Кочубеївка (Високопільський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Кочубеївка
Kocрubeivka vysop gerb.png
Герб
Країна Україна Україна
Область Херсонська область
Район Високопільський
Громада Кочубеївська сільська громада
Код КОАТУУ 6521881501
Основні дані
Населення 737
Площа 10,03 км²
Густота населення 73,48 осіб/км²
Поштовий індекс 74012
Телефонний код +380 5535
Географічні дані
Географічні координати 47°29′50″ пн. ш. 33°12′37″ сх. д. / 47.49722° пн. ш. 33.21028° сх. д. / 47.49722; 33.21028Координати: 47°29′50″ пн. ш. 33°12′37″ сх. д. / 47.49722° пн. ш. 33.21028° сх. д. / 47.49722; 33.21028
Середня висота
над рівнем моря
81 м
Місцева влада
Адреса ради 74012, с.Кочубеївка, вул.Менонітська, 80, тел. 2-10-78
Карта
Кочубеївка. Карта розташування: Україна
Кочубеївка
Кочубеївка
Кочубеївка. Карта розташування: Херсонська область
Кочубеївка
Кочубеївка
Мапа

Кочубе́ївка (до 1915 — німецьке поселення Тіге) — село в Україні, центр Кочубеївської сільської територіальної громади Високопільського району Херсонської області. Населення становить 737 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

Поселення засноване в 1873 році як німецька менонітська колонія №8/Кочубеевка, пізніше Тіге (Tiege). Німецька назва походить від однойменної колонії в Молочанському менонітському окрузі. Слов'янська назва - від прізвища колишнього власника землі - Кочубєя.[1]

Станом на 1886 у німецькій колонії Тіге, центрі Орлафської волості Херсонського повіту Херсонської губернії, мешкало 176 осіб, налічувалось 27 дворових господарств, існували лютеранський молитовний будинок та школа[2].

В поселенні розміщувались: паровий млин Г.Герцена, П.Дорлова, та П.Дека (1896), оцтовий завод А.Фрезе, склад сільськогосподарських машин, лавки, Центральне училище. Відділення спілки Союзу громадян голанського походження (1922 р.), середня школа, бібліотека, клуб.

Вбиті "махновцями" в 1919 р., вмерли від голоду 1932-33 рр. 18 осіб. Депортовано в 1929-41 роках 42 чоловіки.Немцы России....

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 702 особи, з яких 323 чоловіки та 379 жінок[3].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 731 особа[4].

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Відсоток
українська 94,84 %
російська 4,88 %
білоруська 0,27 %

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Дизендорф, В (2006). Немцы России. Населенные пункты и места поселения. Энцыклопедический словарь. (рос.). Москва: ЭРН. с. 472с. – с.484. 
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Херсонська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 

Посилання[ред. | ред. код]