Хриплин
| село Хриплин | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Івано-Франківська область | ||||
| Район | Івано-Франківський район | ||||
| Громада | Івано-Франківська міська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA26040190170014077 | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1436 | ||||
| Населення | 1887 | ||||
| Площа | 9,584 км² | ||||
| Густота населення | 196,89 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 76495 | ||||
| Телефонний код | +380 03422 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 48°52′54″ пн. ш. 24°44′08″ сх. д.H G O | ||||
| Водойми | р. Бистриця Надвірнянська | ||||
| Найближча залізнична станція | Хриплин | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 76495, Івано-Франківська міськрада, с. Хриплин | ||||
| Карта | |||||
  Хриплин | |||||
 Хриплин | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Хри́плин — село в Україні, в Івано-Франківському районі Івано-Франківській області. Входить до складу Івано-Франківської міської громади. Розташоване біля шосейної дороги, що з'єднує села Микитинці і Черніїв.[1]
Історія[ред. | ред. код]
Взято з книги «Історія села ХРИПЛИН»: Село Хриплин розмістилось за 4 кілометри на південний схід від обласного центру та на захід від Тисмениці, поруч Бистриці Надвірнянської і її притоки Млинівки (неподалік злиття цих рік). Поселення відоме з XV століття. Перша знана на сьогодні письмова згадка про село Creplin припадає на 1436 рік[2] (краєзнавець П. Сіреджук наводить у своїй праці «Як і коли заселялось Прикарпаття» іншу дату — 1438 рік). Проте село виникло значно швидше. Науковцями давно доведено, що населений пункт може існувати сотню-другу років, перш ніж потрапляє в офіційні документи чи якісь інші письмові реєстри.
Хриплин виник, ймовірно, після Батиєвого нашестя, десь наприкінці XIII чи на початку XIV століть…
У XV ст. разом з Чернієвом і Богородчанами стало власністю Яна Бучацького (Яна з Бучача). 1578, 1618, 1621 р. було зруйноване татарами. У 1783 році власник сіл Хриплин, Хом'яків і Черніїв шляхтич Міхал Жевуський продав їх за 31768 злотих Францішку Жевуському.[1]
Назва[ред. | ред. код]
У різний час назва села зустрічається в таких модифікаціях: Хреплін, Храплін і Хриплін. З другої половини XIX століття найменування села унормовується за сучасним варіантом — Хриплин.
Населення[ред. | ред. код]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,47% |
| російська | 0,37% |
Релігійні громади[ред. | ред. код]
- церква святої великомучениці Параскеви (1860; УГКЦ; дерев'яна),
- церква Різдва Пресвятої Богородиці (ПЦУ).
Залізничний вузол[ред. | ред. код]
Після будівництва галицького відтинку Трансверсальної залізниці в селі появилась вузлова залізнична станція. 4 гілки розходились до Станіслава, Чернівців (через Коломию), Вороненки (через Делятин), Гусятина (через Нижнів, Монастириська, Бучач, Чортків).[4]
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Народились
- Степан Бурдин-«Знайда», «Шрам» (*5 січня 1911 — †21 липня 1947) — сотенний сотні «Лебеді» куреня «Дзвони» Станіславського 22 ТВ «Чорний Ліс», військовий референт Станіславівського окружного проводу ОУН, хорунжий УПА, Лицар Бронзового Хреста Бойової Заслуги[5].
- Гах Дмитро «Скуба» (*10.10.1919 — †27.09.1945, біля с. Воскресинці Коломийського р-ну Івано-Франківської обл.) — командир чоти вишкільного куреня УНС «Чорні чорти» (1943), сотні «Сурма» (1944), куреня «Гайдамаки» ТВ-21 «Гуцульщина» (10.1944-09.1945); хорунжий (15.04.1945), поручник (31.08.1945), сотник (27.09.1945), майор (15.02.1946) УПА; відзначений Срібним хрестом бойової заслуги 1 класу (25.04.1945)[6].
- Гринь Петришин — посол (депутат) австрійського парламенту у Відні.
- Проживали
- Гретчук Ярослав Петрович — заслужений журналіст України, член Національної спілки журналістів України, спеціальний кореспондент парламентського телеканалу «Рада» Верховної Ради України, віце-президент Асоціації спортивних журналістів. Похований в селі.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Сільрада -
Церква Святої Параскеви -
Храм Різдва Пресвятої Богородиці -
Пам'ятник -
Дачний масив "Хриплин" -
Залізничний міст
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Історія села Хриплин. Частина 1. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 14 лютого 2009.
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.9, № 96. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 14 грудня 2015.
- ↑ Томін Ю., Романишин Ю., Коритко Р., Паращак І. Перша колія: до 150-річчя Львівської залізниці. — Львів : ТзОВ «Західноукраїнський Консалтинговий Центр» (ЗУКЦ), 2011. — 496 с.; іл. — С. 158 (мапа-схема). — ISBN 978-617-655-000-6.
- ↑ Іван ЧОРНОЛІСЬКИЙ . Вшанування сотенного «Шрама».
- ↑ ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 62. — Арк. 202; Літопис УПА. Нова серія. Т. 25: Коломийська округа ОУН: Документи і матеріали. 1945—1952 / упоряд. Дмитро Проданик, Василь Гуменюк. — Київ; Торонто, 2015. — С. 50-52/
Джерела[ред. | ред. код]
- Chryplin // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 649. (пол.).— S. 649. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний вебсайт Хриплинської сільської ради [Архівовано 14 травня 2021 у Wayback Machine.] — новини села, рішення сесій та багато іншого…
- Історія села Хриплин. Частина 1 [Архівовано 7 січня 2019 у Wayback Machine.].
- Залізничний міст в Хриплині - відео
| ||||||||
| ||||||||