Кравченко Станіслав Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кравченко Станіслав Іванович
Голова Верховного Суду
Нині на посаді
На посаді з26 травня 2023
ПрезидентВолодимир Зеленський
ПопередникВсеволод Князєв
Народився5 березня 1967(1967-03-05) (57 років)
Одинці, Козелецький район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР
Відомий яксуддя
Місце роботиВерховний Суд України
КраїнаУкраїна
Alma materНаціональний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
Зовнішні зображення
[1]
[2]
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кравченко.

Кравченко Станіслав Іванович (5 березня 1967(19670305), с. Одинці Козелецького району Чернігівської області) — український суддя, голова Верховного Суду України з 26 травня 2023 року.[1] Член Вищої ради правосуддя за посадою.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Станіслав Кравченко народився 5 березня 1967 року в селі Одинці Козелецького району Чернігівської області.

Трудову діяльність розпочав у 1985 році.

У 1991 році закінчив Українську юридичну академію ім. Ф. Е. Дзержинського за спеціальністю «правознавство» (нині — Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого).

У 1991–1992 роках був юрисконсультом та нотаріусом.

Протягом 1992–1993 років – стажист народного судді Козелецького районного народного суду Чернігівської області.

З 1993 року по 2002 рік – суддя Козелецького районного суду Чернігівської області, а впродовж 2002–2011 років – суддя Апеляційного суду міста Києва.

19 травня 2011 року обраний суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

23 квітня 2014 року призначений на посаду заступника голови цього суду[2].

Указом Президента від 10 листопада 2017 р. призначений суддею Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду[3], а 8 грудня очолив цей суд[4].

Кандидат юридичних наук (2019)[5].

26 листопада 2021 року Станіслав Кравченко був повторно обраний на посаду голови Касаційного кримінального суду[6].

Член Комісії з питань правової реформи з 7 серпня 2019[7].

26 травня 2023 Пленум ВСУ обрав Кравченка головою Верховного Суду: за нього проголосувало 108 суддів зі 148[1].

Критика

[ред. | ред. код]

У 2003 році судді Станіслав Кравченко, Сергій Слинько та Леонід Глос звільнили з-під варти вбивцю Георгія Гонгадзе Олексія Пукача, замінивши утримання під вартою на підписку про невиїзд, що дало йому можливість утекти й переховуватись до 2009 року. Пресслужба ВССУ прокоментувала, що на час відпущення Пукача ще не звинувачували у вбивстві Гонгадзе[8].

У 2017 році Громадська рада доброчесності дійшла висновку, що кандидат до ВСУ Станіслав Кравченко не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. На думку ГРД, він повідомляв неправдиві відомості щодо участі в ухваленні рішень з порушенням КЗПЛ, а також імовірно не задекларував земельну ділянку[9][10].

Особисте

[ред. | ред. код]

Одружений, є дочка[11]. Дружина Інна Олексіївна працює нотаріусом[12].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Кравченко став головою Верховного суду. Хто він і за що його критикують. BBC News Україна (укр.). Процитовано 26 травня 2023.
  2. ↑ Біографії: Станіслав Кравченко. Асоціація правників України. Процитовано 05.11.2018.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  3. ↑ Про призначення суддів Верховного Суду: Указ Президента України № 357/2017 від 10 листопада 2017. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 02.11.2018.
  4. ↑ Головою Касаційного кримінального суду Верховного Суду обрали Станіслава Кравченка. Гордон. 8 грудня 2017. Архів оригіналу за 13 серпня 2018. Процитовано 05.11.2018.
  5. ↑ Кравченко Станіслав Іванович (кандидат наук). irbis-nbuv.gov.ua. Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. Процитовано 14 вересня 2024.
  6. ↑ [ https://yur-gazeta.com/golovna/obrano-kerivnictvo-kks-vs-suddi-vdruge-dovirili-posadu-golovi-sudu-s-kravchenku-a-zastupnika--v-shch.html Обрано керівництво ККС ВС: судді вдруге довірили посаду голови суду С. Кравченку, а заступника – В. Щепоткіній / Юридична Газета, 26.11.2021]
  7. ↑ Указ Президента України від 7 серпня 2019 року № 584/2019 «Питання Комісії з питань правової реформи»
  8. ↑ Двоє переможців конкурсу у Верховний суд відпустили Пукача
  9. ↑ ВИСНОВОК про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду Кравченка Станіслава Івановича критеріям доброчесності та професійної етики
  10. ↑ Кравченко став головою Верховного суду. Хто він і за що його критикують. BBC News Україна (укр.). Процитовано 1 червня 2023.
  11. ↑ Щорічна декларація за 2017 рік. Архів оригіналу за 5 листопада 2018. Процитовано 05.11.2018.
  12. ↑ Кравченко Станіслав Іванович. Чесно. Фільтруй суд. Архів оригіналу за 5 листопада 2018. Процитовано 05.11.2018.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кравченко_Станіслав_Іванович&oldid=43497389