Кревецький Іван Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Іван Іванович Кревецький
Кревецький Іван Іванович.tif
Народився 14 (27) жовтня 1883(1883-10-27)
Іванівці, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина
Помер 27 червня 1940(1940-06-27) (56 років)
Розділ, Українська РСР, СРСР
Громадянство Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Flag of the Ukranian State.svg УНР
Польща Польща
СРСР СРСР
Національність українець
Галузь наукових інтересів історія
журналістика
бібліографія
Посада керівник бібліотеки Наукового товариства імені Шевченка
Науковий керівник Михайло Грушевський
Батько Іван Кревецький

Іва́н Іва́нович Креве́цький (14 (27) жовтня 1883, Іванівці, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина27 червня 1940, Розділ, Українська РСР, СРСР) — український історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст. Історик школи Михайла Грушевського, керівник бібліотеки Наукового товариства імені Шевченка, головний архівіст УГА, редактор урядової газети ЗУНР та часописів «Наша школа» (1909-1912), «Стара Україна» (1924-1925). Син народного вчителя Івана Кревецького.

Біографічні відомості[ред.ред. код]

Народився 14 жовтня 1883 р. в сім'ї вчителя початкової школи села Іванівці в Австро-Угорщині (тепер Жидачівського району Львівської області). Після закінчення Академічної гімназії навчався на філософському факультеті Львівського університету (1903–1907), де студіював історію України під керівництвом Михайла Грушевського.

Коли через відхід Михайла Павлика з бібліотеки НТШ посада її керівника стала вакантною, Грушевський запропонував її своєму студентові. Відтак І. Кревецький керував бібліотекою НТШ 25 років (1905–1914, 1921–1937).

Із 1907-го — дійсний член НТШ, із 1909-го — секретар історично-філософської секції.

З 1921 — керівник наукового семінару з української військової історії у Львівському таємному українському університеті (до 1925).

Наукові інтереси[ред.ред. код]

Досліджував історію Галичини кінця XVIII — першої половини XIX ст., відзначився сумлінними статтями про події періоду «весни народів» (революція 1848–1849 рр.). Готував дисертацію з історії Австрії, проте внаслідок охолодження стосунків із М. Грушевським, а також через воєнне лихоліття так і не захистив її.

У період ЗУНР вступив до лав Української Галицької армії, його призначили редактором основного пресового органу ЗУНР «Республіка». Разом з УГА пройшов випробування національно-визвольних змагань і повернувся до Львова 1921 р. після тифу.

В українській історіографії І. Кревецький — перший інтерпретатор «державницького напряму» «весни народів» у Галичині.

Перед Другою світовою війною бібліотека НТШ, під керівництвом Кревецького, стає найповнішою книгозбірнею українських книг, часописів та рупкописів у світі - налічувала до 300 тисяч книжок та рукописів.

Вибрані праці[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]