Крип'якевич-Димид Іванна Романівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іванна Крип'якевич-Димид
Іванна Романівна Крип'якевич-Димид
Народилася 1968(1968)
м. Львів
Громадянство УРСРУкраїна Україна
Національність українка
Alma mater Дитяча художня школа ім. О. Новаківського, Львівський державний коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша і Львівська національна академія мистецтв
Нагороди

Іванна Романівна[1] Крип'якевич-Димид (нар. 1968, м. Львів) — українська художниця, іконописиця. Лавреатка премії імені Василя Стуса (2003)[2].

Онука історика Івана Крип'якевича, дружина греко-католицького священника о. Михайла Димида та мати громадського активіста, військовослужбовця Артема Димида.

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчила Львівську дитячу художню школу (1984), відділення художнього розпису Львівського училища прикладного мистецтва (1988), відділення монументально-декоративнго живопису Львівського інституту прикладного мистецтва (1992). Працювала викладачкою катедри сакрального мистецтва Львівської академії мистецтв (1997—1999), від 2000 — художниця в Українському католицькому університеті.

Творчість[ред. | ред. код]

Співавторка книги «Жінка з вулиці Джерельної»[3].

У іконописі поєднує візантійську та давньоруську традиції з рисами народного малярства й модерністськими малярськими пошуками. Професійна сфера зацікавлень: витоки мистецтва, гармонія форми і змісту, українське мистецтво XVI і XVII ст., діалог церкви і мистецтва.

Основні твори:

  • «Розп’яття з червоними квадратами» у ц. св. Михаїла (Львів, 1991);
  • «Богородиця Замилування» (сграфітто) у ц. св. Михаїла (Львів, 1991);
  • «Пієта» (Львів, 1992);
  • Розпис каплиці Св. Софії Премудрості Божої (Сан Катерінс — Канада, 1992);
  • Намісні ікони для каплиці Львівської богословської академії (Львів, 1993);
  • «Розп’яття зі св. Вінкентієм» у ц. св. Йосифа (Львів, 1993);
  • Іконостас і світильник з 12 іконами у трапезній монастиря св. Онуфрія (Львів, 1993—1997);
  • «Новомученики» у соборі св. Юра (Львів, 2001);
  • «Осіння Богородиця» (Львів, 2003);
  • «Пасха Премудрости» (Львів, 2004);
  • «Розп'яття Цар Слави» для каплиці Українського католицького університету (Львів, 2005);
  • Іконостас для каплиці Українського католицького університету (Львів, 2005—2007);
  • «Весілля в Кані Галилейській» (Глиняни, 2005);
  • «Парох Майданека» (Люблін, 2006);
  • Іконостас для ц. св. Климентія папи (Львів, 2009);
  • «Різдво ГНІХ» (Львів, 2010).

Персональні виставки у містах Львові (1989, 1994, 2007, 2009, 2010), Києві (2009, 2009), Нью-Йорку (2015)[4]. Роботи зберігаються у приватних колекціях в Україні, Польщі, США, Канаді.

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

  • звання «Мати-героїня» (2019)[5];
  • відзнакою імені Олени Степанівни (2019)[6];
  • почесна відзнака «Пам'ять блаженного священномученика отця Омеляна Ковча» (2019)[1].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Іконописець Іванка Димид про книгу «Спадок раю» та зміну сезонів для «духовного саду» на YouTube // UKRLIFE.TV. — 2017. — 31 травня.
Nuvola apps kaboodle.svg #5 Слово та образ. Іванка Крип'якевич-Димид та Надійка Гербіш на YouTube // Слово на перетині. — 2021. — 15 липня.