Лешан Євген Анатолійович
| Лешан Євген Анатолійович | |
|---|---|
 Лейтенант | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження |
16 листопада 1975 (48 років) м. Сімферополь |
| Громадянство |
 Україна |
| Військова служба | |
| Роки служби | 2014—2015, 2022—2023 |
| Приналежність |
Україна |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська |
| Рід військ |
 Механізовані війська |
| Формування | |
| Війни / битви | |
| Народний депутат України
| |||
|---|---|---|---|
| 3-го скликання | |||
| КПУ | 1998 | — | 2002 |
Лешан Євген Анатолійович (16.11.1975, м. Сімферополь) — український журналіст, колишній політик та народний депутат. Лейтенант, учасник війни на сході України.
Життєпис[ред. | ред. код]
1990—1991 — піонервожатий, керівник гуртка в таборі «Юний розвідник», м. Сімферополь. 1992—1993 — лаборант СШ.
У 1993—1998 роках навчався у Таврійському екологічному інституті, на факультеті журналістики. Під час навчання почав професійну діяльність: 1994—1996 — кореспондент у газетах «Таврические ведомости» і «Крымское время», м. Сімферополь. 1997—1998 — кореспондент газети «Сельский труженик», м. Сімферополь.
З 1995 року — член КПУ. З березня 1998 по квітень 2002 — Народний депутат України 3-го скликання, обраний в одномандатному виборчому окрузі № 1, м. Сімферополь.
Колишній журналіст сайту «Обозреватель».
У 2014—2015 роках — учасник війни на сході України. У чині солдата отримав фах навідника-оператора БМП. З лютого 2018 року — молодший лейтенант запасу, артилерист.[1] Написав серію статей-спогадів про участь у війні «Мой 2014 год» та «Мой 2015 год» [⇨].
У 2016—2017 роках — редактор сайту Чорноморської телерадіокомпанії.
Позаштатний колумніст на сайті «Нігіліст».
З 2018 року — кореспондент Інформаційного агентства Центр журналістських розслідувань.
Під час повномасштабного російського вторгнення 2022 року — у лавах Збройних сил України, зазнав бойового поранення.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Народився в Криму, поховав КПУ, пройшов АТО, потрапив до списку 47 - інтерв'ю з видатною людиною. Розслідування (укр.). Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 10 липня 2018.
Матеріали[ред. | ред. код]
- Лешан Евген Анатолійович [Архівовано 13 вересня 2017 у Wayback Machine.] // Верховна Рада України
- Лешан Євген Анатолійович [Архівовано 10 липня 2018 у Wayback Machine.] // Офіційна Україна сьогодні
Посилання[ред. | ред. код]
- Лешан Євгеній Анатолійович [Архівовано 5 січня 2019 у Wayback Machine.] // колонка на Обозреватель
- Евгений Лешан [Архівовано 15 листопада 2018 у Wayback Machine.] // колонка на Нігіліст
- Євген Лешан, Мой 2014 год. Часть первая [Архівовано 10 липня 2018 у Wayback Machine.] (ч.2 [Архівовано 10 липня 2018 у Wayback Machine.], ч.3 [Архівовано 10 липня 2018 у Wayback Machine.], ч.4 [Архівовано 10 липня 2018 у Wayback Machine.], ч.5 [Архівовано 10 липня 2018 у Wayback Machine.], ч.6 [Архівовано 10 липня 2018 у Wayback Machine.], ч.7 [Архівовано 10 липня 2018 у Wayback Machine.]) // Нігіліст, 2017
|
