Лека Зогу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лека Зогу
алб. Leka I Zogu
Ім'я при народженні алб. Leka Skënder
Народився 5 квітня 1939(1939-04-05)[2][3][4]
Тирана, Албанія[2]
Помер 30 листопада 2011(2011-11-30)[1][2][…] (72 роки)
Тирана, Албанія[2]
Поховання Мавзолей албанської королівської сім'їd
Країна  Албанія
Діяльність політик, підприємець
Alma mater Королівська військова академія в Сандгерсті, Коледж Вікторії і Aiglon Colleged
Конфесія іслам і сунізм
Рід House of Zogud
Батько Ахмет Зогу
Мати Джеральдіна Аппоньї де Надь-Аппоньї
У шлюбі з Сьюзанна Кулен-Вард
Діти Лека II Зогу
Автограф

Лека Зогу (алб. Leka Zogu; нар. 5 квітня 1939(19390405), Тирана, Албанське королівство — пом. 30 листопада 2011, Тирана, Албанія) — албанський державний діяч, у 19612011 роках — король у вигнанні.

Дитинство[ред. | ред. код]

Народився за два дні до окупації італійськими військами Албанії. Коли почався штурм Тирани, батьки відвезли його з країни. «Зайшли в кімнату государині — навколо білизна. Дитинчати не було» — згадував Беніто Муссоліні.

Життя в еміграції[ред. | ред. код]

Він був вихований в Греції, Єгипті та Великій Британії, навчався в Парижі в Сорбонні, після закінчення якої він жив в Іспанії і в Родезії (нині Зімбабве).

Після смерті свого батька, 9 квітня 1961 був проголошений королівським урядом у вигнанні «Лека I, король албанців» і коронований в Парижі. У 1975 році він одружився з австралійкою в Біарріці, Сьюзен Каллен-Ворд, відомою як королева Сьюзен. У пари був син, Лека Анвар Зогу, відомий як Лека II.

Після закінчення апартеїду на початку 80-х років, він переїхав до Південної Африки, де працював бізнес-брокером у Йоганнесбурзі та Кейптауні.

У 1993 році він в перший раз зміг повернутися до Албанії, де його зустрів невеликий натовп у близько 500 чоловік. У 1997 році був проведений референдум щодо реставрації в країні монархії (проти — 65 % албанців).

Лека став брати участь в албанському політичному житті, за підтримки Руху за законність, а пізніше був главою Руху національного розвитку. У лютому 2006 року він оголосив про свій відхід з суспільного життя і політики.

Смерть[ред. | ред. код]

Помер 30 листопада 2011 року в лікарні Матері Терези (Тирана). Похований поруч зі своєю дружиною і матір'ю на громадському кладовищі Шарра в передмісті Тирани.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]