Кубілай Тюрк'їлмаз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ф
Кубілай Тюрк’їлмаз
Kubilay Türkyılmaz.jpg
Особові дані
Повне ім'я Кубілай Тюрк’їлмаз
(Kubilay Türkyilmaz)
Народження 4 березня 1967(1967-03-04) (50 років)
  Швейцарія Беллінцона, Швейцарія
Зріст 182 см
Вага 78 кг
Прізвисько Кубі
Громадянство Flag of Turkey.svg Туреччина
Flag of Switzerland.svg Швейцарія
Позиція форвард
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
Швейцарія Семіне ? (?)
19861989 Швейцарія Беллінцона 79 (46)
19891990 Швейцарія Серветт 45 (25)
19901993 Італія Болонья 83 (24)
19931996 Туреччина Галатасарай 34 (13)
19961998 Швейцарія Грассхоппер 84 (51)
1998 Швейцарія Локарно 12 (6)
1998 Швейцарія Люцерн 14 (6)
1999 Швейцарія Беллінцона 13 (15)
2000 Італія Брешія 9 (0)
2001 Швейцарія Лугано 9 (3)
2001 Швейцарія Люцерн 6 (3)
Національна збірна
19882001 Швейцарія Швейцарія 62 (34)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Кубіла́й Тюрк'їлма́з (*4 березня 1967, Беллінцона, Швейцарія) — колишній швейцарський футболіст турецького походження. Найкращий нападник збірної Швейцарії 1990-х років. Шульга, зріст 1,82 м, вага 78 кг; відрізнявся високою швидкістю і почуттям голу, а також цінувався за майстерне виконання штрафних та кутових ударів. Тюрк'їлмаз утримує рекорд за кількістю голів, забитих за збірну Швейцарії (34). Також він вважається єдиним гравцем в історії чемпіонатів світу з футболу, який протягом одного матчу забив три голи з пенальті; це сталося в матчі кваліфікаційного раунду Чемпіонату світу 2002 року проти Фарерських островів (7 жовтня 2000 року, 5:1).

Кар'єра[ред.ред. код]

Кубілай Тюрк'їлмаз (за футбольним прізвиськом Кубі) народився в родині турецьких іммігрантів в Беллінцоні, столиці італійськомовного швейцарського кантону Тічіно. Професійну футбольну кар'єру почав в маленькому клубі «Семіне», розташованому на околиці Беллінцони. В 1985 році перейшов в клуб «Беллінцона», де продемонстрував свій талант голеадора, забивши 33 голи в 66 матчах. Його успіх в «Белінцоні» привернув увагу керівників женевського клубу «Серветт», що виступав в вищій швейцарській лізі, які вирішили придбати молодого бомбардира. За «Серветт» Тюрк'їлмаз зіграв 45 ігор, забивши 25 м'ячів.

У 1988 році його було вперше викликано до національної збірної. У складі збірної Швейцарії він вперше вийшов на поле 2 лютого 1988 року в матчі проти Франції в рамках Турніру чотирьох націй. Вперше забив за збірну він 21 вересня 1988 року в матчі кваліфікаційного етапу Чемпіонату світу 1990 року проти Люксембургу; Тюрк'їлмаз забив в цьому матчі два м'ячі. Кар'єра Тюрк'їлмаза як гравця збірної тривала 13 років і закінчилася 5 вересня 2001 року грою знову проти Люксембургу в кваліфікаційному турнірі Чемпіонату світу 2002 року, в якій Тюрк'їлмаз також забив два м'яча. Всього в 64 іграх за збірну він забив 34 голи, побивши національний рекорд, встановлений в 1920-х–1930-х роках Максом Абеггленом.

Після вдалих виступів за «Серветт» в жовтні 1990 року талановитого нападника придбав знаменитий італійський клуб «Болонья». Однак клуб переживав не найкращі часи, і дев'яти м'ячів, забитих Тюрк'їлмазом в 21 грі виявилося недостатньо для того, щоб «Болонья» залишилася в вищому італійському дивізіоні. В складі «Болоньї» Тюрк'їлмаз провів наступні два не дуже вдалі сезони, зігравши в італійській Серії B2 62 матчі і забивши 15 м'ячів.

Коли по закінченні сезону 199293 років Болонья опустилася в Серію С1; Тюрк'їлмаз покинув клуб і перейшов до турецького «Галатасараю», який в той час знаходився на підйомі. Три сезони в Стамбулі мали гучний успіх, але особливо запам'яталися двома голами, забитими на стадіоні «Олд Траффорд» в грі проти «Манчестер Юнайтед» і голом, забитим «Барселоні» на її стадіоні «Ноу Камп» в присутності 115 000 вболівальників.

Після трьох сезонів в «Галатасараї», під час яких беллінцонський бомбардир виграв два турецьких чемпіонати і кубок і суперкубок Туреччини, Тюрк'їлмаз повернувся до батьківщини і почав грати за цюрихський клуб «Грассхоппер». В Цюриху гравець відіграв напевне два свої найкращі сезони, повною мірою розкривши свої таланти і високий клас. 45 голів, забитих ним в 70 матчах, дозволило клубу виграти два чемпіонати Швейцарії і двічі взяти участь в фінальних змаганнях Ліги Чемпіонів.

