Кучер Олександр Омелянович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Омелянович Кучер
Народився 17 вересня 1923(1923-09-17)
Пирятин
Помер 3 березня 2012(2012-03-03) (88 років)
Реховот
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Ізраїль Ізраїль
Діяльність військовослужбовець
Відомий завдяки історія
Alma mater Харківський державний університет
Науковий ступінь доктор історичних наук
Науковий керівник Королівський Степан Мефодійович
Заклад Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Нагороди
Орден Вітчизняної війни II ступеня Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Звання професор

Ку́чер Олекса́ндр Омеля́нович (нар. 17 вересня 1923(19230917), Пирятин — пом. 3 березня 2012, Реховот) — радянський та український історик, професор, доктор історичних наук, завідувач кафедри історії Росії Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (1976–1994).

Біографія[ред. | ред. код]

Дитинство та освіта[ред. | ред. код]

Олександр Омелянович народився 17 вересня 1923 року в місті Пирятині Полтавської області в сім'ї службовців. У 1930 році родина переїздить до Харкова, де 1941 року майбутній вчений закінчив середню школу № 6.

Воєнні роки[ред. | ред. код]

1942 року О. О. Кучер був призваний до лав Червоної Армії. Спочатку навчався в Київській військовій авіаційній школі пілотів (яка була евакуйована до м. Абакан, Хакасія), а з листопада 1942 року став курсантом Iркутської школи авіаційних механіків. З березня 1943 року й до кінця німецько-радянської війни — авіамеханік, повітряний стрілець. Брав участь у бойових діях у складі 2-ї авіаційної дивізії особливого призначення, дійшов до Берліна.

Навчання та наукова діяльність у Харківському університеті[ред. | ред. код]

Після демобілізації, у 1948 р. вступив на історичний факультет Харківського державного університету імені М. Горького. Паралельно з навчанням (з 1950 по 1951 роки) працював старшим лаборантом музею археології.

У 1952–1954 роках — секретар комітету комсомолу університету. У 1953 році з відзнакою закінчив Харківський державний університет і вступив до аспірантури при кафедрі історії СРСР. Після її закінчення у 1956 р. залишився викладачем цієї ж кафедри. Того ж року вийшла його перша наукова публікація.

З 1956 по 1960 р. Олександр Омелянович працював на посаді старшого викладача, а з 1960 по 1976 р. — на посаді доцента кафедри історії СРСР.

Брав активну участь у громадсько-політичному житті. Протягом 1958–1960 рр. очолював партійну організацію університету, обирався депутатом Харківської міської ради.

Науковий інтерес О. О. Кучера зосередився на складних соціально-економічних та політичних процесах, які відбувалися в Україні у 1920-х роках. Він займався дослідженням питання відновлення промисловості України у 1920-х рр.

Під науковим керівництвом професора С. М. Королівського у 1958 р. О. О. Кучер захистив кандидатську дисертацію «Боротьба робітничого класу за відбудову важкої промисловості України (1923–1925 рр.)». Того ж року кандидатська дисертація О. О. Кучера була видана у вигляді монографії.

В подальшому наукові інтереси Олександра Омеляновича були пов'язані з дослідженням військово-політичної історії України 1920-х рр., дослідженням історії Харкова та Харківського університету. Поряд із науковою та педагогічною діяльністю О. О. Кучер активно виступав у пресі, брав участь у підготовці до видання важливих археографічних збірок. Значне місце в його діяльності займало редагування. Зокрема, він став одним з редакторів навчального посібника для студентів-іноземців «Радянський Союз» (Харків, 1964 р.) — одного з перших подібних видань в СРСР. Неодноразово запрошувався як рецензент: І. Л. Шерман, С. Ф. Найда, В. І. Гриценко «Советская историография истории СРСР» (Харків, 1976 р.); «Невидимый фронт: Сборник документальных очерков и рассказов» (Харків, 1987 р.).

