Кіко Аргуельйо
| Кіко Аргуельйо | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | ісп. Francisco José Gómez Argüello Wirtz |
| Псевдо | Kiko Argüello |
| Народився |
9 січня 1939 (85 років) Леон, Кастилія і Леон, Іспанія |
| Країна |
 Іспанія |
| Місце проживання | Іспанія |
| Діяльність | митець |
| Відомий завдяки | засновник Неокатехуменальної дороги, місіонер,композитор, художник |
| Alma mater | Королівська академія витончених мистецтв Сан-Фернандо |
| Знання мов | іспанська[1][2] |
| Нагороди | Почесний доктор Папського інституту, Люблінського університету |
Кіко (Франсіско) Аргуельйо (Francisco José Gómez de Argüello Wirtz нар. 9 січня 1939 року, м. Леон, Іспанія) — іспанський художник, скульптор, архітектор, музикант, катехит, місіонер, засновник руху Неокатехуменальний шлях у католицькій церкві.
Біографія[ред. | ред. код]
Франсіско Хосе Гомес де Аргуельйо Вірц народився в Леоні 9 січня 1939 року[3].
Походить з заможної родини, навчався в Академії Сан-Фернандо в Мадриді.
У 1959 році отримав національну премію з живопису. Приблизно у цей час після важкої духовної кризи відбулося навернення Франсіско до глибокої віри. У якийсь момент після періоду розчарування та пошуків сенсу життя, Кіко отримав усвідомлення існування Бога і розуміння, що між «бути охрещеним» і «бути християнином» існує велика відмінність.
У 1960 році разом з іншими митцями заснував групу досліджень і розвитку сакрального мистецтва «Gremio 62».
В 1964 році представляє Іспанію на Всесвітній виставці сакрального мистецтва в Руаяні (Франція).
Неокатехуменальний шлях
Після невдалої спроби допомогти жінці, яка звернулася до нього, просячи захисту від чоловіка-пияка, Кіко Аргуельйо приймає рішення залишити свій благополучний спосіб життя і відправитись у нетрі передмістя Мадриду Паломерас Альтас для проголошення Євангелія бідним та відкинутим. Кіко поселяється у дощатому бараку, його майно складається з Біблії та гітари.
Саме там відбувається знайомство Кіко Аргуельйо з Кармен Ернандес Баррера, яка має теологічну освіту і збирається у місійну подорож до Болівії. Замість цього вона разом з Кіко створює спільноту, у якій відбулося відновлення християнської віри серед найбільш відкинених членів суспільства:[4]
|
Так серед бідних народилася перша спільнота, що складалася з циган, неграмотних, жебраків, колишніх в’язнів, проституток і т.д. Спільнота, де любов Христа Воскреслого ставала видною, – перетворилася на знак. Завдяки тодішньому архієпископові Мадрида, Касіміро Морсільйо, стало можливим перенести цю реальність в інші парафії Мадрида, потім Рима, потім – в інші країни. В бараках ми відкрили “триногу”, на якій пізніше збудували цілу Неокатехуменальну Дорогу: Слово, Літургію і Спільноту | 
|
У 1968 році Кіко і Кармен Ернандес приїхали до Риму на запрошення італійського священика о. Діно Торреджіані, де також заснували неокатехуменальну спільноту[5].
Поступово рух Неокатехуменату охопив півтора мільйона послідовників і став присутній у понад 125 країнах і понад 30 000 громадах.[6]
13 травня 2009 року Кіко Аргуельйо отримує ступінь почесного доктора Папського Інституту досліджень шлюбу та сім'ї Івана Павла ІІ.[7]
Після смерті Кармен Ернандес Баррери у 2016 році стає свідком та учасником її беатифікаційного процесу.
11 травня 2019 року Кіко Аргуельйо приїхав в Україну, де в м. Києві відбулась його зустріч з катехуменами з України, Росії, Грузії, Молдови, Білорусії, Казахстану, Литви, Латвії, Польщі[5]. На зустрічі були присутні більш ніж 5000 учасників руху.