Влітку 1996 року Тюрк'їлмаз брав участь в Чемпіонаті Європи в Англії. Чемпіонат став значною подією в його житті, позаяк Чемпіонат світу 1994 року він буз змушений пропустити через суперечки з тодішнім тренером збірної Швейцарії Роєм Ходжсоном. В матчі відкриття чемпіонату проти Англії (1:1) він на 84 хвилині забив пенальті, зрівнявши рахунок і продемонструвавши неабияку витримку і холоднокровність: обдуривши воротаря англійців Девіда Сімена, він послав низовий м'яч в лівий від нього кут воріт. Втім, його пихаті і хвалькуваті заяви в пресі після цього матчу («Забити міг лише я») викликали обурення у тренера та партнерів по команді, а обидва наступні матчі збірна Швейцарії програла (0:2 Нідерландам і 0:1 Шотландії) і не змогла вийти за межі групового турніру.

В 1998 році стосунки Тюрк'їлмаза з керівництвом «Грассхопперу» погіршилися, і він був змушений покинути клуб. Він зіграв декілька матчів за клуб першої ліги «Локарно», забивши лише один м'яч, а в наступному сезоні перейшов до клубу «Люцерн», за який грав до зимової паузи в чемпіонаті. За «Люцерн» він забив 6 голів, однак вік (31 рік) і постійні проблеми зі здоров'ям не дозволили йому набути своєї найкращої форми.

Після зимової паузи свого вихованця запросила до себе «Беллінцона», яка в той час змагалася за вихід до вищої швейцарської ліги, і Тюрк'їлмаз повернувся до клубу, де починалася його футбольна кар'єра. На жаль, 15 голів, забитих ним в 13 матчах, не допомогли «Беллінцоні» дістатися до вищої ліги; в вирішальному матчі проти «Сьйона» вона дозволила супернику за 10 хвилин до закінчення матчу зрівняти рахунок, відкритий Тюрк'їлмазом. Вболівальники булі розлючені і розчаровані, а щедрі пропозиції стали траплялися рідше. Однак саме в цей час продуктивність гравця набула свого піку: в двох матчах проти клубу «Делемонт» він забив сім м'ячів, з яких один — з відстані 50 метрів, а інший — виконуючи кутовий удар.

На початку сезону 2000/2001 Тюрк'їлмаз перейшов до італійської «Брешії», де грав разом з легендарним Роберто Баджо. Президент клубу Джино Коріоні, який був президентом «Болоньї» в роки, коли за неї грав Тюрк'ілмаз, покладав великі надії на швейцарського нападника. Втім, тренер «Брешії» Карло Манцоне не поділяв цих сподівань і часто залишав Тюрк'ілмаза на лавиці запасних. Попри це він мав декілька нагод показати себе, але удари по воротам в нього не виходили. Дев'ять зіграних матчів (у сукупності 600 хвилин ігрового часу) без жодного забитого м'яча показали, що спортивна форма гравця і стан його здоров'я залишаються далекими від оптимальних; Тюрк'їлмаз зазнав травму коліна, а також мав проблеми зі спиною. В січні 2001 він грав в матчі з «Болоньєю», своїм колишнім клубом. Напередодні матчу було багато гучних заяв, але протягом гри Тюрк'їлмаз лише один раз вийшов віч-на-віч з воротарем болонців Джанлукою Пальюкою, і цей момент знову залишився нереалізованим. Справи «Брешії» погіршилися (вона лише чудом не залишила вищу лігу), а нападник, з яким були пов'язані великі надії, виявився неспроможним їх виправдати. В матчі з «Віченцею» він знову проґавив стопроцентний момент для взяття воріт і був згодом відправлений додому, в Швейцарію.

В лютому 2001 року Тюрк'їлмаз повернувся до Тічіно, підписавши щедрий контракт з «Лугано», президент якого поставив перед клубом задачу виграти в цьому сезоні чемпіонат Швейцарії. Результативність Кубілая і його спортивна форма залишалися далекими від норми (3 голи в 9 матчах), і «Лугано» закінчив чемпіонат лише на другому місці в турнірній таблиці.

В вересні 2001 року 34-річний гравець повернувся до «Люцерну», де декілька років тому залишив по собі добру пам'ять. Тюрк'їлмаз поступово набував форму, забив 3 голи в 6 матчах, а 5 вересня 2001 в матчі за збірну забив два м'ячі в матчі з Люксембургом, покращивши колишній рекорд Макса Абегглена. Але вже 12 вересня 2001 року його маже 15-річній футбольній кар'єрі було раптово покладено край: він знову почав відчувати болі в правому коліні, і лікарі заявили, що якщо він продовжить грати в футбол, то стане інвалідом. Тюрк'їлмаз був змушений підкоритися вердикту лікарів і оголосив про закінчення кар'єри професійного гравця. 2 вересня 2002 року на міському стадіоні Беллінцони в присутності 6000 вболівальників було влаштоване ушанування знаменитого футболіста.

Після закінчення професійної кар'єри Тюрк'їлмаз якийсь час грав в мініфутбол за місцеві аматорські клуби; також він іноді допомагає коментувати футбольні матчі на швейцарському телебаченні.

Посилання[ред.ред. код]