Лазоренко Олена Володимирівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лазоренко Олена Володимирівна
LazorenkoOlena.jpg
Народилася 22 червня 1943(1943-06-22)
Померла 22 серпня 2012(2012-08-22) (69 років)
Країна СРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльність політолог, громадська діячка, викладачка університету
Alma mater Факультет журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка (1967)
Заклад КНУ імені Тараса Шевченка і Національний інститут стратегічних досліджень
Посада професор кафедри політичних наук КНУ імені Тараса Шевченка, головний консультант Національного інститут стратегічних досліджень при Президенті України

Олена Володимирівна Лазоренко (22.06.1943 — 22.08.2012) — український політолог і громадський діяч, доктор філософських наук, професор Київського університету. Основна сфера досліджень — теорія влади, концепція цілісної особистості, теорія лідерства.

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчила факультет журналістики Київського державного університету ім. Тараса Шевченка (1967).

У 1974 році здобула науковий ступінь кандидата філософських наук у цьому ж університеті. Докторську дисертацію з питань концепції всебічного розвитку особистості захистила у 1990 році в Інституті філософії Академії Наук СРСР.

У 1991—1996 роках — професор кафедри політичних наук Київського національного університету ім. Тараса Шевченка[1].

З 1997 року брала участь у науково-експертній діяльності з інформаційно-аналітичного та прогнозного супроводження рішень органів влади в сфері внутрішньої і зовнішньої політики.

У 1997—2001 — головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України, у 2001—2012 проводила політологічні дослідження та консультації як незалежний політичний дослідник та експерт.

Проходила стажування у Московському державному університеті ім. М. Ломоносова (1980 рік), Інституті філософії АН СРСР (1987 рік), Інституті Кеннана у Вашингтоні (1996 рік)[2].

Академічна діяльність[ред. | ред. код]

У 1978 та 1980 роках її книги відзначались Почесною премією за найкращу публікацію року Міністерства вищої та середньої спеціальної освіти Української РСР, у 1994 праця «Теорія політології»[3] одержала вищий грант всеукраїнського професійного конкурсу «Трансформація гуманітарної освіти в Україні» Міжнародного фонду «Відродження» (Джорджа Сороса).

Брала участь у більш ніж двохстах наукових конференціях, симпозіумах та семінарах, що проводились в Україні, Нідерландах, Росії, Австрії, Фінляндії.

Наприклад, вона виступала на наступних міжнародних конференціях: The Present Political Situation in Ukraine, Ukraine, 2001. Political projects: Russia &Ukraine, The First Convent, MGIMO, Ministry of Foreign Affairs, 2001. Urban Community Work in Europe, The Netherlands, 2002. Ukraine in the Modern World, Ukraine, 2002. The European Union: Its Internal, Regional and International Roles, Ireland, 2002. Identification's problems in Ukraine: people, economy, society, Ukraine, 2003. Intercultural Education, Finland, 2003. National Security of Ukraine, Ukraine, 2004. Strengthening Democracy and Governance: Women and Political Power, Salzburg Seminar, Austria, 2004. Fifteen years of post-soviet transformation, Ukraine, 2005. Development in Region's Dimension, Ukraine, 2006. The comparative democratization, Ukraine, 2007. The formulas of political orders -Ukraine and Russia: The past and the future of mutual influence, Ukraine, 2008.

Громадська активність[ред. | ред. код]

На зустрічі «Жіночої професійної ліги» (2010, Київ)

З 2002 року Олена Лазоренко, як незалежний дослідник політичних і соціальних процесів цілком зосередилась на співпраці з неурядовою експертною спільнотою, з якою розпочала співробітництво у 1997 році[4].

Керувала консультативною групою ГО «Жіноча професійна ліга»[5] — організації, що належить до міжнародної коаліції КАРАТ (КАРАТ зосереджена на питаннях забезпечення соціально-економічних прав і інтересів жінок у регіонах Центральної і Східної Європи та Центральної Азії). Ліга також є підписантом Глобального Договору ООН[6]

Була членом Міжуніверситетського консорціуму міжнародного соціального розвитку, Центральноєвропейської Академії для жінок бізнесу, випускниця «Зальзбургського семінару» у Австрії.

Співпрацювала з Радою Міжнародних Наукових Досліджень та Обмінів[7], а також з Київським офісом Інституту Кеннана при Міжнародному Центрі підтримки науковців імені Вудро Вілсона[8] .

Вона була модератором та ключовим доповідачем багатьох його публічних заходів для українських випускників програм наукового стажування у США (конференцій, круглих столів, публічних дискусій), серед яких:

  • 1999 — Конференція українських та російських випускників освітніх програм США, Київ: виступ на тему: „Розуміємо чи ми один одного? Напрями політичного розвитку України“ (рос. мова);
  • 2001 — Конференція на тему: Розвиток України у регіональній перспектив» — Харків, де була доповідь «Центр і регіони у політичному просторі України» ;
  • 2003 — Конференція на тему: Україна — проблема ідентичності: людина, економіка суспільство, Львів — доповідь «Політична ідентифікація і політична влада в сьогоденній Україні: ілюзії та горизонти нових очікувань»;
  • 2003 — Конференція на тему: Україна в сучасному світі — Ялта-Київ, — тут відбулася дискусія та виступ на тему «Переструктуризація владно-політичних команд України: осінь 2002»;
  • 2004 — Конференція на тему: Національна безпека України, Київ — доповідь на тему: «Національна відповідальність як операційна дилема міжнародного співтовариства».

