Кшиштоф Довгялло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кшиштоф Довгялло
Нині на посаді
Народився 30 червня 1938(1938-06-30) (82 роки)
Новомалин, Острозький район, Рівненська область
Відомий як архітектор, профспілковий діяч
Країна Польща
Національність поляк
Освіта Faculty of Architecture, Gdańsk University of Technologyd
Політична партія Democratic Uniond
Батько Кароль Довгялло
Мати Зофія Довгялло (Потулицька)
У шлюбі з Анна Довгялло (Ходкевич)
Діти Марцин Довгялло, Петр Довгялло, Войцех Довгялло, Марія Довгялло
Нагороди
Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест (з зіркою)

Кшиштоф Довгялло (польськ. Krzysztof Dowgiałło, 30 червня 1938 року, Новомалин) — польський архітектор, профспілковий діяч і політик. У ПНР — активіст Солідарності, політв'язень. У Третьої Речі Посполитої — депутат сейму від ліберальних партій. Автор Балади про Янека Вишневського — культової пісні польського антикомуністичного підпілля і робочого протесту[1].

Архітектор[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї з землевласницької шляхти. Символом батьківського роду, що походить від Довгялло, був герб Задора, символом материнського роду, що походить від Потулицьких — герб Гржимала.

У 1962 році закінчив факультет архітектури Гданської технічного університету. Працював за фахом у Польщі, Великій Британії, Франції, Алжирі[2].

Діяч «Солідарності». Автор підпільної балади[ред. | ред. код]

У серпні 1980 року Кшиштоф Довгялло очолив страйковий комітет гданського архітектурно-проектної організації Miastoprojekt і приєднався до профспілці «Солідарність». Складався в регіональному керівництві опозиційного профоб'єднання. Був прихильником лідера радикального крила «Солідарності» Анджея ГВЯЗДА.

Кшиштоф Довгялло написав Баладу про Янека Вишневського. Пісня, присвячена розстрілу робочих Гдині 17 грудня 1970 року і закликає до опору, перетворилася в неофіційний гімн протестного руху. Вона зберегла популярність донині[3][4].

Активіст підпілля[ред. | ред. код]

При воєнному стані 1981—1983 Кшиштоф Довгялло був інтернований. У 1982 засуджений до чотирьох років ув'язнення. Редагував тюремну газету Pilnik, організовував церковні служби. Викладав ув'язненим французьку мову. Очолював протестні акції в тюрмі.

У 1983 Довгялло був умовно звільнений і включився в діяльність підпільних структур «Солідарності». Був вдруге заарештований в 1984, в 1985 амністований. Видавав бюлетень соціальної самооборони Gryps. У 1986—1988 був членом керівництва гданського підпільного профцентру. Брав активну участь в страйковому русі 1988 року, який змусив владу піти на переговори і компроміс з «Солідарністю».

Ліберальний політик[ред. | ред. код]

Після зміни суспільно-політичного ладу Польщі, з 1989 по 1993 Довгялло займав пост віце-президента Міжнародної організації праці. На виборах 1989 був обраний до сейму від Громадянського комітету «Солідарність». Перебував у партіях ліберального крила «пост-Солідарності» — ROAD Збігнєва Буяка — Владислава Фрасинюк, Демократичної унії Тадеуша Мазовецького — Ханни Сухоцької, Унії свободи Тадеуша Мазовецкого — Дональда Туска. Кілька років був депутатом міської ради Сопота.

Робота, сім'я, нагорода[ред. | ред. код]

Кшиштоф Довгялло очолює приватну архітектурно-проектну фірму Dowgiałło & Swerpel. Одружений, має трьох синів і дочку.

У 2007 році указом президента Леха Качинського Кшиштоф Довгялло був нагороджений Командорським хрестом із зіркою Ордена Відродження Польщі.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Гданьську архітектурно-проектну організацію Miastoprojekt, в якій працював Кшиштоф Довгялло, з 1980 по 1990 очолював Ян Маріаньскій — в 1970 голова міської ради Гдині, учасник грудневих подій 1970, єдиний представник влади, який намагався знайти компроміс з протестуючими робітниками. На початку 1980-х Довгялло як активіст «Солідарності» безпосередньо протистояв Маріаньскому як начальнику бюро.

Ян Маріаньскій виведений як персонаж у фільмі чорний четвер (Czarny czwartek) про події грудня 1970 р. Саундтреком фільму є «Балада про Янека Вишневського», написана Кшиштофом Довгялло.

Примітки[ред. | ред. код]