Лайузе (мова)
| Лайузе | |
|---|---|
| Поширена в |
 Естонія |
| Носії | 0 — мертва мова (1940-ві рр.) |
| Писемність | латиниця |
| Класифікація | Парациганські мови |
| Належність | Мішані мови |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
Ла́йузе (ест. Laiuse) — змішана парациганська мова на основі циганської й естонської, якою говорили цигани у північній Естонії.[1]
Історія[ред. | ред. код]
Циганський народ уперше з'явився в Естонії 17 століття. За чутками, вони були першою частиною циганського оркестру шведського короля Карла XII, яку він, провівши зиму в замку Лайузе, залишив позаду. 1841 року всі 44 естонські цигани зібралися та оселилися навколо парафії Лайузе. Їхньою головною зупинкою було село Раадувере, але також жили у Тяхквере, Йиґева і околицях. До Другої світової війни в Лайозі мешкало понад 60 ромів.[2] Наразі Лайузе є мертвою мовою, частина її носіїв були репресовані за воєнних часів, дехто говорить про геноцид (калі траш, або параімос).[1][3]
Мовні особливості[ред. | ред. код]
Мова Лайузе має ряд спільних рис з фінською кало,[3] такі як м'якшення задньоязикових приголосних перед голосними переднього ряду[4] і початкове оглушення.[5]
Посилання[ред. | ред. код]
- Matras, Yaron (2002). Romani: A Linguistic Introduction. Cambridge University Press.
- Smith, Norval (1994). An annotated list of creoles, pidgins, and mixed languages. У Jacque Arends, Pieter Muysken & Norval Smith (ред.). Pidgins and Creoles. John Benjamins.
Примітки[ред. | ред. код]
| |||||||||||