Кутуєв Павло Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Павло Кутуєв
Павло Кутуєв, український соціолог.jpg
Ім'я при народженні Кутуєв Павло Володимирович
Народився 4 вересня 1971(1971-09-04) (47 років)
Київ, УРСР
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Місце проживання Київ
Діяльність вчений, соціолог, політолог
Відомий завдяки дослідженням концепцій і практик формування модерну (модернів), концепції розвитку та модернізацій, держави, що сприяє розвитку, «ленінських режимів»"
Alma mater КНУ імені Тараса Шевчнка
Науковий ступінь доктор соціологічних наук
Вчене звання проф.
Посада доктор соціологічних наук, професор, завідувач кафедрою соціології ФСП НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського»
Родичі Яків Білоштан, Андрій Білоштан
Сторінка в Інтернеті Кафедра соціології Київської Політехніки

Кутуєв Павло Володимирович (4 вересня 1971, Київ, Україна) — український соціолог, доктор соціологічних наук, професор, завідувач кафедрою соціології ФСП НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського»[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у Києві. Дідом Павла Кутуєва був відомий український філолог та літературознавець, дослідник драматургічної творчості Івана Франка — Яків Білоштан.

У 1988—1993 навчався на факультеті соціології і психології КНУ імені Тараса Шевченка (відділення соціології).

У 1994 захистив кандидатську роботу з соціології («Неофункціоналізм в сучасній соціології: Джеффрі Александер та Ріхард Мюнх») в Інституті соціології НАНУ, а докторську у 2005 («Концепції розвитку та модернізації суспільства: історико-соціологічний аналіз дослідницьких програм») в КНУ імені Тараса Шевченка.

Старший викладач, доцент, професор кафедри соціології НаУКМА, НПУ імені М. Драгоманова, з листопаду 2013 року завідувач кафедри соціології НТУУ «КПІ»[2].

Неодноразово вигравав дослідницькі гранти для проведення викладацької роботи в провідних університетах світу — Оксфорді, Берклі, Відні, Токіо[3]

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Сферою наукових інтересів Кутуєва є — історична соціологія, політична соціологія, соціологія розвитку та модернізації[4][5].

Кутуєв прихильник повернення держави в центр соціологічного теоретизування, дослідження програми держави, що сприяє розвитку яка співвідноситься з вибірковою рецепцією світ-системного аналізу. Розробляв поняття авторитарної та демократичної держав, що сприяють розвитку, взявши за основу оцінку доробку дослідницької програми держави, що сприяє розвитку, та аналізу піднесення Східної Азії[6][7].

Вперше у вітчизняній соціології обґрунтував, що методологія дослідницьких програм Імре Лакатоша є релевантною й для історико-соціологічного аналізу загалом та історії концепцій розвитку та модернізації зокрема.

Є дослідником концепцій і практик формування модерну (модернів), концепції розвитку та модернізацій. Вважає неадекватним застосування концепції модернізації для пояснення соціальних змін від самого початку зародження елементів — переважно ідеаційних — модерного суспільства в XVI столітті. Натомість запропонував поняття «формування модерну» для означення процесу постання модерного суспільства, а сам феномен модерну охарактеризував, як конфліктний сам по собі[8].

Спростував концептуалізацію модерну, як механістичну сукупність раз і назавжди визначених властивостей, зокрема критично переглянувши традиційну та впливову інтерпретацію соціологічної теорії Т.Парсонса (в її іпостасі предтечі дослідницької програми модернізації) як соціально-наукового варіанту апології американського уособлення ліберально-капіталістичного status quo.

Павло Кутуєв запропонував авторську типологію стадій розвитку дослідницької програми модернізації, яку поділив на першу (оптимістичну) та другу (скептично-песимістичну) фази, а порівнявши дослідницькі програми модернізації та світ-системного аналізу, показав, що першій течії притаманний елітизм, натомість другій — міфологізація ролі народних мас в історії. Переформулював Веберові поняття раціонального та політичного капіталізмів та здійснив синтез ідей дослідницької програми світ-системного аналізу та Веберового спадку, демонструючи тим самим, що поширення капіталізму не лише вшир, але й углиб неможливе без культурної легітимації та санкціонування методичної діяльності з економічного нагромадження.

Розвинув поняття «ленінських режимів» у контексті аналізу СРСР у поєднанні з світ-системною перспективою, яке заступило нечіткі концепції «комунізму» та «соціалізму» в науковому дискурсі. Цю ж переформульовану концепцію ленінських режимів застосував для визначення стадій соціально-політичних змін в СРСР та країнах, що перебували в орбіті його впливу і актуалізовано дослідницьку програму залежності та розвитку недорозвитку А. Г. Франка та унаочнена її дотичність до ситуації постленінських суспільств, здійснено переформулювання концепції залежності на основі інкорпорації до неї вимірів культури.

