Кучер Валерій Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кучер Валерій Анатолійович
 Солдат
Загальна інформація
Народження1 листопада 1987(1987-11-01)
Верблюжка
Смерть17 лютого 2015(2015-02-17) (27 років)
Нижнє Лозове
Військова служба
Роки служби2014-2015
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військмеханізовані війська
Формування55-й окремий автомобільний батальйон
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Вале́́рій Анато́лійович Ку́чер (1 листопада 1987 — 17 лютого 2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис та бойовий шлях

[ред. | ред. код]

Ріс з братами Артемом і Віталієм, у Наталії Миколаївни й Леоніда Панасовича був середнім сином. 2004 року закінчив Верблюзьку ЗОШ, у Новгородківському ПТУ № 36, здобув професію тракторист-водій. 2008 року одружився, подружжя виховувало двох дітей. Працював в місті Долинська на залізниці.

Мобілізований 1 серпня 2014-го, водій, 55-й окремий автомобільний батальйон «Чорний ліс».

17 лютого 2015-го військовики на вантажівках поверталися з Дебальцевого, поблизу Нижнього Лозового близько опівночі потрапили під обстріл терористів.

Вважався зниклим безвісти. У березні 2015-го ідентифікований серед загиблих.

Без Валерія лишилися дружина Анжела, дві доньки — Анастасія й Катерина.

Похований у селі Верблюжка 12 березня 2015-го.

Нагороди

[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)

Джерела

[ред. | ред. код]