Кубок Центральної Європи з футболу 1927—1930

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кубок Центральної Європи
1927—1930
Деталі турніру
Дата 18 вересня 1927 —
11 травня 1930
Кількість команд 5
Призери
Переможець Gold medal blank.svg Італія Італія (1-й титул)
Фіналіст Silver medal blank.svg Австрія Австрія
3-є місце Bronze medal blank.svg Чехословаччина Чехословаччина
Статистика турніру
Матчів зіграно 20
Голів забито 86 (4.3 за матч)
Найкращий бомбардир(и) Італія Хуліо Лібонатті
Італія Джино Россетті
(по 6 м'ячів)

Перший розіграш Кубка Центральної Європи з футболу тривав з 18 вересня 1927 року по 11 травня 1930 року. Участь у турнірі брали 5 команд. Змагання відбувалося у вигляді групового турніру, в рамках якого кожна пара команд-учасниць грала між собою по дві гри, одній вдома і одній у гостях. Володарем Кубка стала збірна Італії.

Історія[ред. | ред. код]

В першому розіграші кубка Швегли взяли участь 5 збірних, 4 з яких представляли еліту тогочасної футбольної еліти Європи (Чехословаччина, Угорщина, Австрія[1] та Італія), а також збірна Швейцарія. Збірні повинні були зіграти по 2 матчі між собою. Переможцем ставала команда, яка набере найбільшу кількість очок.

Перед початком турніру головними фаворитами вважалися збірні Чехословаччини та Австрії, футбольні клуби яких прийняли участь в першому розіграші Кубка Мітропи (Чемпіонату Центральної Європи серед клубів). Розпочався розіграш 18 вересня 1927 року в Празі між збірними Чехословаччини та Австрії на Страговському стадіоні, де в присутності 25 000 уболівальників господарі здобули перемогу з рахунком 2:0 завдяки голам Карела Подразіла (10-а хв) та Йозефа Кратохвіла (55-а хв). Вже через тиждень збірна Австрії в Будапешті зустрілася зі збірною Угорщини. Усі футболісти цієї національної збірної представляли столичні клуби і саме вони повели в рахунку. На одинадцятій хвилині забив Фердинанд Весели, а вже через 2 хвилини Ігнас Зайгль відзначився вдруге. Проте вдалася взнаки втома та переїзди, адже перші два матчі підопічні Уго Майзля (Австрія) грали на виїзді і ще до перерви господарі зрівняли рахунок. В другому таймі угорці забили ще 3 м'ячі , дозволивши лише в кінці гри відквитати один гол гостям. Матч закінчився з рахунком 5-3 на користь угорської команди. Отож, незважаючи на статус фаворита, після двох турів збірна Австрії впевнено займала останнє місце в групі.

Майже через місяць, 23 жовтня 1927 року, в бій вступила збірна Італії, яку на той час очолював Аугусто Рангоне. В Празі, на стадіоні «Летна», їм вдалося вирвати нічию в матчі з Чехословаччиною. В господарів дублем відзначився Франтішек Свобода, за італійців в свою чергу, дубль оформив Хуліо Лібонатті.

6 листопада 1927 року італійці в статусі господарів та фаворитів приймали збірну Австрії. Матч відбувся в Болоньї на стадіоні «Літоріале». До цього поєдинку збірна Італії сім разів грала з австрійцями, але здобути хоча б одну перемогу їй так і не вдалося. Три поєдинки звели внічию, а ще чотири рази зазнали поразки. Не став виключенням і цей матч. Збірна Австрії здобула перемогу завдяки голу Франца Рунге, який відзначився в кінці першого тайму. Наступним суперником підопічних Ауґусто Ранґоне стала збірна Швейцарії, на той час відвертий аутсайдер на футбольній, з якою вони зустрілися 1 січня 1928 року в Генуї на «Стадіо Комунале». Двічі італійці виходили вперед, завдяки голам Хуліо Лібонатті і двічі швейцарці зусиллями Макса Абегглена відігрувалися. На 68-ій хвилині Маріо Маньйоцці забив третій і переможний гол господарів. Збірній Італії вдалося здобути першу перемогу на турнірі. 25 березня 1928 року їй вдалося перемогти вдруге, цього разу над збірною Угорщини. Матч проходив у Римі на стадіоні Національної фашистської партії[2]

Результати матчів[ред. | ред. код]

