Крістофер Дойл
Крістофер Дойл | |
---|---|
Christopher Doyle | |
серпень 2005 р. | |
Ім'я при народженні | Christopher Doyle |
Дата народження | 2 травня 1952[1] (72 роки) |
Місце народження | Сідней, Австралія[2] |
Громадянство | Австралія |
Національність | Австралія Гонконг |
Alma mater | The Chinese University of Hong Kongd і Taipei Language Instituted |
Професія | Оператор |
Кар'єра | 1983–дотепер |
Членство | Hong Kong Society of Cinematographersd |
Нагороди | |
IMDb | ID 0236313 |
Крістофер Дойл у Вікісховищі |
Крістофер Дойл (англ. Christopher Doyle; кит. трад.: 杜可風; спрощ.: 杜可风; нар. 2 травня 1952, Сідней) — австралійсько-гонконгський оператор, найбільш відомий роботою над фільмами Вонга Карвая «Чунцінський експрес», «Щасливі разом», «Любовний настрій» і «2046». Лауреат премій Каннського та Венеційського кінофестивалю, а також Австралійської кіноакадемії, Гонконзької кінопремії і нагороди Золотий кінь.
Дойл народився у австралійському Сіднеї, у 1952 році. У віці вісімнадцяти років він покинув рідну країну. Розводив худобу в Ізраїлі, працював нафтовим бурильником в Індії та вивчав китайську медицину в Таїланді[3]. У сімдесятих став фотографом, а кілька років потому — кінооператором. Дебютною роботою стала картина «Того дня, на пляжі», тайваньського режисера Едварда Янга[4].
Дойл працював над понад п'ятдесятьма китайськомовними фільмами. Дойл відомий співпрацей з Вонгом Карваєм. Також працював із Ґасом Ван Сентом, Джимом Джармушем, Баррі Левінсоном, Нілом Джорданом, М. Найт Ш'ямаланом й іншими.
Рік | Фільм | Режисер | Примітки |
---|---|---|---|
1983 | «Того дня, на пляжі» | Едвард Янг | |
1986 | «Soul» | Кей Шу | |
«Чорне і біле» | Клер Деверс | ||
1987 | «Моє серце — та вічна троянда» | Патрік Тем | |
1989 | «Her Beautiful Life Lies» | Тоні Ау | |
1991 | «Дикі дні» | Вонг Карвай | |
1992 | «Країна цвіту персика» | Стан Лай | |
«Мері з Пекіна» | Сильвія Чанг | ||
1994 | «Червона троянда біла троянда» | Стенлі Кван | |
«Попіл часу» | Вонг Карвай | Золота Озелла[en] Венеційського кінофестивалю за найкращу операторську роботу | |
«Спілка червоного лотосу» | Стен Лай | ||
«Чунцінський експрес» | Вонг Карвай | ||
1995 | «Павільйон Півон» | Чен Куофу | |
«[[Занепалі ангели (фільм, 1995)|Занепалі анге» | Вонг Карвай | ||
1996 | «4 обличчя Єви» | Квок-Леунг Ган, Ерік Кот, Ян Лемб | |
«Ян ± Інь: Гендер у китайському кіно» | Стенлі Кван | ||
«Місяць спокусник» | Чен Кайге | ||
1997 | «Перше кохання» | Ерік Кот | |
«Мотель Кактус» | Кійонг Пак | ||
«Щасливі разом» | Вонг Карвай | ||
1998 | «Психо» | Ґас Ван Сент | |
1999 | «Висоти свободи»[en] | Баррі Левінсон | |
«Без зайвих слів» | Крістофер Дойл | режисер, оператор і сценарист | |
2000 | «Любовний настрій» | Вонг Карвай | Технічне гран-прі Каннського кінофестивалю[5] Премія Кола кінокритиків Нью-Йорка за найкращу операторську роботу Премія Національної спілки кінокритиків США за найкращу операторську роботу Номінація — Премія Асоціації кінокритиків Чикаго за найкращу операторську роботу |
2001 | «Зроблено» | Джон Фавро | |
2002 | «Герой» | Чжан Їмоу | Премія Кола кінокритиків Нью-Йорка за найкращу операторську роботу Премія Асоціації кінокритиків Чикаго за найкращу операторську роботу >Номінація — Премія Національної спілки кінокритиків США за найкращу операторську роботу |
«Тихий американець» | Філліп Нойс | ||
«Загорожа від кроликів» | |||
2003 | «Зелений чай» | Чжан Юань | |
«Останнє життя у Всесвіті» | Пен-Ек Ратанарианг | ||
2004 | «2046» | Вонг Карвай | Премія Кола кінокритиків Нью-Йорка за найкращу операторську роботу Премія Національної спілки кінокритиків США за найкращу операторську роботу |
2005 | «Можливо, любов» | Пітер Чан | |
«Біла графиня» | Джеймс Айворі | ||
2006 | «МакДалл, випусник» | Самсон Чіу | |
«Цзяоцзи» | Фрут Чан | ||
«Невидимі хвилі» | Пен-Ек Ратанаруанг | ||
«Дівчина у воді» | М. Найт Ш'ямалан | ||
2007 | «Параноїд-парк» | Ґас Ван Сент | |
2008 | «Завантажуючи Ненсі» | Юхан Ренк | |
2009 | «Межі контролю» | Джим Джармуш | |
«Ундіна» | Ніл Джордан | ||
2010 | «Океан небес» | Сюе Сяолу | |
«Ігри пристрасті» | Міч Ґлейзер | ||
2011 | «Любов до життя» | Гу Чангвей | |
«Закатований» | Такаші Симідзу | ||
«Підводна любов» | Сіндзі Імаок | ||
2013 | «Магія, магія» | Себастьян Сільва | |
«Американські мрії у Китаї» | Пітер Чан | ||
2015 | «Порт призначення» | Філліп Юн | |
«Гонконгська трилогія» | Крістофер Дойл | ||
«Я — Белфаст» | Марк Касінс | ||
2016 | «Стокгольм, моя любов» | ||
«Нескінченна поезія» | Алехандро Ходоровський | ||
2017 | «Ти для мене — цілий світ» | Со Теонг Хін | |
«Біла дівчина» | Крістофер Дойл Дженні Суен |
Рік | Назва | Режисер |
---|---|---|
1979 | The Boat-Burning Festival | Chang Chao-Tang |
1996 | "wkw/tk/1996@7'55"hk.net" | Вонг Карвай |
2002 | «Шість днів» | |
«Повернення додому» | Пітер Чан | |
2004 | «Рука» | Вонг Карвай |
«Dumplings» | Фрут Чан | |
2006 | «Божевілля танцю» | Керол Морлі |
2007 | «Зустріч із Гелен» | Емілі Вуф |
2011 | «Білий пісок» | Цзен Цзен Чжан |
2012 | «Лінда Лінда» | |
2013 | «Хороша історія» | Мартін-крістофер Бод |
2014 | «Алергія на мистецтво» | Крістофер Дойл Дженні Суен |
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #122545133 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Ariston Anderson (11/11/2016). Turin Film Fest to Fete Wong Kar Wai Innovator Christopher Doyle. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 20 липня 2018. Процитовано 17 листопада 2018.
- ↑ Alex Godfrey (24 Apr 2014). Christopher Doyle: a legend in his own Y-fronts. The Guardian. Архів оригіналу за 20 липня 2018. Процитовано 17 листопада 2018.
- ↑ Grand Prix de la Commission Supérieure Technique. Архів оригіналу за 17 листопада 2018. Процитовано 17 листопада 2018.
- Крістофер Дойл на сайті IMDb (англ.)