Леді Адела
| Леді Адела | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
1847 Сенендедж, Іран |
| Померла |
1924 Халабджа, Ірак |
| Країна | Іранський Курдистан |
| Діяльність | аристократка |
| Титул | принцеса |
Леді Адела Джафф або Адела Ханем, яку англійці називали Принцесою Хоробрих (1847, Сенендедж, Іран — 1924, Халабджа, Ірак) , була курдською правителькою племені Джафф і однією з перших відомих жінок-лідерів в історії Курдистану.[1] Плем'я Джаф є найбільшим племенем в Курдистані і походить з району Загрос, який розділений між Іраном та Іраком. Адела Ханем походила з відомої аристократичної родини Сахібкеран, яка одружилася з племінними вождями Джаффа.[2] Леді Адела мала великий вплив у справах племені Джафф на рівнині Шаразор. Британці присвоїли їй титул «Леді» через відновлення торгівлі та права в регіоні та вдалося врятувати життя сотням британських солдатів.[3][4][5]
Життєпис[ред. | ред. код]
Адела народилася в 1847 році в правлячій сім'ї в Сенендаджі, другому за величиною місті Іранського Курдистану. Вона вийшла заміж за курдського короля Осман-паші Джаффа, штаб-квартира якого знаходилася в Халабджі. Її чоловік Осман-паша Джафф був пашею, і вона правила замість нього за відсутності чоловіка. Її батько був великим візиром Персії, а дядьки великими візірами Османської імперії та Саудівської Аравії. Адела Джефф була однією з небагатьох правителів, які були жінками в регіоні.[6]
Англійці вторглися до німецького Османського Іраку під час Першої світової війни і завоювали його, закріпивши Мудроським перемир'ям у 1917 році. Вони бажали надати курдам автономію, створивши Мосульську комісію в 1918 році. Вони дали владу Махмуду Барзанджі, але він підняв повстання і розпочав кампанію вбивства всіх британських політичних офіцерів, призначених кожному племені в 1919 році. Британці шанували Аделу Ханем через її милосердя до британських полонених, що потрапили в полон під час вторгнення Месопотамії під час Першої світової війни. Адела Ханум Джафф надала всім британським політичним офіцерам прихисток у своїх будинках. Вона захищала них, підтримувала, годувала. Через це вона одержала ім'я принцеса Хоробра (Princess of the Brave). Вона продовжувала навіть правити племенем Джаффі, навіть після смерті свого чоловіка Османа — паші в 1909 році. Потім майор Фрейзер надав їй титул Хан-Бахадур, назвавши її Принцесою Хороброї, і вона правила з британцями далеко після смерті. Османа-паші Джафа в 1909 році.[7]
Твори про неї[ред. | ред. код]
Гертруда Белл, британський політик і письменниця, описує Аделу Ханем у листі 1921 року таким чином: "[8] Особливістю Халабджі є Адлах Ханум, велика леді Джефф Бег Зада, мати Ахмада Бега. Вона вдова курдського короля Осман-паші Джаффа. Вона продовжує керувати Джеффом, наскільки може, і інтригує більше, ніж ви думаєте, хтось міг, і взагалі поводиться так, як поводяться великі курдські леді. Вона часто писала мені і я поспішила покликати її після обіду. Вона є красивою жінкою у своєму чудовому курдському одязі з чорними кучерями (пофарбованими, я так це вважаю), що спадають по її намальованих щоках з-під величезного головного убору. Ми довго спілкувались перською мовою, в ході бесіди мені вдалося сказати їм, наскільки добре "проживав Ірак під владою Фейсала, і запевнити, що все, що ми бажали, — щоб наші двоє дітей — Ірак та Курдистан — жили в мирі та дружбі між собою ". Володимир Мінорський повідомив про свою зустріч з леді Аделою в районі Халабджа в 1913 році.
Майор Соане писав про неї у своїй книзі « До Месопотамії та Курдистану в маскуванні» : «жінка, унікальна в ісламі, своєю силою, якою вона володіє, та ефективністю, чим вона користується, як зброю в руках… У віддаленому куточку Турецької імперії, що занепадає та деградує, є одне маленьке місце, яке під владою курдської жінки піднялося із села на місто, а одна сторона пагорба, колись безплідна, зараз укрита садами; і це в міру реконструкції стародавньої держави у цьому регіоні».[9]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Edmonds, Cecil John (1957). Kurds, Turks, and Arabs: Politics, Travel, and Research in North-eastern Iraq, 1919–1925 (англ.). Oxford University Press. ISBN 978-0-404-18960-0.
- ↑ Adela Jaff. Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 18 вересня 2014.
- ↑ https://khaleejvoice.com (14 квітня 2023). Lady Adela Jaff, member of the Jaff family and Jaff Tribe - صوت الخليج (араб.). Процитовано 18 серпня 2023.
- ↑ التحرير, فريق (14 квітня 2023). History of the Jaff Family and the Tribe. إمارات برس (араб.). Процитовано 18 серпня 2023.
- ↑ Lady Adela Jaff. The Jiyan Archives (амер.). Процитовано 18 серпня 2023.
- ↑ Soane, Ely Banister (1 грудня 2007). To Mesopotamia and Kurdistan in Disguise (англ.). Cosimo, Inc. ISBN 978-1-60206-977-0.
- ↑ Lukitz, Liora (2006). A Quest in the Middle East: Gertrude Bell and the Making of Modern Iraq (англ.). Bloomsbury Academic. ISBN 978-1-85043-415-3.
- ↑ Lady Adela. avauntmagazine.com (en-GB) . Архів оригіналу за 15 жовтня 2019. Процитовано 25 січня 2021.
- ↑ Lady Adela Jaff, member of the Jaff family and Jaff Tribe. الدقيق الإخباري (араб.). 14 квітня 2023. Процитовано 18 серпня 2023.
Джерела[ред. | ред. код]
- Minorsky, The Tribes of Western Iran, The Journal of the Royal Anthropological Institute of Great Britain and Ireland, pp. 73–80, 1945.
- Ely Banister Soane, Report on the Sulaimania district of Kurdistan. 1910
- Ely Banister Soane, Notes on the Southern Tribes of Kurdistan, Civil commissioner, Baghdad. 1918
- Personalities in Kurdistan, Civil Commissioner, Baghdad. 1918
Бібліографія[ред. | ред. код]
- (David K. Fieldhouse, 2002)
- David K. Fieldhouse (9 лютого 2002). Kurds, Arabs and Britons: The Memoir of Col. W.A. Lyon in Kurdistan, 1918-1945. I.B.Tauris. ISBN 978-1-86064-613-3. Архів оригіналу за 21 березня 2020. Процитовано 27 березня 2021.
́
