Луан Емера
| Луан Емера | |
|---|---|
| фр. Anne Edwige Maria Peichert | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 26 листопада 1996[1] (29 років) |
| Місце народження | Сент-Катрин-лез-Аррас[2] |
| Роки активності | 2013 — тепер. час |
| Громадянство | |
| Професії | акторка, співачка, кіноакторка, студійна виконавиця, музикантка, композиторка, авторка пісень |
| Інструменти | гітара, фортепіано і вокал[d] |
| Жанри | поп, Альтернативна танцювальна музика, електроніка, alternative R&Bd і variety[d] |
| Псевдоніми | Louane[4] і Louane Emera[5] |
| Лейбли | Universal Music Group |
| Нагороди | |
| louane | |
| | |
Анн Пешер (фр. Anne Peichert; нар. 26 листопада 1996, Енен-Бомон, Франція) — французька співачка і акторка, яка виступає під псевдонімом Луан Емера (фр. Louane Emera), або просто Луан. Півфіналістка другого сезону[en] The Voice: la plus belle voix[en] у Франції. Пізніше отримала роль у комедії «Сім'я Бельє», відзначеній премією «Сезар». Була представницею Франції на Пісенному конкурсі Євробачення 2025 з піснею «Maman».
Анн Пешер народилася у французькому місті Енен-Бомон, в департаменті Па-де-Кале. Її батько Жан-П'єр Пешер — француз польсько-німецького походження; мати Ізабель Пінто дос Сантос — бразилійка, яка народилася в Португалії. Анн має чотирьох рідних сестер і брата[6].
Анн Пешер сирота — її виконання «Imagine» присвячене батькові, який помер за три місяці до появи в «Голосі», а її мати померла у 2014 році після тривалої хвороби[7][8]. Пешер каже, що батьки часто карали її через гіперактивність, але вона багато чого навчилася завдяки дисципліні[9].
У 2008 році Луан взяла участь у пісенному конкурсі «L'École des stars[fr]», організованому французькою телекомпанією «Direct 8[fr]»[10].
2013 року, завдяки участі у другому сезоні The Voice: la plus belle voix, відбувся перший її справжній прорив. Під час прослуховування вона виконала «Un homme heureux» Вільяма Шеллера[fr], і всі чотири тренери — Флоран Паньї, Дженіфер[fr], Луї Бертіньяк та Гару повернули крісла. Луан обрала команду Луї Бертіньяка. Епізод її «сліпого прослуховування» транслювався 16 лютого 2013 року.
23 березня 2013 року, під час раунду музичних боїв, вона змагалася з Діаною Еспір, і вони обидві інтерпретували пісню Наталі Імбурлії «Torn[ru]». Під час живих прослуховувань Луан співала «Les moulins de mon cœur» Мішеля Леграна і була врятована завдяки голосуванню. 27 квітня 2013 року вона виконала «Call Me Maybe[en]» Карлі Рей Джепсен і її врятував тренер-наставник. Завдяки «Imagine» Леннона, присвяченій її померлому батькові, її знову врятували голосуванням. Але у півфіналі після виконання «Quelqu'un m'a dit[en]» Карли Бруні Луан в сумі мала 74 бали, тоді як інший півфіналіст команди Луї Бертіньяка набрав 76. Відповідно, Луан залишила змагання.
Усі півфіналісти та фіналісти, разом з Луан, взяли участь у післясезонному турі Францією.
Інформація в цьому розділі застаріла. (липень 2025) |
Після її появи в «Голосі» Ерік Лартіґо[fr] помітив її[11] і зняв у фільмі «Сім'я Бельє», в якому вона зіграла роль 16-річної Паули, яка є єдиною людиною, що чує в родині глухих людей. Її персонажка співала низку пісень Мішеля Сарду, зокрема «Je vole[fr]».[12] Як наслідок, вона була відзначена в номінації «Найперспективніша акторка» на 40-й церемонії вручення кінопремії «Сезар».[13]
5 лютого 2015 року виступила на розігріві[de] перед концертом Джессі Джей у Парижі. Її дебютний студійний альбом Chambre 12 вийшов 2 березня 2015 року[14] і мав великий успіх. Її сингл «Avenir[en]» також очолив французькі чарти.
У 2017 році її вокал прозвучав у треку «It Won't Kill Ya» з дебютного альбому The Chainsmokers Memories...Do Not Open[en].
2025 року представляла Францію на Пісенному конкурсі Євробачення 2025[15].
- ↑ Discogs — 2000.
- ↑ https://www.youtube.com/watch?v=3wYe7CvpA3o
- ↑ https://www.rfi.fr/en/france/20250516-growing-french-enthusiasm-for-eurovision-as-country-rallies-behind-maman-louane
- ↑ Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Grosskopf N. Pourquoi Louane s’appelle Louane Emera quand elle est actrice ? — 2023.
- ↑ Louane Emera, de The Voice à La famille Bélier (фр.). Europe 1. 16 грудня 2014. Архів оригіналу за 17 грудня 2014. Процитовано 3 квітня 2018.
- ↑ Capucine Trollion (28 січня 2015). 5 choses à savoir sur Louane Emera : de The Voice aux Césars. elle.fr (фр.). Elle. Архів оригіналу за 31 січня 2015. Процитовано 28 січня 2015.
- ↑ Claire Courbet (19 січня 2015). Louane Emera passera l'épreuve de langue des signes au bac. lefigaro.fr (фр.). Le Figaro. Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 28 січня 2015.
- ↑ "J'étais une gamine hyperactive et turbulente". 20min.ch (фр.). 12 лютого 2015. Архів оригіналу за 20 березня 2017. Процитовано 20 березня 2017.
- ↑ Assma Maad (17 грудня 2014). Louane Emera, la voix émouvante de "La Famille Bélier". lefigaro.fr (фр.). Le Figaro. Архів оригіналу за 18 грудня 2014. Процитовано 3 квітня 2018.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Maguelone Bonnaud and Alain Grasset (17 грудня 2014). Louane, le joyau de " The Voice ". leparisien.fr (фр.). Le Parisien. Архів оригіналу за 18 грудня 2014. Процитовано 28 січня 2015.
- ↑ Emmanuel Marolle (18 січня 2015). " Je vole " plane sur les ventes. leparisien.fr (фр.). Le Parisien. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 28 січня 2015.
- ↑ Fabien Morin (28 січня 2015). Louane Emera : de The Voice aux César. lefigaro.fr (фр.). Le Figaro. Архів оригіналу за 30 січня 2015. Процитовано 28 січня 2015.
- ↑ Rafraîchissante Louane. leparisien.fr (фр.). Le Parisien. 20 січня 2015. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 28 січня 2015.
- ↑ Brossault, Juliette (30 січня 2025). Eurovision 2025: Louane annonce être la candidate française cette année [Eurovision 2025: Louane announces that she will be the French candidate this year]. BFM TV (фр.). Процитовано 30 січня 2025.