Кремлівська (станція метро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 55°47′42″ пн. ш. 49°06′28″ сх. д. / 55.79500° пн. ш. 49.10778° сх. д. / 55.79500; 49.10778

Кремлівська
Центральна лінія (Казань)
Kazan Metro Kremlevskaya 08-2016 img1.jpg
Загальні дані
Тип односклепінна станція мілкого закладення
Глибина закладення 10 м
Кількість 1
Тип острівна
Форма пряма
Довжина 102 м
Дата відкриття 27 серпня 2005
Архітектор(и) А.М.Мустафин
Станція споруджена Казметробуд
Виходи до Баумана, Профспілкова, пл. Тисячоліття
Центральна лінія
оборотні тупики
Авіабудівельна
Північний вокзал
Яшлек
Козяча слобода
р. Казанка
Кремлівська
Площа Тукая
Суконна слобода
Аметьєво
ТЧ-1 «Аметьєво»
Гірки
оборотні тупики
Проспект Перемоги
Дібровна
оборотні тупики

Кремлівська (тат. Кремль) — станція Центральної лінії Казанського метрополітену. До 30 грудня 2010 рік кінцева, розташована між станцією «Площа Габдулли Тукая» і станцією «Козина слобода» .

Відкрита 27 серпня 2005 року у складі першої пускової ділянки Казанського метрополітену «Гірки» - «Кремлівська».

Вестибюлі[ред.ред. код]

Станція розташована біля Казанського Кремлю, на початку вулиць Баумана та Профспілкова.

Є два вестибюлі — південний і північний. Південний вестибюль, тимчасово не працюючий за малого пасажиропотоку весь час за винятком Дня Республіки і Міста (30 серпня), має два виходи: один вихід — на початок пішохідної вулиці Баумана і в недобудовану підземну галерею під нею; другий вихід — через два непрацюючих ескалатори та невідкриту надземну галерею до перехрестя вулиць Профспілкова і Чернишевського. Північний вестибюль має два непрацюючих ескалатори і з'єднується з поверхнею через три виходи: перший вихід знаходиться південніше і далі від Кремля ніж інші і виводить до річки Булак (на вулицю Право-Булачна), два інших виходу ведуть на площу Тисячоліття і спуск до неї від площі 1 травня по різні сторони від проїзду, що пролягає вздовж підніжжя кремлівського пагорбу.

Технічна характеристика[ред.ред. код]

Конструкція станції —  — односклепінна станція мілкого закладення (глибина закладення — 10 м), з однією острівною платформою. Висота склепіння — 6 м.

Колійний розвиток[ред.ред. код]

Станція з колійним розвитком — 2 стрілочні переводи і протишерсний з'їзд.

Оздоблення[ред.ред. код]

У східному інтер'єрі станції біло-бежевих кольорів як би відроджено легендарне підземелля неприступною кремлівської фортеці епохи Казанського ханства: склепінні стелі, кам'яна кладка стін з зубцями, середньовічні вежі, мережа підземних переходів і ходів.

Над станцією влаштовані скляні куполи-атріуми для денного світла: над північним вестибюлем — 1 великий напівсферичний, над північним кінцем перонного залу — 3 менших пірамідальних.

Стіни перонного залу оздоблені у вигляді зубчастих «оборонних стін» з десятьма «вежами» (по п'ять з кожного боку платформи), умовно символізують стіни і вежі Казанського Кремля. Оздоблення стін перонного залу (а також вестибюлів) виконано з бежевих мармурових плит «Джаніна» з геометрією під «білий камінь». За зубцями стін влаштована підсвічування склепіння.

На стінах в арочних отворах «веж» розташовані мозаїчні панно з видами буття середньовічних Булгарського і Казанського ханств і блакитні плиткові барельєфи з написами «Казан каласы — таш кала» татарською мовою (старовинною арабською графікою) і «Казань — місто білокам'яне» російською.

По центральній поздовжній осі платформи перонного залу розташовані 5 башточок 3 типів, які внизу обрамлені по периметру сидіннями з дерева і підсвічені зсередини через кольорові вітражі у верхній частині і арочних отворах. Центральна башточка увінчана шатром і символізує вежу Сююмбіке, 2 крайні башточки увінчані мавзолеями і символізують історію Казанського ханства, 2 проміжні башточки увінчані мінаретами і символізують мусульманську віру татарського народу. Башточки виконані з залізобетону з наступною обробкою високоякісної штукатуркою під мармур.

По осі платформи між башточками також встановлені світильники з 4 ліхтарями-"пелюстками" для освітлення платформи та стелі.

Склепінчаста стеля перонного залу прикрашена розетками-«картуші», в яких викладені фрески-мозаїки з візерунками та зображеннями дивовижних тварин і гігантського дракона — символу Казані - Зіланта, який розмахує крилами і вивергає полум'я.

Підлога платформи перонного залу (а також вестибюлів) виконано з прямокутних гранітних плит з полірованою і термообробленою поверхнею. Граніт темний — «куртинський», світлий — «джільтау».

На стінах перонного залу великими літерами викладені покажчики назви станції і встановлені бронзові покажчики лінії. Над підйомами до вестибюлів підвішені покажчики виходів що світяться.

Над спуском з північного вестибюля розташований мозаїчний барельєф з написами « «Казансунын буенда капкасы биек таш Казан»» татарською мовою і «Над рекою каменный град — много в Казани высоких врат»російською. («укр. Над рікою кам'яний град — багато в Казані високих брам»)

На стінах вестибюлів і входів встановлені покажчики виходів що світяться і таксофони. Над касами вестибюлів встановлені білі круглі циферблатовий годинник. У вестибюлях встановлені валідатори електронних карт, банківські та торговельні автомати.

Ковані огороджувальні вироби в вестибюлях і на спусках і підйомах з них виготовлені з нержавіючої сталі з подальшим фарбуванням в кольори графіту, золота і срібла.

Над виходом до площі Тисячоліття встановлена ​​скульптура Зілантов.

Ресурси Інтернету[ред.ред. код]