Електроніка (музичний жанр)
| Електроніка | |
|---|---|
| Стилістичні походження | |
| Походження | |
| Типові інструменти | |
| Похідні жанри | Альтернативна танцювальна музика, пост-рок |
| Піджанри | |
| Тріп-хоп, хауз, біг-біт, downtempo, рейв, техно | |
| Споріднені жанри | |
| Електро-хауз, електронікор, етно-електроніка, фольктроніка, фанктроніка, індітроніка, Neue Deutsche Härte, ню-джаз | |
| Інші теми | |
| Комп'ютерна музика, електро, електронні музичні інструменти, глітч, IDM | |
Електроніка (англ. electronica) — музичний жанр, який охоплює широку групу електронних музичних стилів, таких як техно, хауз, ембієнт, джангл, а також інші стилі електронної музики, які призначені не лише для танців.[1][2]
В кінці 1990-х у Північній Америці індустрія популярної музики прийняла та в якійсь мірі розробила термін «електроніка» для визначення таких музичних стилів як техно, біг-біт, тріп-хоп, downtempo та ембієнт, незважаючи на приналежність виконавців цих жанрів до лейблів.[3][4] На початку 2010-х років електроніку вже пов'язували з EDM — терміном, що асоціювався з музичними опен-ейрами та відповідно популярними на той час електро-хаузом та дабстепом. Тим не менше, американський AllMusic до сих пір категоризує електроніку як високорівневий жанр, який включає в себе різні піджанри, включаючи танцювальні та чилаут.[5]
У Великій Британії електроніка також означає широкий термін, однак вона асоціюється лише з нетанцювальною електронною музикою, включаючи експериментальні стилі даунтемпо. Вона також частково дотична з таким стилем як IDM.
Електроніка багато виграла від розвитку технологій, зокрема в музиці та таких інструментів як електронні музичні інструменти, синтезатор, секвенсер, драм-машина та цифрова звукова робоча станція. З розвитком технологій для молодих артистів та гуртів стало простіше записувати свою музику у менших студіях та навіть вдома. В той же час комп'ютери дозволили використання музичних семплів та петель як елементів для створення пісень.[6] Все це призвело до періоду творчих експериментів та розвитку нових музичних форм, деякі з яких стали відомі як «електроніка».[7][8]
Електроніка включає в себе велику різноманітність музичних стилів та артистів[6] — популярних Бйорк, Мадонну, Goldfrapp, IDM виконавців Autechre та Aphex Twin, а також виконавців, які орієнтуються на даб.
Виконавці електроніки, які стали широко відомими, почали писати музику в кінці 1980-х та до того, як придумали сам термін цього музичного жанру. До цих артистів відносять The Prodigy, Fatboy Slim, Daft Punk, The Chemical Brothers, The Crystal Method, Moby, Underworld та Faithless.[8] Музиканти цього жанру також часто створюють альтернативні версії своїх пісень, які називають «реміксами»; ця практика також використовується у споріднених жанрах, таких як ембієнт, джангл та EDM.[9] Широкі діапазони впливів, як звукових, так і композиційних, поєднуються в електронних треках.[10]
У середині 1990-х з великим комерційним успіхом таких колективів як The Prodigy та The Chemical Brothers, а також з випуском альбому Мадонни Ray of Light,[11] який був записаний з Вільямом Орбітом та альбому Данні Міноуг Girl, музику цього періоду почали писати з набагато більшими бюджетами, з вищою якістю та з більшим нашаруванням, ніж в інших танцювальних стилях. MTV пророкував електроніці «велике майбутнє».[12]
1997 року журнал «Billboard» писав, що союз клубного товариства та незалежних лейблів забезпечив експериментальне та перспективне середовище, де виконавці електроніки постійно розвивались та досягли мейнстріму. Як приклад, видання наводило такі лейбли як Astralwerks (Fluke, The Future Sound of London), Moonshine Music (DJ Keoki), Sims Records та City of Angels (The Crystal Method); саме вони відкрили та розвинули багато артистів-електронників.[3]
- ↑ Campbell, Michael (2012). "Electronica and Rap". Popular Music in America: The Beat Goes On (4th ed.). Cengage Learning. ISBN 0840029764.
- ↑ Verderosa, Tony (2002). The Techno Primer: The Essential Reference for Loop-Based Music Styles. Hal Leonard Music/Songbooks. p. 28. ISBN 0-634-01788-8.
Electronica is a broad term used to describe the emergence of electronic music that is geared for listening instead of strictly for dancing.
- ↑ а б Flick, Larry (May 24, 1997). "Dancing to the beat of an indie drum". Billboard. 109 (21). pp. 70–71. ISSN 0006-2510.
- ↑ Cascone, The Aesthetics of Failure. subsol.c3.hu. Архів оригіналу за 8 червня 2017. Процитовано 16 червня 2018.
- ↑ Jagodzinski, Jan (2005). Let’s Rave not Rage! New Age Techno Hippies and Digital Electronica. Music in Youth Culture. New York: Palgrave Macmillan US. с. 255—265. ISBN 9781403965318.
- ↑ а б M., Fay, Todd; Scott., Selfon,; J., Fay, Todor (2004). DirectX 9 audio exposed : interactive audio development. Plano, Tex.: Wordware Pub. ISBN 1556222882. OCLC 55235172.
- ↑ Thom., Holmes, (2002). Electronic and experimental music : Pioneers in technology and composition (вид. 2nd ed). New York: Routledge. ISBN 0415936438. OCLC 49786143.
- ↑ а б 1973-, Perry, Megan, (2004). Wired : musicians' home studios : tools & techniques of the musical mavericks. San Francisco: Backbeat Books. ISBN 0879307943. OCLC 55078155.
- ↑ " For example, composers often render more than one version of their own compositions. This practice is not unique to the mod scene, of course, and occurs commonly in dance club music and related forms (such as ambient, jungle, etc.—all broadly designated 'electronica')." Page 48, Music and Technoculture, Rene T. A. Lysloff, Tandem Library Books, 2003, ISBN 0-613-91250-0
- ↑ 1963-, Cannon, Steve,; 1961-, Dauncey, Hugh, (2003). Popular music in France from chanson to techno : culture, identity, and society. Aldershot, Hants, England: Ashgate. ISBN 0754608492. OCLC 50604865.
- ↑ U.S. Radio Hangs Up On Madonna. Billboard. Архів оригіналу за 15 квітня 2019. Процитовано 16 червня 2018.
- ↑ "Electronica reached new heights within the culture of rave and techno music in the 1990s." Page 185, Music and Technoculture, Rene T. A. Lysloff, Tandem Library Books, 2003, ISBN 0-613-91250-0
- Джеймс Камімнс. 2008. Ambrosia: About a Culture - An Investigation of Electronica Music and Party Culture. Toronto, ON: Clark-Nova Books. ISBN 978-0-9784892-1-2