Красне (Сорокинський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Красне
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район/міськрада Сорокинський
Рада/громада Новоганнівська сільська рада
Код КОАТУУ 4421485503
Основні дані
Засноване 1720
Населення 516
Площа 3,002 км²
Густота населення 171,89 осіб/км²
Поштовий індекс 94471
Телефонний код +380 6435
Географічні дані
Географічні координати 48°22′22″ пн. ш. 39°30′08″ сх. д. / 48.37278° пн. ш. 39.50222° сх. д. / 48.37278; 39.50222Координати: 48°22′22″ пн. ш. 39°30′08″ сх. д. / 48.37278° пн. ш. 39.50222° сх. д. / 48.37278; 39.50222
Середня висота
над рівнем моря
75 м
Водойми р. Луганчик
Місцева влада
Адреса ради 94470, Луганська обл., Сорокинський р-н, с.Новоганнівка, вул.Радянська,34 , тел. 99-3-36
Карта
Красне. Карта розташування: Україна
Красне
Красне
Красне. Карта розташування: Луганська область
Красне
Красне
Мапа

Кра́сне — село в Україні, у Сорокинському районі Луганської області. Населення становить 516 осіб. Орган місцевого самоврядування — Новоганнівська сільська рада.

Географія[ред. | ред. код]

Географічні координати: 48°22' пн. ш. 39°30' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа села — 3,002 км².

Село розташоване у східній частині Донбасу за 7 км від села Новоганнівка. Через село протікає річка Луганчик.

Історія[ред. | ред. код]

Перша назва: село Церковне, походить від найменування балки «Церковний Яр». Поселення засноване в другій половині XVIII століття на правах рангової дачі поручиком Сребреницьким, згодом ці землі відійшли А. М. Бабіну[1].

У другій половині XIX століття в селі проживало 236 чоловіків і 247 жінок. Сучасна назва утворена в традиції утворення назви в радянську епоху від слова «красный» (революційно-новий) шляхом перейменування першої назви[1].

Війна на сході України[ред. | ред. код]

Докладніше: Бої під Красним

У 2014 році під час війни на Донбасі біля селища точилися бої.

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення села становило 516 осіб, з них 77,52% зазначили рідною українську мову, 19,77% — російську, а 2,71% — іншу[2].

Пам'ятки[ред. | ред. код]

  • Свято-Введенський храм Української Православної церкви Луганської єпархії;
  • Братська могила радянських воїнів (вул. Леніна, біля клубу).

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]