У 1973 р. захистив докторську дисертацію на тему «Розгром озброєної внутрішньої контрреволюції на Україні у 1921–1923 роках». Згодом, в період перебудови та першій половині 1990-х рр., він переглянув деякі власні оцінки подій 20-х років ХХ ст., нарікав на обмежений доступ істориків до широкого кола джерел з даної проблематики.

З 1976 р. Олександр Омелянович Кучер очолив кафедру історії СРСР, у 1978 р. його затвердили в званні професора. До 1995 року очолював кафедру історії СРСР. Він керував кафедрою і на початку періоду незалежності України, коли постало питання про доцільність існування кафедри історії СРСР. За підтримки керівництва факультету та в цілому університету кафедра продовжила своє існування, хоча зі зміною назви: у 1991 р. — кафедра «Iсторії народів Росії і країн СНД», а з 1993 р. й дотепер — кафедра «Iсторії Росії».

Олександр Омелянович Кучер читав загальний курс історії СРСР, історії Росії ХIХ — поч. ХХ ст., численні спецкурси, в тому числі «Iсторія народництва в Росії», керував науковим семінаром.

О. О. Кучер є автором близько 150 наукових, науково-популярних і навчально-методичних робіт. Був редактором республіканського наукового збірника «Вопросы истории СССР» (з 1992 р. — «Українського історичного збірника»), членом редакційної колегії «Вестника Харьковского университета» (серія «Iсторія») і редакційної колегії «Українського історичного журналу». Був членом спеціалізованої ради історичного факультету з захисту докторських і кандидатських дисертацій.

Наукова школа О. О. Кучера[ред. | ред. код]

За роки своєї науково-педагогічної діяльності О. О. Кучер виховав тисячі вчителів історії та суспільствознавства, десятки викладачів вищої школи. Підготовку фахівців вищої кваліфікації розпочав з 1970-х рр. Під науковим керівництвом О. О. Кучера було підготовлено 13 кандидатів наук: В. Ф. Чуркін (1979 р.), В. М. Духопельников (1980 р.), В. В. Тимофєєв (1983 р.), Н. С. Шаповалова (1984 р.), А. М. Авраменко (1985 р.), I. Г. Малинко (1985 р.), Т. I. Пікалова (1985 р.), А. В. Скоробогатов (1985 р.), Г. В. Згурський (1989 р.), Б. Г. Головко (1990 р.), Ю. П. Волосник (1993 р.), О. М. Iгнатуша (1993 р.), В. В. Сичова (1996 р.).

Еміграція[ред. | ред. код]

у 1996 р. переїхав до Iзраїлю. Там зацікавився історією Близького Сходу, взаєминами арабів та євреїв, в даному контексті аналізував проблеми аграрної та індустріальної цивілізацій, релігійну та політичну культури. Помер 3 березня 2012 року. Похований у Реховоті (Iзраїль).

Нагороди і почесні звання[ред. | ред. код]

За участь в німецько-радянській війні був нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня (11.03.1985) і медалями.

Література про О. О. Кучера[ред. | ред. код]

