Імре Лакатош

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Імре Лакатош
угор. Lakatos Imre
Західна філософія
Народження9 листопада 1922(1922-11-09)
Дебрецен, Угорське королівство
Смерть2 лютого 1974(1974-02-02) (51 рік)
Лондон, Англія, Велика Британія
інфаркт міокарда
Громадянство (підданство) Угорщина
 Велика Британія
Національністьєвреї[1]
ПроживанняАнглія[1]
Знання мов
  • угорська[2][3] і англійська[3]
  • Ім'я при народженніугор. Imre Lipschitz[1]
    ПсевдонімImre Molnár[1]
    Діяльність
  • математик, викладач університету, фізик
  • ВикладавЛондонська школа економіки та політичних наук[1][4] і Ministry of Education and Religious Affairsd[1]
    ЧленГурток Петефі[5]
    Основні інтересифілософія математики, філософія науки, епістемологія, філософія політики,
    Значні ідеїметоди доказу та заперечення, методологія наукових дослідницьких програм, методологія історіографічних дослідницьких програм
    ВплинувПол Феєрабенд, Ненсі Мерфі, Жан-Клод Мілнер
    Alma materМДУ (1949), Дебреценський університет (1944)[1] і Кембриджський університет (1961)[6][4]
    Зазнав впливу
  • Пол Феєрабенд, Гегель, Пучкова, Володимир Ленін, Георг Лукач, Карл Маркс, Пойа Дьордь, Карл Поппер, Томас Кун, Арпад Сабо
  • Визначний твір
  • Proofs and Refutationsd[4], Falsification and the Methodology of Scientific Research Programmesd і For and Against Methodd
  • Історичний періодФілософія 20 століття
    ПартіяУгорська комуністична партія[5]

    CMNS: Імре Лакатош у Вікісховищі

    Імре Ла́катош (угор. Lakatos Imre; 9 листопада 1922, Дебрецен — 2 лютого 1974, Лондон) — англійський філософ науки угорського походження.

    Біографічні відомості

    [ред. | ред. код]

    Народився у м. Дебрецен у єврейській родині, учень Дьордя Лукача. Під час Другої світової війни був учасником антифашистського Опору. В цей же час через розпочаті переслідування євреїв (його мати і бабуся загинули в Освенцимі) був змушений змінити своє прізвище Ліпшиц на Молнар, потім на Лакатош (це ж прізвище носив прем'єр-міністр Геза Лакатош, який виступив проти знищення угорських євреїв). Існує й інший кут зору, за яким «пролетарське» прізвище Лакатош (Слюсар) він прийняв, улаштувавшись на роботу в уряд Угорської народної республіки.

    Після війни навчався в аспірантурі Московського університету під керівництвом С. О. Яновської. Короткий час був функціонером Міністерства освіти комуністичної Угорщини. В цей час він перебував під сильним впливом ідей своїх співвітчизників Дьордя Лукача, Дьордя Пойа і Шандора Корачоня. В часи культу особистості Ракоші у 19501953 роках був «незаконно» репресований як «ревізіоніст» і перебував в ув'язненні. Під час Угорської революції 25 листопада 1956 втік на Захід через Австрію. З 1958 року постійно жив у Великій Британії, з 1969 року — професор Лондонської школи економіки і політичних наук. Помер у 1974 році у віці 51 року через крововилив в мозок.

    Наукова діяльність

    [ред. | ред. код]

    Головна праця — «Методологія дослідницьких програм». Запропонував альтернативу поглядам Куна та обмеження методу фальсифікації.

    Лакатош описав науку як конкурентну боротьбу «науково-дослідних програм», що складаються з «жорсткого ядра» апріорно прийнятих у системі фундаментальних припущень, які не можуть бути спростованими всередині програми, і «запобіжного пояса» допоміжних гіпотез ad hoc, що видозмінюються та пристосовуються до контрприкладів програми. Еволюція конкретної програми відбувається за рахунок видозміни та уточнення «запобіжного пояса», руйнування ж «жорсткого ядра» теоретично означає скасування програми й заміну її іншою.

    Важливіші праці

    [ред. | ред. код]

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. а б в г д е ж Архів історії математики Мактьютор — 1994.
    2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    3. а б CONOR.Sl
    4. а б в https://plato.stanford.edu/archives/sum2021/entries/lakatos/
    5. а б Stanford Encyclopedia of PhilosophyStanford University, Center for the Study of Language & Information, 1995. — ISSN 1095-5054
    6. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.

    Джерела

    [ред. | ред. код]
    • Alex Bandy Chocolate and Chess. Unlocking Lakatos. Budapest: Akadémiai Kiadó, 2010. — ISBN 978-963-05-8819-5. (угор.)
    • Brendan Larvor Lakatos: An Introduction. London: Routledge, 1998). — ISBN 0-415-14276-8. (англ.)
    • Jancis Long Lakatos in Hungary, Philosophy of the Social Sciences. — 1998. — № 28. — pp. 244—311. (англ.)
    • John Kadvany Imre Lakatos and the Guises of Reason. — Durham and London: Duke University Press, 2001. — ISBN 0-8223-2659-0; author's web site: http://www.johnkadvany.com [Архівовано 26 квітня 2005 у Wayback Machine.] (англ.)
    • Teun Koetsier Lakatos' Philosophy of Mathematics: A Historical Approach. — Amsterdam etc.: North Holland, 1991. — ISBN 0-444-88944-2. (англ.)

    Література

    [ред. | ред. код]

    Див. також

    [ред. | ред. код]