Крекінг-установки у Весселінгу (Lyondell)
Крекінг-установки у Весселінгу (Lyondell) — складові частини виробничого майданчика нафтохімічного спрямування, розташованого на заході Німеччини за кілька кілометрів на південь від околиці Кельна.
На початку 1950-х німецький хімічний концерн BASF та енергетичний гігант Shell створили спільне підприємство Rheinische Olefinwerke (ROW), що мало спеціалізуватися на випуску продукції з олефінів. Введене в експлуатацію у 1955-му з річною потужністю 10 тисяч тонн поліетилену та 12 тисяч тонн етилбензену (сировина для стиролу), воно спершу споживало етилен, постачений з сусіднього майданчику компанії Union Kraftstoff.
У наступні кілька років можливості ROW стрімко зростали (вже у 1963-му вона могла продукувати 190 тисяч тонн поліетилену),[1][2][3] при цьому компанія почала виробляти власну базову сировину у великих обсягах — так, уже в 1970-му майданчик мав потужність по етилену 680 тисяч тонн.[4] А станом на середину 2010-х тут діють дві установки парового крекінгу з показниками 735 та 305 тисяч тонн.[5]
На початку 2000-х потужність майданчику з випуску поліетилену сягнула 1150 тисяч тонн, а в 2004-му стала до ладу ще одна лінія з річним показником 320 тисяч тонн.[6][7] Для продукування такої кількості полімеру й далі закуповували олефін у сусіднього піролізного виробництва, крім того, ще з 1970-х років район мав доступ до інших постачальників через етиленопровід ARG.
Обидві установки використовують важку сировину — більш потужна газовий бензин з невеликою часткою бутану (90 % та 10 % відповідно), а менша газойль.[8] Це призводить до значного виходу більш важких, аніж етилен, ненасичених вуглеводнів. Так, станом на 2006-й тут могло продукуватись 475 тисяч тонн пропілену,[9] при цьому діяло кілька ліній полімеризації у поліпропілен загальною потужністю 550 тисяч тонн на рік (найменші дві з сумарним показником у 90 тисяч тонн були зупинені в 2012-му).[10]
Ще одним продуктом майданчику є бутадієн, який активно використовується для виробництва синтетичного каучуку. Станом на середину 1980-х у Весселінгу випускали 150 тисяч тонн цього діолефіну.[11] На початку 2010-х оголосили про розширення цього напряму з доведенням потужності до 238 тисяч тонн бутадієну на рік.[12]
Можливо також відзначити, що з середини 2000-х власником колишнього спільного підприємства BASF та Shell є американська LyondellBasell.
- ↑ Boon, Marten (19 березня 2018). Multinational Enterprise and Transnational Regions: A Transnational Business History of Energy Transition in the Rhine Region, 1945-1973 (англ.). Routledge. ISBN 9781315455952. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 24 грудня 2018.
- ↑ INTERNATIONAL. Chemical & Engineering News Archive. Т. 32, № 47. 22 листопада 1954. с. 4672—4673. doi:10.1021/cen-v032n047.p4672. ISSN 0009-2347. Процитовано 24 грудня 2018.
- ↑ Polyethylene in á Big Way. Chemical & Engineering News Archive. Т. 33, № 42. 17 жовтня 1955. с. 4433. doi:10.1021/cen-v033n042.p4433. ISSN 0009-2347. Процитовано 24 грудня 2018.
- ↑ Production of ethylene in Western European countries (a survey) - PDF Free Download. slideheaven.com (англ.). Архів оригіналу за 26 жовтня 2018. Процитовано 24 грудня 2018.
- ↑ LyondellBasell's Wesseling crackers in Germany to restart soon: source - Petrochemicals | Platts News Article & Story. www.platts.ru. 6 листопада 2018. Процитовано 24 грудня 2018.
- ↑ chimie, Info (15 березня 1999). Ethylène/Dégoulottages en Europe pour Elenac, Erdölchelmie et Dow. info-chimie.fr (фр.). Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 24 грудня 2018.
- ↑ LyondellBasell’s Hostalen ACP technology for high-performance HDPE available for license. LyondellBasell (англ.). Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 24 грудня 2018.
- ↑ https://www.ogj.com/content/dam/ogj/print-articles/volume-113/jul-6/International-survey-of-ethylene-from-steam-crackers--2015.pdf (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 січня 2017.
- ↑ European chemical profile: Propylene. Icis (амер.). Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 24 грудня 2018.
- ↑ Explosion at LyondellBasell’s Wesseling LDPE Unit. worldofchemicals.com (амер.). Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 24 грудня 2018.
- ↑ Schulze, Joachim; Homann, Malte (6 грудня 2012). C4-Hydrocarbons and Derivatives: Resources, Production, Marketing (англ.). Springer Science & Business Media. ISBN 9783642738586. Архів оригіналу за 29 жовтня 2018. Процитовано 24 грудня 2018.
- ↑ Butadiene gets squeezed. Icis (амер.). Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 24 грудня 2018.