1 квітня 2021 року Кіко Аргуельйо потрапив до лікарні з запаленням легень, викликаним Covid-19[8]
Разом з о. Маріо Пецці і Асцен Ромеро станом на 2023 рік залишається у складі міжнародної екіпи, яка відповідальна за Неокатехуменат у всьому світі.
Творчість[ред. | ред. код]
.jpg)
Кіко Аргуельйо працює у жанрі сакрального мистецтва. Він приймав участь в оформленні соборів в Мадриді та Мурсії, створив мурали у семінарії Redemptoris Mater у Римі та в Domus Galilee (Ізраїль). Його архітектурні роботи та вітражі знаходяться в Іспанії, Італії, Нікарагуа, США, Фінляндії, Домініканській Республіці та деяких країнах Азії та Африки[3].
Написав більш ніж 300 пісень для збірників пісень для неокатехуменальних спільнот[9]
У 2010 році Аргуелло створює Симфонічний оркестр Неокатехуменального шляху. Цей оркестр складається виключно з членів Неокатехуменальної Дороги з різних країн світу, які є професійними музикантами. До оркестру входять музиканти з Іспанії, Австрії, Хорватії, Білорусі, Польщі, України та інших країн.[10]
Для оркестру композитор написав твір «Страждання невинних», у якому через страждання Діви Марії під Хрестом з розп'ятим Ісусом переосмислюється біль невинних жертв війн, агресії, знущань, расової та національної ненависті. Симфонія «Страждання невинних» присвячена і пам'яті жертв Голокосту, вона звучала у бувших нацистських таборах смерті «Освенцим» та «Майданек»,[11] а також у різних містах світу, таких як Ватикан, Єрусалим, Вифлеєм, Мадрид, Париж, Токіо, Нью-Йорк, Чикаго, Бостон, Дюссельдорф тощо. В Освенцимі та Люблині твір виконувався в присутності католицьких священників та юдейських рабинів. Після виконання симфонії в Ізраїлі композитор став своєрідним посланцем між Католицькою церквою та єврейським народом.
Є автором двох книг -«Керигма, в бараках з бідними» та «Нотатки. 1988—2014»
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ а б CncMadrid. Kiko Argüello – Camino Neocatecumenal (ісп.). Процитовано 20 квітня 2023.
- ↑ admin. Неокатехуменат | Харківсько-Запорізька дієцезія РКЦ (укр.). Процитовано 20 квітня 2023.
- ↑ а б Погорєлов, Олексій. Кіко Аргуельо у Києві. Інтерв’ю з отцем Раймундом Пупковським – Родина -сайт про сім'ю - відносини і виховання, реальні проблеми і розв'язання (укр.). Процитовано 21 квітня 2023.
- ↑ AICA.org.ar. Falleció Carmen Hernández, iniciadora del Camino Neocatecumenal - AICA.org. aica.org. Процитовано 20 квітня 2023.
- ↑ ЗАСНОВНИК NEOCATECHUMENAL WAY ОТРИМАВ ДОКТОРСЬКИЙ СТУПІНЬ. zenit (англ) . 8 травня 2009. Архів оригіналу за 11 травня 2009. Процитовано 21.04.2023.
- ↑ Покращився стан здоров’я засновника Неокатехуменальної дороги Кіко Аргуельйо | CREDO. credo.pro. Процитовано 21 квітня 2023.
- ↑ Kiko Argüello - Пошук Google. www.google.com. Процитовано 20 квітня 2023.
- ↑ "Cierpienie Niewinnych". Plac Zamkowy - Lublin (25.06.2013) (uk-UA) , процитовано 21 квітня 2023
- ↑ Адміністратор. "Страждання невинних" - vinkap. www.vinkap.net (uk-ua) . Процитовано 21 квітня 2023.
|