Господарі Результат Гості Місце і день гри
Чехословаччина Чехословаччина 2 - 0 Австрія Австрія Прага, 18 вересня 1927
Угорщина Угорщина 5 - 3 Австрія Австрія Будапешт, 25 вересня 1927
Чехословаччина Чехословаччина 2 - 2 Італія Італія Прага, 23 жовтня 1927
Італія Італія 0 - 1 Австрія Австрія Болонья, 6 листопада 1927
Італія Італія 3 - 2 Швейцарія Швейцарія Генуя, 1 січня 1928
Італія Італія 4 - 3 Угорщина Угорщина Рим, 25 березня 1928
Австрія Австрія 0 - 1 Чехословаччина Чехословаччина Відень, 1 квітня 1928
Угорщина Угорщина 2 - 0 Чехословаччина Чехословаччина Будапешт, 22 квітня 1928
Австрія Австрія 5 - 1 Угорщина Угорщина Відень, 7 жовтня 1928
Швейцарія Швейцарія 2 - 3 Італія Італія Цюрих, 14 жовтня 1928
Австрія Австрія 2 - 0 Швейцарія Швейцарія Відень, 28 жовтня 1928
Угорщина Угорщина 3 - 1 Швейцарія Швейцарія Будапешт, 1 листопада 1928
Італія Італія 4 - 2 Чехословаччина Чехословаччина Болонья, 3 березня 1929
Австрія Австрія 3 - 0 Італія Італія Відень, 7 квітня 1929
Швейцарія Швейцарія 4 - 5 Угорщина Угорщина Берн, 14 квітня 1929
Швейцарія Швейцарія 1 - 4 Чехословаччина Чехословаччина Лозанна, 5 травня 1929
Чехословаччина Чехословаччина 1 - 1 Угорщина Угорщина Прага, 8 вересня 1929
Чехословаччина Чехословаччина 5 - 0 Швейцарія Швейцарія Прага, 6 жовтня 1929
Швейцарія Швейцарія 4 - 5 Австрія Австрія Берн, 27 жовтня 1929
Угорщина Угорщина 0 - 5 Італія Італія Будапешт, 11 травня 1930

Підсумкова таблиця[ред. | ред. код]

Команда І О В Н П М+ М- РМ
Італія Італія 8 11 5 1 2 21 15 +6
Австрія Австрія 8 10 5 0 3 17 10 +7
Чехословаччина Чехословаччина 8 10 4 2 2 17 10 +7
Угорщина Угорщина 8 9 4 1 3 20 23 -3
Швейцарія Швейцарія 8 0 0 0 8 11 28 -17

Бомбардири[ред. | ред. код]

Гравець Команда Голи
Хуліо Лібонатті Італія Італія 6
Джино Россетті Італія Італія
Ференц Хірзер Угорщина Угорщина 5
Макс Абегглен Швейцарія Швейцарія 4
Вільмош Кохут Угорщина Угорщина
Йозеф Сильний Чехословаччина Чехословаччина
Франтішек Свобода Чехословаччина Чехословаччина
Йожеф Такач Угорщина Угорщина

По 3 голи забили: Джузеппе Меацца (Італія), Йоганн Хорват, Фердінанд Весели, Ігнац Зігль (Австрія), Антонін Пуч (Чехословаччина), Андре Абегглен (Швейцарія).

По 2 голи забили: Маріо Маньйоцці, Леопольдо Конті (Італія), Альберт Штрьок (Угорщина), Франц Веселик, Йоганн Тандлер (Австрія), Карел Подразіл, Йозеф Кратохвіл (Чехословаччина).

По 1 голу забили: Адольфо Балонч'єрі, Раффаеле Константіно (Італія), Йожеф Хольцбауер, Йожеф Турай, Геза Тольді, Єньо Кальмар (Угорщина), Франц Рунге, Фрідріх Гшвайдль, Антон Шалль, Карл Штойбер (Австрія), Антонін Гоєр, Франтішек Юнек (Чехословаччина), Рене Грімм, Раймон Пасселло, Вальтер Вайлер, Макс Вайлер (Швейцарія).

Склад переможців[ред. | ред. код]

1. Італія

Воротарі: Джованні Де Пра (4 матчі, 7 пропущених голів), Джанп'єро Комбі (4, 8п).

Захисники: Умберто Калігаріс (7), Вірджиніо Розетта (5), Маріо Дзанелло (2), Луїджі Аллеманді (1), Еральдо Мондзельйо (1).

Півзахисники: Сільвіо П'єтробоні (5), Фульвіо Бернардіні (3), П'єтро Дженовезі (3), Альфредо Пітто (5), Аттіліо Ферраріс (3), Енріко Коломбарі (2), Антоніо Янні (3).

Нападники: Федеріко Мунераті (2), Адольфо Балонч'єрі (5, 1 гол), Хуліо Лібонатті (7, 6), Луїджі Чевеніні (2), Вірджиліо Левратто (5), Енріко Ріволта (1), Анджело Ск'явіо (3), Маріо Маньйоцці (2, 2), Леопольдо Конті (4, 2), Джино Роззетті (4, 6), Анджело Піккалуга (2), Раффаеле Константіно (1, 1), Джузеппе Меацца (1, 3), Раймундо Орсі (1).

Тренери: Аугусто Рангоне (4), Карло Каркано (3), Вітторіо Поццо (1).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Austria - International Results. Процитовано 23 May 2016. 
  2. http://eu-football.info/_tournament.php?id=IC-1. Процитовано 23 May 2016. /

Посилання[ред. | ред. код]