Кривиденко Максим Ігорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кривиденко Максим Ігорович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження 30 січня 1994(1994-01-30)
Україна Україна, Сарата
Смерть 9 вересня 2017(2017-09-09) (23 роки)
Україна Україна, Красногорівка
(мінометний обстріл)
Поховання Сарата
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Роки служби 2012—2013, 2014—2016, 2016—2017
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Макси́м І́горович Кривиде́нко (30 січня 1994(19940130), смт Сарата, Одеська область, Україна — 9 вересня 2017, м. Красногорівка, Мар'їнський район, Донецька область, Україна) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1994 року в смт Сарата на Одещині. Навчався у Саратській школі-гімназії І—ІІІ ступенів, захоплювався історією України. Ще зі шкільних років мріяв стати військовим, тож у 2012 році екстерном здав випускні іспити, щоб встигнути на весняний призов. Після проходження строкової служби поїхав до Києва, де мав намір втілити свою мрію у життя.

Наприкінці 2013 року, з початком протестів, приєднався до Євромайдану, став активним учасником Революції Гідності.

У березні 2014 року, напередодні проведення незаконного кримського референдуму, з групою активістів поїхав до Криму, де був захоплений у заручники озброєними посіпаками російської окупації півострова. Близько тижня заручників утримували, піддаючи допитам і тортурам. Як розповіли в інтерв'ю BBC після звільнення «автомайданівці» Олексій Гриценко та Сергій Супрун, 20-річному на той час Кривиденку кілька разів прострелили ноги з травматичної зброї, і саме його представники так званої кримської «самооборони» найбільше били[1]. 20 березня Максима та інших заручників вдалося звільнити, їх передали через Чонгар в обмін на звільнення затриманого СБУ офіцера ГРУ ЗС РФ Романа Філатова. Переговори про обмін велися з російськими військовими, яким підпорядковувались проросійські озброєні формування в Криму, рішення приймались на рівні Міноборони РФ[2].

У квітні 2014 року добровольцем пішов до Саратсько-Татарбунарського районного військкомату, 31 серпня того ж року був призваний за частковою мобілізацією, виконував завдання на території проведення антитерористичної операції на Сході України. Демобілізувався 6 квітня 2016 року, а у червні того ж року повернувся на військову службу за контрактом.

Старший солдат, стрілець-снайпер 2-ї роти 18-го окремого мотопіхотного батальйону «Одеса» 28-ї окремої механізованої бригади, в/ч А4210, смт Сарата.

Загинув 9 вересня 2017 року близько 22:00 внаслідок обстрілу з міномету калібру 82 мм позицій батальйону поблизу міста Красногорівка, — помер від осколкових поранень дорогою до лікарні[3].

Похований 12 вересня на селищному кладовищі Сарати[4].

Залишились батьки Ігор Валентинович та Наталя Євгенівна Кривиденки, брат, три сестри, одна з яких, Людмила — сестра-двійнятко Максима.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • Указом Президента України № 98/2018 від 6 квітня 2018 року, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[5].
  • 6 грудня 2017 року на будівлі Саратського НВК «Саратська школа-гімназія І—ІІІ ступенів» відкрито меморіальну дошку полеглому на війні випускнику школи Максиму Кривиденку[6].
  • 2 травня 2023 року вулицю Суворова у селищі Сарата було перейменовано на честь Максима Кривиденка[7].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Сергій Супрун: нас били та питали, навіщо бандерлоги приперлися у Крим [Архівовано 24 лютого 2019 у Wayback Machine.](рос.) // BBC, 21 березня 2014
  2. Як витягали заручників. Архів оригіналу за 5 жовтня 2018. Процитовано 24 лютого 2019.
  3. Зведення прес-центру штабу АТО за 9.09.2017 року [Архівовано 24 лютого 2019 у Wayback Machine.] // Офіційний сайт Міноборони України, 10 вересня 2017
  4. Саратщина провела в останню путь Максима Кривиденка [Архівовано 24 лютого 2019 у Wayback Machine.] // Саратська РДА, 12 вересня 2017
  5. Указ Президента України від 6 квітня 2018 року № 98/2018 «Про відзначення державними нагородами України»
  6. В селищі Сарата встановлено меморіальну дошку загиблому учаснику АТО Максиму Кривиденку [Архівовано 24 лютого 2019 у Wayback Machine.] // Саратська РДА, 6 грудня 2017
  7. Про погодження зміни назви (перейменування) вулиць в смт. Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області (PDF) (Рішення). Саратська селищна рада. 2 травня 2023. № 589. Процитовано 8 травня 2023.

Джерела[ред. | ред. код]