Лотоцький Олег Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лотоцький Олег Михайлович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження 11 вересня 1975(1975-09-11)
Дніпропетровськ
Смерть 29 серпня 2014(2014-08-29) (38 років)
Новокатеринівка
Поховання Дніпро
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Оле́г Миха́йлович Лото́цький (11 вересня 1975(19750911) — 29 серпня 2014) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Короткий життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1975 року в місті Дніпропетровськ. Виростав із сестрою. Створив родину; виростили сина.

В часі війни — гранатометник, 93-тя окрема механізована бригада.

Загинув під Іловайськом під час прориву з оточення «зеленим коридором» на дорозі поблизу села Новокатеринівка.

2 вересня 2014-го тіло Олега Лотоцького разом з тілами 87 інших загиблих у Іловайському котлі привезено до запорізького моргу. Упізнаний бойовими товаришами та родичами.

За даними Книги пам'яті, похований на Сурсько-Литовському кладовищі Дніпропетровська.

Без Олега лишилися сестра, цивільна дружина та син.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 15 травня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 7, місце 34
  • Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[2]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]