Вільмош Кохут

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ф
Вільмош Когут
Willy Kohut.jpg
Особові дані
Народження 17 липня 1906(1906-07-17)
  Будапешт, Угорщина
Смерть 18 лютого 1986(1986-02-18) (79 років)
  Будапешт
Зріст 176 см
Вага 71 кг
Громадянство Flag of Hungary.svg Угорщина
Позиція лівий нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1923–1933 Угорщина «Ференцварош» 179 (81)
1933–1939 Франція «Марсель» 150 (64)
1939–1940 Угорщина «Таксішок» 7 (0)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1925–1938 Угорщина Угорщина 25 (14)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1938–1939 Франція «Марсель»
1939–1940 Франція «Нім-Олімпік»
1940–1945 Франція «Антіб»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Вільмош Когут (угор. Kohut Vilmos, нар. 17 липня 1906, Будапештпом. 18 лютого 1986, Будапешт) — угорський футболіст, що грав на позиції лівого крайного нападника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Виступав, зокрема, за клуби «Ференцварош» та «Марсель», а також національну збірну Угорщини. Чотириразовий чемпіон Угорщини і чемпіон Франції, володар Кубків Угорщини і Франції, володар Кубка Мітропи 1928 року, віце-чемпіон світу 1938 року.

Клубна кар'єра[ред.ред. код]

В 16-річному віці Когут почав виступи в складі клубу «Сентльорінці», що грав у другому дивізіоні чемпіонату Будапешту, де й привернув до себе увагу представників «Ференцвароша». У складі нового клубу дебютував у квітні 1924 року в матчі проти клубу «Тьореквеш». Уже у наступному сезоні 1924-25 закріпився в основі клубу на позиції лівого крайнього нападника. Вільмош був швидким і невтомним гравцем, а ще володів дуже потужним і точним ударом з лівої ноги, тому швидко став улюбленцем уболівальників «зелено-білих», завдяки яким він і став Когутом, адже справжнє прізвище гравця звучить ближче до Кохаут (угор. Kohaut). Глядачі ж на трибунах скандували протяжне «Когууут», тому таке прізвище, зрештою, прижилося, а сам гравець не заперечував.

У 1926 році «Ференцварош» завоював чемпіонський титул, і, таким чином, зумів перервати серію з 10 поспіль перемог у чемпіонатах клубу МТК. Наступний сезон 1927 року став в Угорщині першим професіональним. «Ференцварош» упевнено здобув титул чемпіона з відривом сім очок від «Уйпешта», а також виграв кубок країни. Особисто для Когута цей сезон вийшов дуже вдалим, він забив 11 м'ячів у 17 матчах чемпіонату і ще 4 у 4 матчах національного кубку (у фіналі з «Уйпештом», щоправда, не забивав), а головне  — був визнаний найкращим гравцем сезону.

Ще більш успішним для команди став 1928 рік. Окрім чергових перемог у чемпіонаті і кубку, клуб здобув престижний міжнародний трофей — Кубок Мітропи, турнір для найсильніших клубів Центральної Європи. У 1927 році «Ференцварош» відмовився від участі у цьому турнірі, а ось у 1928 році зіграв і упевнено переміг. У чвертьфіналі команда розгромила югославський БСК — 7:0, 6:1, а у півфіналі була переможена австрійська «Адміра» (2:1, 1:0). У цих матчах Когут не забивав, але сповна проявив бомбардирські якості у фіналі проти «Рапіда». Став автором двох голів у першому матчі, що завершився перемогою угорців 7:1, а також забив один з голів у матчі відповіді, що був програний 3:5. Багато забивав Вільмош на внутрішній арені  — 14 голів у 22 матчах чемпіонату і 7 голів у 5 матчах Кубку, в тому числі хет-трик у фінальному матчі проти команди Аттіла (Мішкольц) (5:1).

В наступному сезоні команда лишилась без трофеїв, посівши в чемпіонаті друге місце. Від участі у Кубку Мітропи «Ференцварош» відмовився заради більш фінансово вигідного турне Південною Америкою. Протягом липня-серпня 1929 року клуб провів 14 матчів проти клубних команд і національних збірних Бразилії, Уругваю і Аргентини, здобувши 6 перемог при 6 поразках і 2 нічиїх[1]. Найбільш славною для «Ференцвароша» стала перемога з рахунком 3:2 над діючими дворазовими олімпійськими чемпіонами і майбутніми чемпіонами світу  — збірною Уругваю (щоправда, через тиждень уругвайці взяли впевнений реванш  — 0:3). Когут зіграв у 11 матчах з 14 і забив три м'ячі. Двічі відзначився у воротах аргентинського «Рівер Плейту» (4:3).

