Леонідзе Георгій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Леонідзе Георгій Миколайович
груз. გიორგი ლეონიძე
Leonidze statue.jpg
Псевдо გოგლა ლეონიძე
Народився 15 (27) грудня 1899
Patardzeulid, Тифліська губернія, Російська імперія[1]
Помер 9 серпня 1966(1966-08-09)[1] (66 років)
Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР[1]
Поховання Мтацмінда
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of Georgia (1918–1921).svg Грузинська Демократична Республіка
Flag of the Soviet Union (dark version).svg СРСР
Діяльність поет, сценаріст
Alma mater Тбіліський державний університет
Мова творів грузинська[2]
Жанр поема і сценарій
Magnum opus Q28015961? і Q28015964?
Членство Спілка письменників СРСР і Грузинська національна академія наук
Партія КПРС
Нагороди Сталінська премія — 1941 Сталінська премія — 1952 Орден Леніна Орден Леніна Орден Трудового Червоного Прапора

Леонідзе Георгій Миколайович у Вікісховищі?

Леонідзе Георгій Миколайович (груз. გიორგი ლეონიძე, 15 (27) грудня 1899(18991227), село Патардзеулі, Кахетія, тепер Сагареджойського району Грузії — 9 серпня 1966, Тбілісі, Грузія) — грузинський радянський письменник, народний поет Грузії (з 1959), академік АН Грузинської РСР (з 1944).

Біографія[ред. | ред. код]

Друкуватися почав 1911 року. З 1918 року — член групи грузинських символістів «Голубі роги», згодом відійшов від символізму. Перша збірка віршів Леонідзе вийшла 1939 року. Член КПРС з 1945 року.

Нагороджений 2 орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора, медалями.

Творчість[ред. | ред. код]

Серед ліричних творів Леонідзе — «Побачення кипчака», «Ніноцміндська ніч», «Ніно Чавчавадзе», «Пісня першого снігу», «Цесарка», «Оле» та інші. Автор поеми «Дитинство і юність» (1939; Державна премія СРСР, 1941), поем «Порто-хала» (1951; Державна премія СРСР, 1952), «Самгорі» (1950) та інших, збірок оповідань «Чарівне дерево» (1962), кіносценаріїв. Досліджував історію грузинської літератури.

Україні присвятив вірші «Тарасові Шевченку», «Радянська Україна», цикл «У Миргороді». Переклав грузинською мовою деякі твори Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, П. Тичини, окремі розділи «Слова о полку Ігоревім».

Українські переклади[ред. | ред. код]

  • Вибране. — К., 1949,
  • Вірші в кн.: Поезія грузинського народу, т. 2. — К., 1961,
  • Олень помирав у горах. В кн.: Сузір'я, в. 2. — К., 1968.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Леонидзе Георгий Николаевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Джерела[ред. | ред. код]