  1. Очерки истории комсомольской организации Харьковского университета / Д. Т. Бабич, В. Ф. Чуркин, Ф. Г. Турченко [и др.]. — X. : Изд-во Харьк. ун-та, 1969. — 136 с. (С. 71, 110: про О. О. Кучера).
  2. Голіченко В. Кров за життя: [рецензия] / В. Голіченко // Прапор. — 1972. — № 5. — С. 93-94. — Рец. на кн.: Розгром збройної внутрішньої контрреволюції на Україні у 1921–1923 pp. / О. О. Кучер. — X. : Вид-во Харк. ун-ту, 1971. — 171 с.
  3. Голуб П. А. Новая книга о борьбе с кулацким бандитизмом на Украине: [рецензия] / П. А. Голуб // Вопр. истории КПСС. — 1972. — № 6. — С. 141–143. — Рец. на кн.: То же.
  4. Денисовець П. М. [Рецензія] / П. М. Денисовець, В. Є. Лобурець // Укр. іст. журн. — 1972. — № 11. — С. 141–142. — Рец. на кн.: Те саме.
  5. Подобед I. З буремних літ / I. Подобед // Жовтень. — 1972. — № 11. — С. 150–152. — Рец. на кн.: Те саме
  6. Супруненко Н. И. [Рецензия] / Н. И. Супруненко // Вопр. истории. — 1972. — № 8. — С. 148–150. — Рец. на кн.: То же.
  7. Довгопол В. М. Захист докторської дисертації О. О. Кучером // Укр. іст. журн. — 1973. — № 8. — С. 159.
  8. Розвиток історичної науки на Україні за роки Радянської влади. — К. : Наук. думка, 1973. — 254 с. С. 163–169: про книгу О. О. Кучера «Боротьба робітників України за відбудову важкої промисловості після громадянської війни» — Х., 1959
  9. Журавський Ю. Й. Розвиток наукових досліджень на історичному факультеті Харківського університету за роки Радянської влади / Ю. Й. Журавський // Вісн. Харк. ун-ту. — 1977. — № 150 : Велика Жовтнева Соціалістична революція та питання соціалістичного і комуністичного будівництва. — С. 89-103. (С. 97, 102: про О. О. Кучера).
  10. Харьковский государственный университет, 1805–1980 : ист. очерк / [И. К. Рыбалка, М. В. Черняков, А. Е. Кучер и др.]. — Х. : Вища шк., 1980. — 160 с. (С. 7, 135, 142: про О. О. Кучера).
  11. Кадеев В. И. Историческая наука в Харьковском университете (1933–1983) / В. И. Кадеев, Ю. И. Журавский // Вестн. Харьк. ун-та. — 1984. — № 266 : Социалистическое и коммунистическое строительство в СССР и странах социалистического содружества. — С. 110–119. (С. 111, 115, 118: про О. О. Кучера).
  12. Санцевич А. В. Українська радянська історіографія (1945–1982): [навч. посіб. для студентів іст. ф-тів вузів] / А. В. Санцевич. — К. : Вища шк., 1984. — 142 с. (С. 74-75: про праці О. О. Кучера
  13. Историография истории Украинской ССР / И. С. Хмель, Д. Я. Телегин, С. С. Березанская [и др.]. — К. : Наук. думка, 1986. — 555 с. (с. 306, 321: про праці О. О. Кучера).
  14. Бердута М. З. Исследование отечественной истории в Харьковском университете за годы Советской власти / М. З. Бердута, В. И. Булах // Вестн. Харьк. ун-та. — 1991. — № 357 : Историческая наука в Харьковском университете: (К 185-летию ХГУ). — Вып. 24. — С. 37-50. (С. 46, 47, 49: про праці О. О. Кучера).
  15. Журавский Ю. И. Исторический факультет Харьковского университета: очерк истории / Ю. И. Журавский, Б. П. Зайцев, Б. К. Мигаль // Вестн. Харьк. ун-та. — 1991. — № 357 : Историческая наука в Харьковском университете: (К 185-летию ХГУ).- Вып. 24. — С. 3-24. (С. 19, 21: про О. О. Кучера).
  16. Кучер Александр Емельянович // Преподаватели исторического факультета Харьковского госуниверситета (1933–1991 гг.): материалы к биобиблиогр. словарю / [сост. Б. П. Зайцев, С. М. Куделко, С. И. Посохов]. — Х., 1992. — С. 24.