Основні праці[ред. | ред. код]

Загалом у світ вийшло понад 250 публікацій Олени Лазоренко, серед яких брошури, статті, 10 книг.

Основні монографії :

  • Лазоренко О. В. Влада в Україні. Нетривіальний політичний аналіз для можновладців і тих, хто хоче ними бути — К. : Вища школа, 1999. — 77 с.
  • Лазоренко О. В. , Лазоренко О. О. Теорія політології для тих, хто прагне. — К. : Вища школа, 1996—176 с.
  • Лазоренко Е. В. Всестороннее развитие личности. — К.: Вища школа, 1980. −167с.
  • Лазоренко Е. В., Надольный И. Ф. Социализм и личность. — К. : Вища школа, 1976. −206с.
  • Лазоренко Е. В. Роль искусства в формировании человека // Духовная культура: некоторые вопросы истории, теории, практики — Дебрецен, 1980.

Професор Лазоренко зокрема є авторкою ряду публікацій наукового журналу «Агора», що видається Київським офісом Інституту Кеннана при Міжнародному Центрі підтримки науковців імені Вудро Вільсона у друкованому вигляді та он-лайн[9] Наприклад, їх належить наступні статті:

  • Лазоренко О. Чи відбудеться повернення українського суспільства у політику? // Наука без кордонів. — 2012. — Вип. 11[10].
  • Лазоренко О. Формули сучасного політичного порядку: Україна та Росія — 2009. — Вип. 8[11].
  • Лазоренко О. Поточна специфіка «порівняльної демократизації» та «синдром вигорання». — 2007. — Вип. 6[12].

Родина[ред. | ред. код]

• Донька — Лазоренко Олена Олександрівна[13] (мешкає у м. Києві, Україна) кандидат філософських наук, старший науковий співробітник Національної Академії Наук України, громадський діяч та експерт у царинах соціально-філософських, освітніх, культурних, гендерних і підприємницьких досліджень та консалтингу. У 1996 році вона, як молодий український науковець, виграла індивідуальний грант на наукове стажування у США, що проходило в університеті Дюка (Duke University).

• Чоловік — Лазоренко Олександр Миколайович, фахівець у сфери цінних паперів та захисту інтелектуальної власності.

Думки[ред. | ред. код]

"В нашому, переважно аматорському політичному середовищі Україні має сенс повторити вслід за французьким філософом Рене Декартом: «Визначайте значенні слів, і й ви позбавите світ від половини його помилок» (1999 р.). [14]

«В Україні, згідно з нормами політичної науки, політичний режим залишається авторитарним. Водночас, сутнісні позитивні зміни — з точки зору політичної організації суспільства — відбулися. Річ в тому, що у рамках авторитарного режиму відбулася еволюція від тоталітаризму (котрий розглядається як одна з форм авторитаризму) к іншій його формі — конституційно-ліберальній. Отже, в Україні — конституційно-ліберальна форма авторитарного політичного режиму» (1999 р.).[15]

Характеризуючи українсько-російські відносини зазначала, що «Україна обережно позиціює стан своєї політичної системи як демократичний. Росія власний політичний порядок асоціює з імперським федералізмом як експансію суверенітету» (2008 р.).[16]

"…обрана модель стартового розвитку країни — «пріоритет економіки над політикою» — та її реалізація призвели до того, що демократія, якою її знають пересічні українці, була перетворена на товар, яким мали можливість скористатися лише …"обрані" групи економічних інтересів. Така демократія втратила в Україні соціальну підтримку" (2012 р.).[17]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кафедра політичних наук філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка [1] [Архівовано 30 липня 2015 у Wayback Machine.]
  2. Wilson Center Experts Elena Vladimirovna Lazorenko [2] [Архівовано 25 липня 2015 у Wayback Machine.]
  3. Лазоренко О. В., Лазоренко О. О. Теорія політології: Навч. Посібник. — К.:Вища школа, 1996.
  4. Лазоренко О. В. Меморіальна сторінка [3] [Архівовано 9 вересня 2016 у Wayback Machine.]
  5. ГО «Жіноча професійна ліга» [4] [Архівовано 15 листопада 2007 у Wayback Machine.]
  6. League of Professional Women [5] [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
  7. Лазоренко Олена «Деякі проблеми формування політичної свідомості//наукова збірка „Зміни у свідомості українського суспільства на зламі тисячоліть“ — К., 2001
  8. Kennan Kyiv Project [6] [Архівовано 30 травня 2015 у Wayback Machine.]
  9. Науковий журнал «Агора» [7][недоступне посилання з липня 2019]
  10. [8][недоступне посилання]
  11. Архівована копія. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 28 липня 2015. 
  12. [9][недоступне посилання з жовтня 2019]
  13. Лазоренко Олена Олександрівна [10][недоступне посилання з липня 2019]
  14. Лазоренко Е. В. Понимаем ли мы друг друга? Направления политического развития Украины// Переходный период в Украине и в России: политика, экономика, этносициальные процессы. — К. 1999. — С. 128.
  15. Лазоренко Е. В. Понимаем ли мы друг друга? Направления политического развития Украины// Переходный период в Украине и в России: политика, экономика, этносициальные процессы. — К. 1999 — с. 128.
  16. Лазоренко О. Формули сучасного політичного порядку. Україна & Росія [11] [Архівовано 15 січня 2021 у Wayback Machine.]
  17. Лазоренко О. Чи відбудеться повернення українського суспільства у політику? // Наука без кордонів. — 2012. — Вип. 11 [12][недоступне посилання]

Посилання[ред. | ред. код]