Леонтович Микола Павлович
| Микола Павлович Леонтович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
20 грудня 1878 р. Єлисаветград, Херсонська губернія, Російська імперія |
| Помер |
не раніше 1940-го року невідомо |
| Країна |
.svg){kind=small} СРСР Російська імперія |
| Національність | українець |
| Діяльність | зоолог, міський голова |
| Alma mater | Училище правознавства |
| Конфесія | православ'я |
| Батько | Павло Парменович |
| Мати | Марія Леонтович |
| У шлюбі з |
Ольга Кудрявцева Олена Петриченко Євдокія Петриченко |
| Діти | Олександр та Євген |
Микола Павлович Леонтович (20 грудня 1878[1], Єлисаветград — не раніше 1940-го року, місце смерті невідоме) — міський голова Миколаєва (1909–1917), фундатор миколаївського зоопарку[2].
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 20 грудня 1878 року в м. Єлисаветграді (нині Кропивницький, Україна, тоді Російська імперія) в сім'ї Павла Парменовича — мирового судді і Марії Миколаївни Леонтовичів — викладача музики та іноземних мов.
Як пише Микола Павлович Леонтович у своїй автобіографії[1], що датована 2 грудня 1928 р., він народився у 1878 році. Його батько служив на посаді мирового судді у місті Плонську Плоцької губернії. Його мати була вчителька музики та іноземних мов. Микола Павлович зазначає, що коли йому було 10 років, він вступив до школи правознавства. Як син службовця по судовому відомству, а також тому що його батько не міг оплачувати високу вартість навчання, Миколу прийняли на навчання до цієї школи за державний кошт. У своїй автобіографії М. П. Леонтович зазначає, що після закінчення школи правознавства у 1898 р. він прослухав курс природничих наук в Петербурзькому університеті, одночасно проходячи спеціальний курс з іхтіології у професора Золотницького.
Микола Павлович Леонтович пише у своїй автобіографії, що 1904 року після одруження на уродженці м. Миколаєва він переселився до цього міста. Також він зазначає, що писав наукові статті та нариси з питань акваріума та тераріума до вітчизняних та іноземних часописів; зорганізував "Товариство прихильників природи у м. Миколаєві; заснував громадський Акваріум, яким завідував. М. П. Леонтович пише, що у період 1920-1923 рр. він брав активну участь в організації екскурсій для школярів, поширював знання про природу серед мас. Також М. П. Леонтович зазначає, що має такі наукові праці: дисертацію з місцевого степовища, шкільний Акваріум та Тераріум, значення Акваріума у викладанні природничих наук. У своїй автобіографії М. П. Леонтович пише, що у період 1918-1928 рр. він провів більше 1000 лекцій з відвідувачами, екскурсіями до державного Акваріуму-зоосаду та на підприємствах повністю безкоштовно.
У анкеті наукового працівника[3], що датована 15 листопада 1927 року та підписана М. П. Леонтовичем, зазначено, що він народився 20 грудня 1878 р. у м. Зінов'євськ; обіймає посаду завідувача державного Акваріума у м. Миколаєві; володіє російською, українською, французькою, німецькою, англійською, польською мовами; сімейний стан - одружений, має сина; освіта - училище правознавства та Петроградский університет по природознавчому факультету по відділу іхтіології та біології; професія та спеціальність - іхтіолог та юрист; приналежність до політичної партії - безпартійний; приналежність до профспілок - спілка працівників освіти з 1919 р. Також в анкеті зазначено, що М. П. Леонтович служив у міській управі у 1905 - 1917 рр., обіймав посаду міського голови.
Навчався в Імператорському училищі правознавства (59-й випуск, 15 травня 1898 р.) в Санкт-Петербурзі і в Одесі. З 1901 р. проживав у Миколаєві.[4]
У власному домі облаштував колекцію акваріумів — «акваріум». Акваріуми були оснащені за останнім словом техніки того часу: мали електричні компресори, нагрівачі. Риби розміщувалися у 75 акваріумах, сумарний об'єм яких сягав 3 000 літрів. В колекції було понад 50 видів риб та земноводних, більше ніж 1000 екземплярів.[5]
26 квітня 1901 р. колекція була відкрита для вільного доступу.
З 1903 р. — гласний (?) міської Думи. З 1906 р. — заступник міського голови, з 1908 р. — виконувач обов'язків міського голови Миколаєва. 8 квітня 1909 р. обраний міським головою на 4 роки. Переобирався міським головою до 1917 р.
За 10 років на посту міського голови Леонтович зробив багато для Миколаєва: у цей період в Миколаєві відкрилися два музеї, перший кінотеатр, перша психіатрична лікарня, був пущений перший трамвай. Під особистим керівництвом Міського Голови була завершена прокладка водопроводу і каналізації, зроблена «лівневка» — всім цим ми користуємося дотепер. Крім того, міська електростанція розширилася з 127 вольт на 220, були вимощені вулиці центру Миколаєва, відкрилася перша набережна. … На особисті кошти Леонтовича була споруджена дзвіниця Касперівської церкви. Цей список можна продовжувати ще довго, але, безумовно, одним з основних досягнень Миколи Леонтовича стало створення в місті акваріума і зоопарку.
