Лагаростробос Франкліна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Lagarostrobos franklinii
HuonPine.jpg
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
(без рангу): Голонасінні (Gymnosperms)
Відділ: Хвойні (Pinophyta)
Клас: Хвойні (Pinopsida)
Порядок: Соснові (Pinales)
Родина: Подокарпові (Podocarpaceae)
Рід: Lagarostrobos
Quinn
Вид:
Lagarostrobos franklinii (L. franklinii)
Біноміальна назва
Lagarostrobos franklinii
(Hook f.) Quinn 1982

Лагаростробос Франкліна (Lagarostrobos franklinii) — вид хвойних рослин родини подокарпових, єдини вид роду Lagarostrobos.

Етимологія[ред. | ред. код]

Lagarostrobos походить від двох грецьких слів: lagaros = тонка й strobos = шишка. Назва виду franklinii вшановує сера Джона Франкліна (John Franklin, 1786–1847), військово-морського капітана, дослідника Арктики та губернатора Тасманії з 1836 по 1843 р.

Морфологія[ред. | ред. код]

З прямим стовбуром, пірамідальне дерево 21–30 м заввишки, 70–100 см діаметром, кора сіра. Листки дрібні, лускоподібні, ≈ 1 мм довжиною. Чоловічі шишки одиничні, верхівкові, сидячі. Жіночі шишки дуже малі, кожна з 4–8 лусками. Насіння кулясте, ≈ 2 мм в діаметрі. Росте повільно і може жити до 2500 років[1].

Поширення, екологія[ред. | ред. код]

Ендемік острову Тасманія Австралія. Це головним чином прибережний вид і, як правило, росте на берегах річок або поблизу річок, але інколи на мокрих сторонах пагорба далеко від основних водотоків в помірних тропічних лісах при низьких висотах від рівня моря до 150 м, і на деяких пагорбах до 900 м на гірському заході острова. Вид часто супроводжується Nothofagus cunninghamii, Eucryphia lucida, Anopterus glandulosus і папоротями, Eucalyptus obliqua росте поряд на вищих місцях.

Використання[ред. | ред. код]

Деревина гнилостійка, дрібнозерниста і високо цінується. З 1802 до порівняно недавнього часу вид нещадно експлуатувався в більш доступних частинах ареалу. Лісоматеріали в основному використовуються для побудови човнів, меблів і для столярних виробів і в токарному ремеслі.

Загрози та охорона[ред. | ред. код]

За оцінками, 15% від його місць зростання було втрачено через затоплення для гідроелектростанцій і пожежі за останні 100 років або близько того. Вирубки в минулому знищили майже всі великі дерева, але відростання відбувається майже скрізь. Близько 85% місць зростання виду знаходиться в межах охоронних територій.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ліс. — К.Махаон-Україна, 2008. — 304 с., іл. — С. 153

Посилання[ред. | ред. код]