Красноїльськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
смт Красноїльськ
Coat of arms of Krasnoilsk.png
Герб Красноїльська
Природний ландшафт поблизу Красноїльська
Природний ландшафт поблизу Красноїльська
Країна Україна Україна
Область Чернівецька область
Район/міськрада Сторожинецький район
Рада Красноїльська селищна рада
Код КОАТУУ: 7324555400
Основні дані
Засноване перша згадка 1431 р.
Площа  км²
Населення 10 324 (01.01.2018)[1]
Поштовий індекс 59022
Телефонний код +380 3735
Географічні координати 48°00′53″ пн. ш. 25°35′14″ сх. д. / 48.01472° пн. ш. 25.58722° сх. д. / 48.01472; 25.58722Координати: 48°00′53″ пн. ш. 25°35′14″ сх. д. / 48.01472° пн. ш. 25.58722° сх. д. / 48.01472; 25.58722
Висота над рівнем моря 409 м
Водойма р. Серетель, Солонець
Відстань
Найближча залізнична станція: Чудей
До станції: 6 км
До райцентру:
 - автошляхами: 20,1 км
До обл. центру:
 - автошляхами: 43,6 км
Селищна влада
Адреса 59022, Чернівецька обл., Сторожинецький р-н, смт. Красноїльськ, вул. Штефан чел Маре, 157
Голова селищної ради Мітрік Овідіу Дмитрович
Карта
Красноїльськ. Карта розташування: Україна
Красноїльськ
Красноїльськ
Красноїльськ. Карта розташування: Чернівецька область
Красноїльськ
Красноїльськ

Commons-logo.svg Красноїльськ у Вікісховищі

Красної́льськ — селище міського типу Сторожинецького району Чернівецької області.

Від Чернівців — 40 км, від Сторожинця — кілометрів 20 (автошлях Т 2608), від Чудея — близько 6 км. А ще за 8 км — пункт пропуску на кордоні з Румунією — КрасноїльськВікову де Сус. Тому не дивно, що більшість мешканців селища розмовляють румунською: тут чимало етнічних румунів. Так що мовний бар'єр може бути досить відчутним.

Дані про кількість населення дещо відрізняються: офіційно близько 9 тис. жителів, самі ж мешканці селища називають цифру в 11 тисяч.

Географія[ред. | ред. код]

На південно-східній стороні від селища бере початок річка Білка Маре, ліва притока Сучави.

На південному сході від присілка селища бере початок річка Шикова, ліва притока Сучави.

Історія[ред. | ред. код]

Поселення, як і Чернівці, вперше згадано в грамоті молдавського господаря Олександра Доброго — тільки не в 1408 р., а в 1431 р.

В 1696 р. нижню частину села, відділену річкою, купив шляхтич О. Їльський. Його прізвище досі збереглося у назві Красноїльська. Верхня ж частина називалася Красно Путна. В Красно Путні по дорозі до відомого монастиря в Путні (зараз територія Румунії) побував влітку 1871 р. великий румунський поет-романтик Міхай Емінеску.

В XIX — на початку XX століття в цих краях мешкала велика німецька колонія.

Красноїльськ як селище виник в 1968 р., коли об'єднали в один населений пункт два сусідніх прикордонних села.

Архітектура[ред. | ред. код]

До центру селища від дороги на Чернівці — ще кілька кілометрів повз гарно доглянуті будиночки, а часом — й справжні багатоповерхові хороми. У центрі селища стоїть чимала сучасна мурована Покровська церква, в образі котрої виразно відчуваються відголоски стилю бринковяну. Церкву за проектом архітекторів Теодора Папашчіуця та Аурела Боєску спорудили всього за 18 місяців: почали будівництво наприкінці 1989 року, а вже 14 жовтня 1991 р. храм було освячено.

Поруч тулиться значно старіший мурований храм Різдва Іоана Предтечі з виразними рисами оборонної архітектури. Його дзвіниця схожа на оборонну башту, а невеликі вікна на бійниці. Такими храмами багата Південна Буковина (територія сучасної Румунії). Румунські джерела датують освячення старої церкви червнем 1792 р. і згадують її засновників, боярина Александру Ільскі (Alexandru Ilschi) та його дружину Ану.

Біля чепурних воріт церковного двору — каплиця під ґонтовим дахом. В Красноїльському храмі зберігається високошанована серед православних ікона «Житєдайне джерело». Трохи далі по вулиці розташована селищна гімназія.

В мальовничих околицях селища, серед невисоких гір і джерел з мінеральною водою, розташовано кілька баз відпочинку, протитуберкульозний диспансер. В мисливському господарстві «Зубравиця» на волі живуть зубри. В чималому куті Слатина, під лісом, діє православний жіночий монастир.

Назва кута пов'язана з солонуватим смаком місцевої води: на Слатині дотепер збереглася 12-метрової глибини криниця з солоною водою, з якої бере початок річечка Солонець, притока Серетеля. По «біле золото» — сіль — на Слатину проїжджали з навколишніх поселень так званою «Бухарестською» дорогою (нині веде на територію Румунії). Ласа на солоне худоба залюбки п'є воду з Солонця.

Населення[ред. | ред. код]

Чисельність[ред. | ред. код]

Таблиця зміни чисельності населення[2]
1930 1970 1979 1989 2001 2018
3187[3] 6448 7206 7817 9142 10 324

Мова[ред. | ред. код]

Мовний склад населення (2001)[4]
українська мова російська румунська
5.49 % 1.45 % 92.28 %

Постаті[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
  2. Cities & towns of Ukraine (англ.)(укр.)
  3. Villages of Bukovina. Архів оригіналу за 10 січень 2007. Процитовано 27 листопад 2015. 
  4. Перепис 2001. Розподіл населення за рідною мовою

Посилання[ред. | ред. код]