У кінці травня 1917 року за постановою виконавчого комитету Ради робочих та військових депутатів у м. Миколаєві Миколу Павловича Леонтовича заарештували[6]. Скільки часу він перебував в ув`язненні та коли його звільнили - не відомо.
28 липня 1919 року революційний трибунал Миколаївської ради робочих депутатів засудив Миколу Павловича Леонтовича до тюремного ув`язнення на півтора роки із застосуванням громадських робіт. Леонтовича звинувачували, що він як голова комісії з виготовлення взуття для потреб армії отримав хабар від контрагента з виготовлення взуття для армії Івана Невструєва. Цього ж дня Лентовича заарештували та ув`язнили у Миколаївській каторжній тюрмі № 2.
30 липня 1919 року відділ народної освіти Ради робочих та червоноармійських депутатів м. Миколаєва у своєму листі просив революційний трибунал відрядити Леонтовича на виконання громадських робіт до акваріуму, оскільки цей заклад є власність "Радянської Республіки", робота в акваріумі по суті є громадська робота та відділ народної освіти не має особи, яка могла б замінити Леонтовича без шкоди для справи.
31 липня 1919 р. колегія тюремно-карального підвідділу на своєму засіданні постановила відрядити М. П. Леонтовича на громадську роботу керівником акваріуму за умови постійної присутності з Леонтовичем одного тюремного наглядача під час роботи в акваріумі, а також повернення Леонтовича після закінчення роботи на ночівлю до тюрми. Також колегія тюремно-карального підвідділу постановила покласти на М. П. Леонтовича витрати на утримання одного тюремного наглядача та просила відділ освіти внести з цією метою на депозит тюремно-карального підвідділу жалування Леонтовича на посаді керівника акваріуму.
11 серпня 1919 року революційний трибунал при Миколаївській раді робочих депутатів наказав керівникові Миколаївської каторжної в`язниці № 2 звільнити з-під варти Леонтовича. Того ж дня Микола Павлович Леонтович вийшов з в`язниці[1].
Після звільнення був призначений директором Держакваріуму.[5]
В 1930 р. з посади директора був переведений в наукові співробітники, в 1935 — був звільнений. Після звільнення працював касиром на ТЕЦ.
28 липня 1937 р. був заарештований за купою обвинувачень: і антирадянська пропаганда, і контрреволюційна офіцерська змова та інші. Після арешту від нього відреклися рідні та близькі. Леонтовича було засуджено до 10 років в'язниці.
Дата та місце смерті його точно невідомі: вважається, що він помер в 1940—1941 роках від кардіосклерозу серця.
18 травня 1957 р. справу Леонтовича було переглянуто Президією Миколаївського обласного суду, вирок скасовано, а його — реабілітовано (посмертно).
Родина[ред. | ред. код]
Перша дружина — Ольга Дмитрівна Кудрявцева. Спільних дітей не було.
Друга дружина — Олена Петриченко. Син — Олександр. Онука — Валентина Олександрівна Попова-Леонтович.
В 1911 році, ще під час першого шлюбу у Леонтовича зав'язалися стосунки з Оленою Петриченко. В 1912 році у них народився син Олександр. Коли він був ще малий, Олена покінчила життя самогубством.
Третя дружина — Євдокія Петриченко (рідна сестра Олени Петриченко). Син — Євген.
В 1923 році, коли станові умовності залишилися в далекому минулому, вони зареєстрували свій шлюб. В 1929 році у них народився син Євген.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Фундатор Миколаївського міського зоопарку М. П. Леонтович: збірник документів / Укладач О. Г. Шаповалов.– Миколаїв: [б.вид.], 2024.
- ↑ Топчий, В. Н. Мой Леонтович / В. Н. Топчий. Завтрак у городского головы : драма в двух частях / Н. А. Троянов. – Николаев : Возможности Киммерии, 2006. – 96 с. : ил.
- ↑ Фундатор Миколаївського міського зоопарку М. П. Леонтович: збірник документів / Укладач О. Г. Шаповалов.– Миколаїв: [б.вид.], 2024.
- ↑ Биография [Архівовано 18 грудня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ а б Місто Святителя Миколая [недоступне посилання]
- ↑ Миколаївщина у вирі революційних подій: березень 1917 р. – квітень 1918 р. : Документи та матеріали / упоряд. Л. Л. Левченко. — Миколаїв : Іліон, 2019. — 744 с. — (Серія «Миколаївщина. 100-річчя подій Української революції 1917–1921 років»).
Посилання[ред. | ред. код]
- Місто Святителя Миколая
- Леонтович, Николай Павлович [Архівовано 18 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- [1] [Архівовано 3 березня 2020 у Wayback Machine.]