Основні праці[ред. | ред. код]

  • Кутуєв, П. В. Конфліктологія: соціологічна перспектива [Електронний ресурс] : навчальний посібник. – Київ : НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського», 2014. – 226 с.
  • Теорія соціальних змін: cучасні соціологічні концептуалізації [Електронний ресурс] : навчальний посібник / П. В. Кутуєв, О. В. Богданова, М. І. Клименко, Т. В. Коломієць [та ін.] ; НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського». – Електронні текстові данні (1 файл: 1,39 Мбайт). – Київ : НПУ ім. М. П. Драгоманова. – 2014. – 220 с.
  • Кутуев П. В. Интеллектуальные истоки современного неолиберализма и социологический дискурс о развитии / П. В. Кутуев, Д. Л. Герчановский // Вісник НТУУ "КПІ". Політологія. Соціологія. Право : збірник наукових праць. – 2013. – № 1 (17). – С. 65–71.
  • Кутуєв П. В. Соціологія розвитку поміж лібералізмом та державоцентризмом: історико-соціологічний аналіз / Кутуєв П. В., Герчанівський Д. Л. // Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право : збірник наукових праць. – 2013. – № 3 (19). – С. 58–66.
  • Кутуев П. В. Идеология либерализма: между мифом и политэкономическими рецептами / Кутуев П. В. // Вісник НТУУ "КПІ". Політологія. Соціологія. Право : збірник наукових праць. – 2012. – № 1 (13). – С. 33–37. – Бібліогр.: 4 назви.
  • Кутуєв П. В. Репутація ідеї модернізації в сучасному суспільствознавстві / Кутуєв П. В. // Вісник НТУУ "КПІ". Політологія. Соціологія. Право : збірник наукових праць. – 2012. – № 2 (14). – С. 34–40. – Бібліогр.: 27 назв.
  • Кутуєв П. В. Дослідницька програма модернізації та її практичні імплікації / Кутуєв П. В. // Вісник НТУУ "КПІ". Політологія. Соціологія. Право : збірник наукових праць. – 2011. – № 1 (9). – С. 76–82. – Бібліогр.: 6 назв.
  • Кутуєв, П. В. Концепції розвитку та модернізації в соціологічному дискурсі: еволюція дослідницьких програм [Електронний ресурс] : монографія / П. В. Кутуєв ; НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського». – Електронні текстові данні (1 файл: 1,64 Мбайт). – Київ : Сталь, 2005. – 500 с. – Назва з екрана.
  • [1] Теорія соціальних змін: cучасні соціологічні концептуалізації [Електронний ресурс] : навчальний посібник / П В Кутуєв, О В Богданова, М І Клименко, Т В Коломієць [та ін.] ; НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського. – Електронні текстові данні (1 файл: 1,39 Мбайт). – Київ : НПУ ім. М. П. Драгоманова. – 2014. – 220 с. – Назва з екрана.
  • Кутуєв П.В. Соціологія та ідеологія в соціологічному дискурсі: випадок Андре Гундера Франка // Наукові записки. Збірник. – К.: ІПЕН НАНУ, 2003.
  • Кутуєв П.В. Держава, що сприяє розвитку, у контексті постленінських трансформацій: історія ідеї та потенціал для застосування // Постсоціалістичні суспільства: різноманіття соціальних змін. Матеріали Міжнародних соціологічних читань пам’яті Н.В.Паніної та Т.І.Заславської / За редакцією Є І Головахи та О Г Стегнія. – К.: ІС НАНУ, 2014. – С. 43-70.
  • Кутуєв П.В. Автономія культури в структурованому світі// Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – №3. – 2016.
  • Кутуєв П.В. Які кейси можуть бути розглянуті для аналізу процесів інтеграції в суспільстві?// Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – №2. – 2016. – С. 201-202.
  • Кутуєв П.В. Соціологічна теорія між Заходом та Сходом. – К.: Вид. НПУ ім. Драгоманова., 2011. – 350 с.
  • Кутуєв П.В. Новітні соціологічні теорії: Модерн у континуумі Схід-Захід. Навчальний посібник. – К.: Вид-во НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2012. – 252 с.
  • Кутуєв П.В. Конфліктогія: Соціологічна перспектива. Навчальний посібник. – К.: Вид-во НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2012. – 188 с.
  • Кутуєв П.В. Дерлуг’ян Георгій // Історія політичної думки: навчальний енциклопедичний словник довідник для студентів ВНЗ I-IVрівнів акредитації. / За наук. редакцією д-ра політ. н. Хоми Н. М. – Львів : Новий Світ-2000, 2014. – С. 87-88.
  • Кутуєв П.В. Валерстайн, Імануіл // Історія політичної думки: навчальний енциклопедичний словник довідник для студентів ВНЗ I-IVрівнів акредитації. / За наук. редакцією д-ра політ. н. Хоми Н. М. – Львів : Новий Світ-2000, 2014. – С. 61-62.
  • Кутуєв П.В. Модерн, модернізація, розвиток. – К.: Талком, 2015. – 550 с.
  • Кутуєв П.В. Трансформації модерну: інституції, ідеї, ідеології. – К.; Одеса: Айс Принт, 2016. – 580 с.
  • Модерн(и): історії, теорії та практики / Кутуєв П.В. – О.: Гелветика, 2017.
  • Підходи представників світ-системного аналізу до політики // Історія політичної думки: Підручник/ За ред. Н. Хоми. – Л.: Новий світ- 2000, 2016.
  • «Проблеми політичної соціології ленінських режимів» (2001)
  • «Концепції розвитку та модернізації: еволюція дослідницьких програм соціологічного дискурсу» (2005)
  • «Теорії соціальних змін» (2007, 2014)
  • «Дослідницька програма світ-системного аналізу в соціології» (2007)
  • «Соціологічна теорія поміж Сходом і Заходом» (2011)
  • «Новітні соціологічні теорії: модерн у континуумі „Схід-Захід“» (2012).

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]