Крушельницький Ярослав

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Крушельницький Ярослав
Народження 1916
Долина, Долинський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина
Смерть 29 серпня 1973(1973-08-29)
  Люксембурґ, Люксембург
Жанр портрет
Навчання Бережанська гімназія
Діяльність художник
Напрямок імпресіонізм
Вчитель Новаківський Олекса Харлампійович і Владислав Лямd

Ярослав Крушельни́цький (псевдонім — Славко; нар. 1916, Долина — пом. 29 серпня 1973, Люксем­бург) — український живописець; член львівської Спілки праці українських образотворчих мистців у 1941—1944 роках, Товариства художників-емігрантів.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1916 року в місті Долині (нині в Івано-Франківській області України) у сім’ї шкільного вчителя. 1934 року закінчив Бережанську гімназію; протягом 1934—1935 років навчався у Мистецькій шко­лі Олекси Новаківського у Львові; у 1935—1936 роках та на мистецькому відділенні Львівської політехніки у Владислава Ляма; з 1936 року — на філософському факультеті Познанського університету.

Упродовж 1941—1943 років жив у Львові, з 1946 року — у Парижі, з 1952 року — у Люксембурзі. Помер у Люксембурзі 29 серпня 1973 року.

Творчість[ред. | ред. код]

Автор композицій і портретів у дусі імпресіонізму. Серед робіт:

  • «Мулен Руж» (1949);
  • «Вечірній Париж» (1950-ті);
  • «Площа Пігаль уночі» (1952);
  • «Бурхливе море» (1953);
  • «Розквітлі каштани» (1958);
  • «Море. Вендуйн» (1968);
  • «Вечір у парку. Ноктюрн» (1970);
  • «Осінь у долині Петрус» (1970).

Брав участь у мистецьких виставках з 1942 року. Персональні виставки відбулися у Парижі у 1950–1953 роках, Базелі, Берні, Цюриху у 1954 році, Нью-Йорку у 1955 році, Люксембурзі у 1956, 1958 роках.

Також ав­тор фейлетонів, оповідань.

Література[ред. | ред. код]