Кравченко Павло Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Павло Миколайович Кравченко
Krav.jpg
Народився 5 вересня 1957(1957-09-05) (64 роки)
Погребище
Країна Україна Україна
Alma mater Вінницький державний педагогічний інститут імені Миколи Островського
Галузь історія
Заклад Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського
Посада доцент кафедри всесвітньої історії
Звання доцент
Ступінь кандидат історичних наук
Науковий керівник Калакура Ярослав Степанович
Нагороди
Відмінник освіти України
Заслужений працівник освіти України

Павло Миколайович Кравченко (нар. 5 вересня 1957, Погребище) — український історик і педагог, кандидат історичних наук з 1997 року, доцент з 2001 року; член Національної спілки журналістів України[1]; відмінник освіти України з 2003 року, заслужений працівник освіти України з 2019 року[2].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 5 вересня 1957 року в смт Погребищі Вінницької області УРСР. З 1978 по 1982 рік навчався на історичному факультеті Вінницького державного педагогічного інституту імені М. Островського; здобув кваліфікацію вчителя історії і суспільствознавства[1]. У 1982-1989 роках — викладач кафедри історії КПРС, у 1989-1992 роках — кафедри політичної історії, з 1992 року — кафедри всесвітньої історії історичного факультету Вінницького державного педагогічного університету. У 19851988 роках — аспірант Київського державного університету імені Т. Шевченка (науковий керівник професор Ярослав Калакура). У 1997 році у Київському державному університеті імені Т. Шевченка захистив кандидатську дисертацію на тему «Індустріальне будівництво в Україні (друга половина 20-х-30-ті роки XX століття)».

Член Вінницької обласної редколегії з підготовки та видання науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією», відповідальний секретар видання та старший науковий редактор науково-редакційної групи книги. Член обласної комісії по реабілітації жертв політичних репресій. Член Координаційної Ради з національно-патріотичного виховання при Вінницькій ОДА. Член Громадської Ради при Вінницькій ОДА. Голова громадської організації «Подільська спадщина»[1].

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Досліджує історію індустріалізації в Україні, політичні репресії в Україні та на Вінниччині. Автор і співавтор понад 150 наукових та навчально-методичних праць, серед яких: 18 монографій, 6 навчальних і 8 навчально-методичних посібників, понад 70 статей у наукових фахових журналах[1]. Серед них:

  • * Індустріалізація в Україні: ідеологічне підгрунтя і політична боротьба (20-і — перша половина 30-х років). Вінниця, 1997. 36 с.;
  • * Соціально-побутові умови на індустріальних будовах України (20-і — 30-і рр. ХХ ст.). Вінниця, 1997. 36 с.;
  • * Політичні репресії на Поділлі в 20-30-х рр. ХХ ст. Вінниця, 1999. 248 с. (у співавторстві);
  • * Еврейский вопрос: поиски ответа: Документы 1919—1926 гг. Вінниця, 2003. 351 с. (у співавторстві);
  • * Коммунистическая власть против религии Моисея: Документы 1920—1937 и 1945—1953 гг.. Вінниця, 2005. 383 с. (у співавторстві);
  • * Реабілітовані історією. У двадцяти семи томах. Вінницька область. Томи 1-5. Вінниця, Київ, 2006—2015. (у співавторстві);
  • * Голод та Голодомор на Поділлі у 1920-1940-х рр. Збірник документів та матеріалів. Вінниця, 2007. 704 с. (у співавторстві);
  • * Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 рр. в Україні. Вінницька область. Вінниця, 2008. 1360 с. (у співавторстві);
  • * Настрої та поведінка населення Поділля в умовах сталінської революції «згори». 1928—1940. Київ, 2013. 528 с. (у співавторстві);
  • * Українська революція (1917—1921) в іменах: вінницькі сторінки: біографічний довідник. — Вінниця, 2019. 320, 24 с. (у співавторстві).
  • Кравченко Павло Миколайович / Павло Кравченко / P. Kravchenko. — Режим доступу: https://scholar.google.com.ua/citations?user=JJd6n40AAAAJ&hl=ru

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]