Лось Йосип Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лось Йосип Дмитрович
JLos.jpg
Народження 3 листопада 1937(1937-11-03) (79 років)
  смт Нижанковичі, тепер Старосамбірського району Львівської області.
Національність українець
Мова творів українська мова
Рід діяльності журналіст, педагог, публіцист

Йо́сип Дми́трович Лось (*3 листопада 1937 р., смт Нижанковичі, Львівська область) — професор, доктор політичних наук (1995, УВУ, Мюнхен, Німеччина), кандидат історичних наук, завідувач кафедри зарубіжної преси та інформації факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка, заслужений журналіст України.

Життєпис[ред.ред. код]

Закінчив Нижанковицьку СШ. У 19531959 рр. навчався на факультеті журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка. Працював у редакціях районних, міських, міськрайонних газет на посадах завідувача відділом, відповідального секретаря (1959–1962 — завідувач відділу, відповідальний секретар, редакція Бібрської райгазети. 1962–1963 — відповідальний секретар, Самбірська міськрайонна газета. 1965–1971 — завідувач відділу, Самбірська міськрайонна газета). З березня 1971 р. — редактор університетської газети «За радянську науку». Відтоді ж на викладацькій роботі, а з 1974 р. — старший викладач кафедри історії журналістики.

У 1977 р. захистив кандидатську дисертацію, у 1995 р. — докторську (УВУ). З 1982 р. — доцент, з 1998 р. — професор. 1991 р. очолив кафедру історії журналістики, а з 1993 р. — завідувач кафедри зарубіжної преси та інформації. Член Спілки журналістів України з 1969 р. Заслужений журналіст України (з 1998 р.), член Нью-Йоркської Академії Наук (з 2000 р.). Має 39-річний стаж науково-педагогічної роботи в університеті, читає лекції з двох фундаментальних курсів: «Зарубіжна преса: історія, теорія функціонування, сучасна практика» та «Сучасна закордонна публіцистика і тенденції розвитку світу»; вів спецкурс «Радіо Свобода». У світі цей спецкурс читається лише у Львівському університеті, що відзначено керівництвом радіостанції з нагоди 50-річчя Радіо Свобода. Професора Й. Лося запрошували для читання лекцій в УВУ, Черкаський національний університет та ін.

Під керівництвом професора Лося п'ять викладачів кафедри зарубіжної преси та інформації (нині доценти Габор Н. Б., Житарюк М. Г., Залізняк Б. В., Лильо Т. Я., Хоменко Т. М.) і два аспіранти (Левкова О. В. та Гопко Г. М.) захистили кандидатські дисертації.

Науковий доробок Й. Лося становить бл. 200 друкованих науково-методичних і наукових праць. Вони вміщені в українських та зарубіжних (Німеччина, Канада, Польща, Франція) наукових виданнях. Автор чотирьох навчальних посібників з грифом МОН України та монографії (у співавторстві з Володимиром Шклярем і Олександром Мукомелою). Підготував навчальний посібник «Політична публіцистика журналу „Kultura“ (Париж)» з грифом МОН України. Під керівництвом професора Лося створено школу світоглядної публіцистики, яка продовжує традиції відомого українського філософа, публіциста, вченого, політичного діяча Миколи Шлемкевича. Упродовж 2000—2005 рр. — член Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України.

Професор Й. Лось — знаний публіцист. Йому належить понад 1200 науково-публіцистичних і аналітичних статей (газети «День», «За вільну Україну», «Українське слово». «Молода Галичина», «Шлях Перемоги», «Україна Молода» та ін.; «Свобода» (Нью-Йорк), «Relacje» (Люблін, Польща); журнали «Дзвін», «Вісник» (Канада), «Вісті комбатанта» (Канада), «Polityka» (Варшава), «Przegląd Powszechny» (Варшава). Неодноразово виступав в аналітичних передачах Радіо Свобода (Мюнхен), Голос Америки (Вашингтон), на УТ-1.

Він автор документальної книжки «Саліна» (про злочини НКВД проти українського народу), підготував альманах до 80-річчя спортивного товариства «Україна», книжку наукової публіцистики «Українська ідея: згадати себе, повірити в себе, бути собою».

Професор Лось — фундатор трьох видань: газет «Українське слово» (у 1991 р. переведено з Парижа до Львова), «Арка», журналу «Листи до Приятелів».

З понад 300 випускників спеціалізації «Міжнародна журналістика» 37 працює викладачами факультетів і відділень журналістики у Львові, Ужгороді, Черкасах, Тернополі та Рівному, а також на інших кафедрах вишів України; 16 — на загальноукраїнських каналах телебачення та радіо в Києві, 12 — в українських виданнях за кордоном, 4 випускники кафедри є кореспондентами Радіо Свобода, Німецька хвиля, Бі-Бі-Сі.

З 1988 р. — член художньої ради театру «Не журись», з 1989 р. — активний учасник, а з 1990 р. — заступник голови Крайової Ради Народного Руху України, член Великої Ради Руху. Впродовж 1990—1991 рр. вів годинну тижневу програму у прямому ефірі на Львівському телебаченні; там же упродовж 1997—1999 рр. — автор і ведучий тижневої програми «Світ і Україна» (також у прямому ефірі). Депутат Львівської Обласної Ради першого демократичного скликання, член президії Обласної Ради (голова Комітету з реабілітації й відшкодувань).

Володіє іспанською, польською мовами. Захоплення: поезія, шахи.

Джерела[ред.ред. код]