  17. Материалы к биобиблиографическому словарю преподавателей исторического факультета Харьковского государственного университета (1933–1992) / Ю. Й. Журавский, Б. П. Зайцев, С. М. Куделко, С. И. Посохов // Вестн. Харьк. ун-та. — 1993. — №. 374 : История. — Вып. 27. — С. 104–123. (С. 107: Кучер Александр Емельянович).
  18. Сepгієнко К. Iсторик: [Про О. О. Кучера] / К. Сергієнко // Харк. ун-т. — 1993. — 28 верес. — С. 2. — (Наші ювіляри).
  19. Олександр Омелянович Кучер — професор Харківського університету: бібліогр. покажч. / [упоряд. В. Д. Прокопова, С. М. Куделко ; бібліогр. ред. М. Г. Швалб]. — Х. : ХДУ, 1993. — 21 с.
  20. Рибалка I. К. Така наша доля. Сторінки життя мого покоління / I. К. Рибалка. — Х. : Основа, 1999. — 199 с. — Спогади вчених Харківського університету. (С. 131, 163, 180: про О. О. Кучера).
  21. Кучер Олександр Омелянович // Біобібліографічний словник учених Харківського університету / [уклад. Б. П. Зайцев, С. I. Посохов, В. Д. Прокопова та ін.]. — Х., 2001. — Т. 2 : Iсторики. — Ч. 2 : 1933–2000. — С. 215–218.
  22. Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна за 200 років / [В. С. Бакіров, В. М. Духопельников, Б. П. Зайцев та ін.]. — Х. : Фоліо, 2004. — 750 с. Про О. О. Кучера див. Iменний покажчик.
  23. Харків ХХ століття: бібліогр. покажч. : у 2 вип. / [уклад. О. Я. Ярошик, Н. I. Полянська, Т. В. Гологорська та ін. ; наук. ред. С. М. Куделко, С. I. Посохов, О. В. Дьякова]. — Х. : Схід.-регіон. центр гуманіт.-освіт. ініціатив, 2003. — 800 с. Про О. О. Кучера див. Iменний покажчик.
  24. Кучер Олександр Омелянович // Викладачі, співробітники та студенти історичного факультету Харківського національного університету — учасники Великої Вітчизняної війни / [уклад. Б. П. Зайцев, В. Ю. Iващенко, Б. К. Мигаль та ін. ; відп. ред. С. М. Куделко]. — Х., 2006. — С. 54-55.
  25. Кафедра истории России: ист. очерк / [В. М. Духопельников (отв. ред.), Ю. П. Волосник, В. В. Лантух, В. П. Литвинова и др.]. — Х. : ХНУ имени В. Н. Каразина, 2007. — 86 с. (С. 45-47, 49, 53, 56: про О. О. Кучера).
  26. Юрій Осипович Журавський. Спогади, документи, матеріали / [уклад. Б. П. Зайцев та ін. ; відп. ред. С. I. Посохов]. — Х. : Тимченко, 2008. — 160 с. (С. 67, 105, 108, 114, 117: про О. О. Кучера).
  27. Пам'яті вчителя / В. М. Духопельников, С. М. Куделко, С. I. Посохов, В. В. Сичова // Вісн. Харк. націон. ун-ту імені В. Н. Каразіна. — 2012. — № 1005: Серія «Iсторія». — Вип. 45. — С. 282–285.
  28. Бібліографічні видання Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна за 200 років (1807–2007): покажчик / [уклад. М. Г. Швалб, Р. А. Ставинська, В. Д. Прокопова та ін. ; наук. ред. I. Я. Лосієвський]. — Х. : ХНУ, 2013. — 64 с. Про праці О. О. Кучера див. Iменний покажчик.
  29. Кучер Олександр Омелянович // Iсторики Харківського університету: біобібліогр. довід. (1905–2013 рр.) / [уклад. О. М. Богдашина, В. I. Бутенко, С. Р. Марченко та ін. ; ред. С. I. Посохов]. — Х., 2013. — С. 137–139.
  30. Сичова Вікторія Вікторівна — професор Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (до 50-річчя з дня народження): біобібліогр. покажч. / [уклад. В. В. Діуліна ; авт. вступ. ст. Д. В. Карамишев]. — Х. : Вид-во «Парус-Друк», 2013. — 36 с. (С. 4 : про О. О. Кучера)

Посилання[ред. | ред. код]