У наступні роки Вільмош продовжував стабільно виступати у складі «Ференцвароша», здобувши ще два титули: чемпіонський у 1932 році, і національний кубок у 1933 році. Особливо пам'ятною стала перемога у фіналі Кубку Угорщини. «Зелено-білі» розгромили одного з своїх головних конкурентів «Уйпешта» з рахунком 11:1 (на рахунку Когута 10-й гол у цьому матчі). Востаннє Вільмош зіграв за команду в середині червня 1933 року в товариському матчі з німецькою «Баварією» (2:3). Загалом з 1924 по 1933 рік Когут відіграв у складі «Ференцвароша» 434 матчі і забив у них 219 голів, а також 8 матчів і 5 голів є на його рахунку у складі змішаних команд[2]. 179 матчів і 81 гол Вільмош зіграв у чемпіонаті, 29 матчів і 22 голи у Кубку Угорщини і 12 матчів і 3 м'ячі у Кубку Мітропи.

Влітку 1933 року футболіст перейшов до клубу «Марсель» з Франції, де незадовго до цього був запроваджений професіональний чемпіонат. Когут одразу став ключовим гравцем клубу, а серед його партнерів по лінії атаки варто виділити ще одного угорця  — Йожефа Ейзенхоффера, майутнього головного тренера клубу. В першому сезоні в новому клубі Вільмош багато забивав (16 голів у 23 матчах чемпіонату і 10 голів у 10 матчах національного кубку), але трофеїв команда не здобула, діставшись до фіналу кубка і посівши третє місце в чемпіонаті. Тріумфував у тому сезоні клуб «Сет», у складі якого виділявся ще один угорець Іштван Лукач. Перший трофей у Франції Когут завоював у 1935 році: здобув перемогу у Кубку Франції. «Марсель» здолав у фіналі «Ренн» з рахунком 3:0, а Вільмош забив один з голів своєї команди. Відзначився забитим голом Когут і у ще одному переможному фіналі кубку, що відбувся в 1938 році. З рахунком 2:1 його команда здолала «Мец». Між цими перемогами у Кубку країни «Марсель» також тріумфував у національному чемпіонаті. Це трапилось у 1937 році під керівництвом уже згаданого Ейзенхоффера. Загалом у складі французького клубу Когут зіграв 183 офіційних матчі, в яких забив 93 м'ячі.

Завершив ігрову кар'єру Вільмош Когут у угорському клубі Таксішок, де застав колишніх багаторічних партнерів по «Ференцварошу» бомбардира Йожефа Такача і його брата Гезу Такача у ролі тренера.

Виступи за збірну[ред.ред. код]

1925 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Угорщини в матчі проти Італії, що завершився виїзною перемогою угорців з рахунком 2:1. Перший гол забив у своєму шостому матчі у складі команди, що відбувся в червні 1926 року. Когут став автором переможного гола у воротах збірної Чехословаччини (2:1). Коли у 1927 році в угорський чемпіонат повернувся знаменитий нападник Ференц Хірзер, Вильмош продовжував незмінно грати в основі збірної. Хоча Хірзер в своєму новому клубі «Хунгарії» грав виключно лівого нападника, у збірній його перевели на позицію лівого інсайда, знайшовши місце обом гравцям. До слова, саме позиція лівого нападника в тій збірній була ледь не найсильнішою, адже у Когута з Хірзером був ще один дуже сильний конкурент  — один з лідерів третього угорського гранда «Уйпешта» Габор Сабо.

У червні 1927 року Когут забив два м'ячі у знаменитому матчі проти Франції, що завершився погромом з рахунком 13:1. З цього матчу розпочалась серія з шести поєдинків поспіль, у яких Вільмош відзначався голами. Завершилась серія у травні 1928 року хет-триком у ворота найпринциповішого суперника угорців  — збірної Австрії (5:5).

Незважаючи на успішну гру у клубі, в 1929 році Когут зовсім не викликався у збірну, а у 1930 - 1932 роках зіграв лише 5 матчів, у яких забив 1 м'яч. Після переїзду до Франції надовго випав з команди. Повернувся у 1938 році, щоб прийняти участь у матчах чемпіонату світу, що проходив саме у Франції. Угорщина завоювала на чемпіонаті срібло, а сам Когут відіграв у двох перших матчах своєї команди у 1/8 і 1/4 фіналу. Відзначився голом у ворота екзотичної збірної Голландської Ост-Індії, котру перемогли з рахунком 6:0.

Загалом Когут провів у формі головної команди країни 25 матчів, забивши 14 голів.

Виступав також за збірну Будапешту і збірну угорських професіоналів (фактично, це була та ж збірна Угорщини). Зокрема, відзначився голом у матчі проти збірної Загребу (3:1) у 1924 році і збірної Мадриду (2:5)[3].

Кар'єра тренера[ред.ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру, ще продовжуючи грати на полі, 1938 року, очоливши тренерський штаб клубу «Марсель».

В подальшому очолював команду клубу «Нім-Олімпік».

Останнім місцем тренерської роботи був клуб «Антіб», команду якого Вільмош Когут очолював як головний тренер до 1945 року.

Помер 18 лютого 1986 року на 80-му році життя у місті Будапешт.

