Кюрі
| Кюрі | |
|---|---|
 Зразок радію, елемент якого був використаний у вихідному визначенні кюрі | |
| Загальна інформація | |
| Одиниця | радіоактивності |
| Позначення | Кі або Ci |
| Названа на честь | Марія Склодовська-Кюрі і П'єр Кюрі  |
| Перерахунок в інші системи | |
| 1 Кі в... | дорівнює... |
| резерфордах | 37000 Рд |
| похідних одиницях SI | 37 ГБк |
| основних одиницях SI | 3,7×1010 с−1 |
Кюрі́ (рос. кюри, англ. curie, нім. Curie-Einheit f, Curie n) — одиниця радіоактивності, що дорівнює радіоактивності речовини, у якій протягом 1 сек відбувається 3,7×1010 радіоактивних розпадів[1]. Скорочено — Кі. Одиниця визначена за розпадом 1 грама ізотопу радію-226.
Назва походить від прізвища подружжя фізиків П'єра Кюрі і Марії Склодовської-Кюрі[2].
Використовують кратні й часткові одиниці:
- мегакюрі (МКі): МКі = 1 × 106 Кі
- мілікюрі (мКі): 1 мКі = 1 × 10−3 Кі
- мікрокюрі (мкКі): 1 мкКі = 1 × 10−6 Кі
- нанокюрі (нКі): 1 нКі = 1 × 10−9 Кі.
З 1985 року замість одиниці радіоактивності кюрі у системі SI використовується одиниця вимірювання радіоактивності бекерель.
- ↑ Кюрі [Архівовано 19 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- ↑ Гладишевський Є. І. Кюрі // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [онлайн] / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=52655 [Архівовано 8 лютого 2022 у Wayback Machine.] (дата перегляду: 08.02.2022)
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Булавін Л. А., Тартаковський В. К. Ядерна фізика: Підручник. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: Знання, 2005. — 439 с. — (Вища освіта XXI століття) ISBN 966-346-020-2
 | |
|---|---|
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |