Лейканґер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Місто і комуна Лейканґер
норв. Leikanger
Leikanger komm.svg
Герб
Лейканґер і Германсверк
Лейканґер і Германсверк
Основні дані
Країна Норвегія Норвегія
Регіон Вестланн
Фюльке Согн-ог-Ф'юране
Населення 2182 осіб (2010)  
Площа 180,04 км²
Густота населення 12,3 осіб/км²
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Географічні координати 61°13′51″ пн. ш. 6°47′23″ сх. д. / 61.23083° пн. ш. 6.78972° сх. д. / 61.23083; 6.78972Координати: 61°13′51″ пн. ш. 6°47′23″ сх. д. / 61.23083° пн. ш. 6.78972° сх. д. / 61.23083; 6.78972
Назва мешканців норвежці
Місцева влада
Веб-сторінка leikanger.kommune.no
Мер Olav Lunden
Карта
Лейканґер (Норвегія)
Лейканґер
Лейканґер

CMNS: Лейканґер у Вікісховищі

Аудіо Лейканґеропис файлу (норв. Leikanger), — місто і комуна в Норвегії. Разом з Германсверком є столицею фюльке Согн-ог-Ф'юране.

Місто Лейканґер і однойменна комуна знаходяться в середній частині фьорда Согнефьорд, що виходить в Норвезьке море, на південному узбережжі фьорда. Адміністративно місто і комуна входять в фюльке (провінцію) Согн-ог-Ф'юране. На протилежній від Лейканґера стороні фьорда розташоване місто Вік.

Площа комуни становить 180 км². Чисельність населення — 2.182 особи (на 1 січня 2010 року)[1]. Щільність населення дорівнює 12,3 чол./км ². Міський район часто називають Систрондом, тому людей з Лейканґера часто називають систрондцями.

Загальна інформація[ред. | ред. код]

Лейканґер був створений як комуна 1 січня 1838 (див. formannskapsdistrikt[en]). Комуна була ідентична Лейканґерській парафії (prestegjeld[en]) з шістьма суб-парафіями(sokn) Лейканґера, Фресвіка, Рінде, (пізніше названий Фейос), Ванґснеса, Тюґума і Мундаля (Мундаль пізніше був перейменований на Ф'єрланд). У 1849 році суб-парафії Ванґснеса, Тюґума і Мундаля були передані до новоствореного Балестраннського приходу (prestegjeld[en]). Новий прихід був відділений від Лейканґера в 1850 році і був перетворений в однойменну комуну Балестранн. Цей розкол залишив Лейканґер з 2368 жителями.[2]

1 січня 1964 року, область Хелла-Айторн (населення: 31) була переведена з Балестранна до Лейканґера. Крім того, область Танґстад (населення: 5) була передана до сусідньої комуни Сонндаль. Ці зміни залишили Лейканґер з 2680 жителями. 1 січня 1992 року суб-парафії Лейканґера, що розташовані на південь від Согнефьорда, у тому числі Фейос і Фресвік (загальна чисельність населення: 572) були передані до комуни Вік. Це рішення залишило Лейканґер лише з однією суб-парафією: Лейканґером.[2][3]

Походження назви[ред. | ред. код]

Комуна (спочатку прихід) названий на честь старої ферми Лейкангер (давньоскандинавська: Leikvangir), так як там була побудована перша церква. Першим елементом є leikr, що означає «спорт» або «легка атлетика», а останній елемент є формою множини vangr, що означає «луг». До 1889 року писали назву Lekanger.[4]

Герб[ред. | ред. код]

Герб затвердили 5 вересня 1963 року. На ньому показана гілка яблуні. Гілка яблуні є символом багатьох садів в місті і, отже, місцевої економіки. Три листи також символізують три парафії в місті.[5]

Церкви[ред. | ред. код]

Церква Норвегії має одну церкву в комуні Лейканґер. Вона є частиною Дієцезії Бьорвіна і Деканату Індре, (Согн)[3].

Церкви Лейканґера
Парафія
(Prestegjeld[en])
Субпарафія
(Согн)
Назва церкви Збудовано Місцезнаходження
церкви
Парафія Лейканґера Лейканґер Leikanger kyrkje 1166 Лейканґер

Міста-побратими[ред. | ред. код]

Географія[ред. | ред. код]

Лейканґер розташований на північній стороні Согнефьорда і на схід від Фярландсфьорда. Він межує на півночі і сході з комуною Согндаль, на заході — з Балестранном, і на півдні з Віком.

<div class="thumb tnone" style="margin-left: auto; margin-right:auto; width:100%; max-width:Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «п»px;">

Лейканґер і село Германсверк

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Urban settlements. Population and area, by municipality. Служба статистики Норвегії. 2007-01-01. Процитовано 2008-08-03. 
  2. а б Jukvam, Dag (1999). Historisk oversikt over endringer i kommune- og fylkesinndelingen (PDF) (Norwegian). Statistics Norway. Архів оригіналу за 2013-07-23. Процитовано 2012-08-01. 
  3. а б Natvik, Oddvar (2005-02-09). Some historical data on the 26 Kommunes. Архів оригіналу за 2013-07-23. Процитовано 2008-06-23. 
  4. Rygh, Oluf (1919). Norske gaardnavne: Nordre Bergenhus amt (Norwegian) (вид. 12). Kristiania, Norge: W. C. Fabritius & sønners bogtrikkeri. с. 124. 
  5. Norske Kommunevåpen (1990). Nye kommunevåbener i Norden. Архів оригіналу за 2013-07-23. Процитовано 2008-06-23. 

Посилання[ред. | ред. код]