Статистика виступів[ред.ред. код]

Статистика виступів у клубах[ред.ред. код]

Клубна кар'єра
Клуб Сезон Ліга Національні кубки Кубок
Мітропи
Усього Товариські
матчі
Всього
Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
Ференцварош 1923/24 1 0 - - - - 1 0 9 2 10 2
1924/25 26[4] 14 4 2 - - 30 16 24 10 54 26
1925/26 12[5] 7 0 0 - - 12 7 10 5 22 12
1926/27 17 11 4 4 0 0 21 15 27 29 48 44
1927/28 22 14 5 7 0 0 27 21 34 21 61 42
1928/29 20 7 - - 6 3 26 10 10 4 36 14
1929/30 22 7 3 2 4 0 29 9 25 16 54 25
1930/31 16 4 5 2 0 0 21 6 26 6 47 12
1931/32 21 9 5 2 2 0 28 11 21 10 49 21
1932/33 22 8 3 3 0 0 25 11 28 10 53 21
Загалом 179 81 29 22 12 3 220 106 214 113 434 219
Олимпік
(Марсель)
1933/34 23 16 10 10 - - 33 26 ? ? ? ?
1934/35 27 11 6 4 - - 33 16 ? ? ? ?
1935/36 29 10 4 2 - - 33 12 ? ? ? ?
1936/37 18 7 3 4 - - 21 11 ? ? ? ?
1937/38 25 12 8 8 - - 33 20 ? ? ? ?
1938/39 28 8 2 1 - - 30 8 ? ? ? ?
Загалом 150 64 33 29 0 0 183 93 ? ? 183+ 93+
Таксішок 1939/40 7 0 - - 0 0 7 0 ? ? ? ?
Загалом 7 0 0 0 0 0 7 0 ? ? 7+ ?
Всього за кар'єру 336 145 62 51 12 3 410 199 214+ 113+ 624+ 312+

Статистика виступів за збірну[ред.ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну — Угорщина Угорщина
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
18/01/1925 Мілан Італія Італія 1 – 2 Угорщина Угорщина товариський матч -
05/05/1925 Відень Австрія Австрія 3 – 1 Угорщина Угорщина товариський матч -
11/10/1925 Прага Чехословаччина Чехословаччина 2 – 0 Угорщина Угорщина товариський матч -
02/05/1926 Будапешт Угорщина Угорщина 0 – 3 Австрія Австрія товариський матч -
06/06/1926 Будапешт Угорщина Угорщина 2 – 1 Чехословаччина Чехословаччина товариський матч 1
19/09/1926 Відень Австрія Австрія 2 – 3 Угорщина Угорщина товариський матч 1
14/11/1926 Будапешт Угорщина Угорщина 3 – 1 Швеція Швеція товариський матч 1
19/12/1926 Віго Іспанія Іспанія 4 – 2 Угорщина Угорщина товариський матч -
10/04/1927 Відень Австрія Австрія 6 – 0 Угорщина Угорщина товариський матч -
24/04/1927 Прага Чехословаччина Чехословаччина 4 – 1 Угорщина Угорщина товариський матч -
12/06/1927 Будапешт Угорщина Угорщина 13 – 1 Франція Франція товариський матч 2
25/09/1927 Будапешт Угорщина Угорщина 5 – 3 Австрія Австрія Кубок Центральної Європи -
09/10/1927 Будапешт Угорщина Угорщина 1 – 2 Чехословаччина Чехословаччина товариський матч 1
25/03/1928 Рим Італія Італія 4 – 3 Угорщина Угорщина Кубок Центральної Європи -
22/04/1928 Будапешт Угорщина Угорщина 2 – 0 Чехословаччина Чехословаччина Кубок Центральної Європи -
06/05/1928 Будапешт Угорщина Угорщина 5 – 5 Австрія Австрія товариський матч 3
07/10/1928 Відень Австрія Австрія 5 – 1 Угорщина Угорщина Кубок Центральної Європи -
01/11/1928 Будапешт Угорщина Угорщина 3 – 1 Швейцарія Швейцарія Кубок Центральної Європи -
01/05/1930 Прага Чехословаччина Чехословаччина 1 – 1 Угорщина Угорщина товариський матч -
01/06/1930 Будапешт Угорщина Угорщина 2 – 1 Австрія Австрія товариський матч 1
08/06/1930 Будапешт Угорщина Угорщина 6 – 2 Нідерланди Нідерланди товариський матч -
21/05/1931 Белград Югославія Югославія 3 – 2 Угорщина Угорщина товариський матч -
24/04/1932 Відень Австрія Австрія 8 – 2 Угорщина Угорщина товариський матч -
05/06/1938 Реймс Угорщина Угорщина 6 – 0 Голландська Ост-Індія Голландська Ост-Індія ЧС 1938 - 1/8 фіналу 1
12/06/1938 Лілль Швейцарія Швейцарія 0 – 2 Угорщина Угорщина ЧС 1938 - чвертьфінал -
Усього Матчів 25 Голів 14

Титули і досягнення[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Всі матчі «Ференцвароша» у сезоні 1929/30
  2. Статистика виступів Когута у «Ференцвароші»
  3. Міжнародні матчі гравця і матчі у фіналах Кубка Угорщини
  4. З врахуванням 5 матчів і 2 голів у національному плей-офф
  5. З врахуванням 2 матчів і 2 голів у національному плей-офф

Посилання[ред.ред. код]