Перейти до вмісту

Лебідь Ярослав Ігорович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лебідь.
Ф
Ярослав Лебідь
Особисті дані
Повне ім'я Ярослав Ігорович Лебідь
Народження 26 травня 1995(1995-05-26) (29 років)
  Куп'янськ, Харківська область, Україна
Зріст 185 см
Вага 75 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Польща «Eurobus» (Перемишль)
Номер 23
Юнацькі клуби
2008—2012 Україна «Мрія» (Куп'янськ)
Професіональні клуби (футзал)
Роки Клуб І (г)
2013—2014 Україна «Моноліт» 16 (1)
2014—2015 Україна «Локомотив» (Х) 8 (0)
2015—2016 Україна «Приват» 11 (7)
2016—2017 Україна «Локомотив» (Х) 28 (7)
2017 Росія «Прогрес» ? (?)
2018 Білорусь «Вітен» ? (?)
2018—2021 Україна «Ураган» 67 (36)
2021—2022 Україна ХІТ 17 (11)
2022 Естонія «Космос» 7 (22)
2022–2023 Польща «П'яст» 18 (4)
2023–2024 Польща «Eurobus» 18 (6)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
Україна Україна 27 (6)
Звання, нагороди
Нагороди
майстер спорту України

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 17 квітня 2024.

Ярослав Ігорович Лебідь (нар. 26 травня 1995, Куп'янськ, Харківська область, Україна) — український футзаліст, нападник польського клубу «Eurobus» із Перемишля та національної збірної України з футзалу. Учасник чемпіонату Європи з футзалу 2022 року. Майстер спорту України.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 26 травня 1995 року у Куп'янську Харківської області[1]. Вихованець куп'янської спортивної школи «Мрія», за яку з 2008 по 2012 рік грав у дитячо-юнацькій футбольній лізі України. Перший тренер — Дмитро Хомутков[2].

Розпочав кар'єру у 2013 році у складі харківського «Моноліту», який виступав у Першій лізі України з футзалу. У 2014 році підписав контракт із харківським «Локомотивом». Дебютував за тодішнього гранда українського футболу 24 січня 2015 року у виїзній грі проти АФФК-Суми (3:1). Усього в сезоні 2014/15 провів за «залізничників» 8 матчів, але результативними діями не відзначився, що не завадило йому здобути разом із командою золоті нагороди Екстра-ліги.

Наступний сезон провів в оренді у криворізькому «Приваті», який проводив свій другий рік в еліті українського футзалу. Загалом провів за криворізький клуб 11 ігор в Екстра-лізі та відзначився сімома влучними ударами. У сезоні 2016/17 повернувся до «Локомотива», де став одним із лідерів колективу, провівши за нього 28 матчів чемпіонату, в яких забив 7 голів. Харків'яни ж здобули бронзові нагороди Екстра-ліги.

У 2017—2018 роках був гравцем російського «Прогресу» та білоруського «Вітена»[2].

Влітку 2018 року підписав дворічний контракт із франківським «Ураганом»[3]. За три сезони у футболці івано-франківців провів за команду 67 ігор в рамках Екстра-ліги, в яких записав на свій рахунок 36 забитих м'ячів. У сезоні 2020/21 здобув золоті нагороди чемпіонату України з футзалу. Також на його рахунку завойований Кубок та Суперкубок України.

У липні 2021 року узгодив контракт із київським ХІТом[4]. До початку широкомасштабного вторгнення росії в Україну провів за команду 17 ігор і відзначився 11-ма влучними ударами в Екстра-лізі.

Після дострокового припинення чемпіонату України з футзалу сезону 2021/22 виступав за естонський «Космос», який виступає в найсильнішому футзальному дивізіоні Естонії. 2 жовтня 2022 року відзначився унікальним досягненням, забивши в кубковій грі 11 м'ячів, а його нова команда здобула перемогу з рахунком 21:3. Загалом у дев'яти матчах за «Космос» у різних турнірах зумів відзначитися 34 рази і допоміг команді здобути золоті нагороди естонської Saaliliiga.

У кінці грудня 2022 року підписав контракт із клубом польської Екстракляси - «П'яст» із Глівіце. За підсумками сезону 2022/23 здобув із новою командою бронзові нагороди Екстракляси.

7 червня 2023 року залишив «П'яст», а через деякий час приєднався до команди «Eurobus» із Перемишля.

Збірна України

За національну збірну України з футзалу дебютував 7 квітня 2021 року у відбірній грі до ЄВРО-2022 проти збірної Данії (6:2). Наступного дня у матчі-відповіді відзначився першими забитими м'ячами за українську команду, записавши до свого активу дубль. Був учасником Чемпіонату Європи по футзалу 2022 року. Відзначився на турнірі забитим голом у ворота збірної Казахстану (5:3). Станом на 17 квітня 2024 року провів за збірну України 27 матчів і відзначився 6 влучними ударами.

Досягнення

[ред. | ред. код]
  • Естонія'
    • Чемпіон (1): 2022
  • Польща
    • Бронзовий призер (1): 2022/23

У 2019 році у складі Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна став фіналістом чемпіонату Європи серед університетів з футзалу[5]

Найкращий гравець чемпіонату України сезону 2020/21[6].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Дружина — Юлія[7].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Ильеня Александр (25 березня 2018). Ярослав Лебедь: «Хочу помочь «Витэну» достичь поставленных задач». futsalua.org (рос.). Архів оригіналу за 3 вересня 2018. Процитовано 17 березня 2022.
  2. ↑ а б Лебедь Ярослав Игоревич. futsalua.org (рос.). Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 2 лютого 2022.
  3. ↑ Офіційно: Ярослав Лебідь – новачок «Урагану». futsalua.org (укр.). Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 2 лютого 2022.
  4. ↑ Ярослав Лебідь та Максим Літвінов – новачки «ХІТА». futsalua.org (укр.). Архів оригіналу за 2 лютого 2022. Процитовано 2 лютого 2022.
  5. ↑ Yaroslav Lebid. eusa.eu (англ.). Архів оригіналу за 2 лютого 2022. Процитовано 2 лютого 2022.
  6. ↑ Визначено найкращих в Екстра-лізі в сезоні 2020/21: на п'єдесталі тільки «Ураган». futsalua.org (укр.). Архів оригіналу за 2 лютого 2022. Процитовано 2 лютого 2022.
  7. ↑ Ярослав Лебідь: «Івано-Франківськ – невелике, але гостинне і дуже красиве місто». futsalua.org (укр.). Архів оригіналу за 2 лютого 2022. Процитовано 2 лютого 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лебідь_Ярослав_Ігорович&oldid=43659207