Лише закохані вижили

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лише закохані вижили
англ. Only Lovers Left Alive
Жанр фантастика, антиутопія
Форма роман
Автор Дейв Волліс
Мова англійська
Опубліковано 1964
ISBN-13: 978-0-218-51326-4
ISBN-10: 0-218-51326-7

Лише закохані вижили («Вижили тільки закохані») (англ. Only Lovers Left Alive) — постапокаліптичний роман-антиутопія британського письменника Дейва Волліса, написаний в 1964 році. Оповідає про утопічне англійське суспільство, де всі дорослі покінчили життя самогубством, а підлітки, які залишені напризволяще самих себе, занурюють країну в нескінченні битви на виживання.

Сюжет[ред. | ред. код]

Епіграф[ред. | ред. код]

Епіграфом до роману служать рядки з вірша Джека Ліндсея «Відроджена земля» (англ. Earth reborn):

If mankind died at twenty-five
(save poets & musicians)
and only lovers were left alive
to throng their exhibitions…

Короткий зміст[ред. | ред. код]

Епідемія самогубств з допомогою «легких таблеток» (англ. "«easaway»") охоплює людей старшого покоління, і незабаром у Сполученому Королівстві не залишилося жодного дорослого. Світ відтепер належить підліткам; одні з них збираються в банди, що воюють один з одним, інші — свідоміші — роблять спроби створити нове суспільство.

Історія написання[ред. | ред. код]

До 1964 року у Д. Волліса вже вийшло дві книги, які не принесли йому популярності. Спочатку планувалося, що «Вижили тільки закохані», як і попередні романи Волліса, випустить видавничий дім Heinemann[en], однак, отримавши відмову, Волліс передав права на публікацію Ентоні Блонду[en]. Блонд випустив тираж в 10 000 копій, що досить багато для автора такого рівня популярності, як у Волліса.[1] Однак, після першої публікації книга, не знайшовши належної уваги читача, була забута і тільки багато десятиліть потому, в 2015 році, була перевидана видавництвом Valancourt[en] у новому форматі, з новими вступним словом від Ендрю Талліна і зі знаменитою фотографією авторства Брюса Флемінга[en] на обкладинці.

Культурне значення[ред. | ред. код]

Роман мав культурний вплив як символ дедалі більшої влади підліткового суспільства у масовій літературі.[2] Роман також не пройшов художню цензуру в Ірландії і був заборонений в 1966 році.[3] The Observer зазначає, що в книзі вдало продемонстровано зв'язок між підлітковим прагненням до руйнування і жорстокістю сучасного суспільства, однак сам роман переповнений клішованими персонажами і в ньому занадто відчувається претензія на сенсаційність.[4] >The New York Times називає зав'язку сюжету «привабливою» і вважає книгу «надзвичайно амбітним проявом уяви».[5]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Створений на черговій хвилі популярності контркультурної тематики підліткового бунту і перекроювання суспільства, роман «Вижили тільки закохані» в 1966 році міг бути екранізований Ніколасом Реєм [6].
  • У 1976 р. в Англії вийшов комікс за мотивами роману Волліса, «Kids Rule O. K.».[7]
  • Існує думка, що книга Волліса послужила одним із стимулів для Вільяма Берроуза до написання роману «Дикі хлопці»
  • Джим Моррісон називає книгу Волліса серед улюблених творів літератури.[8]
  • У 2013 році вийшов фільм Джима Джармуша "Виживуть тільки коханці", назвою посилається на той же вірш Ліндсея, однак сценарно ніяк не пов'язаний з романом Волліса.

Додатково[ред. | ред. код]

За стилістикою мови «Лише закохані вижили» часто порівнюють з «Механічним апельсином» Ентоні Берджеса.

Роман Волліса також неодноразово називали ідейним «аналогом» «Володаря мух» Вільяма Ґолдінга.[4]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Paul Ferris, «The New Men», The Observer; Jun 7, 1964, стор 23
  2. Catalina Gallo Rojas, "Por siempre joven", El Tiempo (Bogota, Colombia) - Sunday, 28 June 2009
  3. "27 books banned by censors", The Irish Times; Feb 23, 1966; p 9
  4. а б Wardle, Irving, «The Day of the Teenagers», The Observer; Jun 21, 1964
  5. Daniel Stern, «Nothing Really Changes; ONLY LOVERS LEFT ALIVE. By Dave Wallis.», New York Times, October 18, 1964
  6. David Dalton.  — 2001-09-01. — 336 с. — ISBN 9781883052775. Архівовано з джерела 11 вересня 2016
  7. The Encyclopedia of science fiction. — Doubleday, 1979. — P. 84.
  8. The Rolling Stone Interview: Jim Morrison. Rolling Stone. Архів оригіналу за 19 серпня 2016. Процитовано 20 квітня 2016.