Мішель Легран

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мішель Легран
фр. Michel Legrand
Michel Legrand Cannes 2013.jpg
Ім'я при народженні фр. Michel Legrand
Народився 24 лютого 1932(1932-02-24)[1][2][…]
Париж, Франція[4]
Помер 26 січня 2019(2019-01-26)[5][6] (86 років)
Нейї-сюр-Сен
·сепсис[4][7]
Поховання Пер-Лашез
Громадянство
(підданство)
Flag of France.svg Франція[6]
Діяльність диригент, композитор, актор, співак, піаніст, аранжувальник, джазмен, сценарист, кінокомпозитор
Alma mater Вища національна консерваторія музики і танцю[d]
Вчителі Надя Буланже[8]
Володіє мовами французька
Роки активності 195220192019
Жанр джаз[6] і Інструментальна музика
Батько Raymond Legrand[d]
Брати, сестри  • Christiane Legrand[d], Olivier Legrand[d] і Benjamin Legrand[d]
У шлюбі з Catherine Michel[d] і Марія Меріль
Діти Eugénie Angot[d]
Нагороди
IMDb nm0006166
Сторінка в Інтернеті michellegrandofficial.com

Міше́ль Легра́н (фр. Michel Legrand, вірм. Միշել Լեգրան, 24 лютого 1932, Париж — 26 січня 2019, Париж) — французький композитор, піаніст, співак й аранжувальник вірменського походження.

Біографія[ред. | ред. код]

Перший музичний досвід Легран перейняв від свого батька Раймонда Леграна, керівника одного з оркестрів вар'єте. Мама Леграна — Айкануш-Марсель Тер-Микаелян, була піаністкою. У 1952 році закінчив Паризьку консерваторію і відправився в турне по США.

З кінця 1950-х років почав писати музику до голлівудських фільмів, що принесло йому світову славу. Найвідоміший його твір — музика до фільму «Шербурзькі парасольки» (1964). 12 разів нагороджений премією Оскар, три рази премією Сезар, 12 разів [[Золотий глобус|Золотим Глобусом та 5 премій Ґреммі. Автор музики до 200 фільмів.

Як джазовий піаніст працював з музичними творами Джанго Рейнхарда і Бікса Бейдербека. У 1958 році записав альбом з Дональдом Бірдом, Джоном Колтрейном і Беном Вебстером. У 1978 році записав альбом «Le Jazz Grand», в 1991 — «Dingo», за який був нагороджений премією Ґреммі.

Паралельно виступає як диригент і академічний піаніст. Окрім цього, спільно з іншими композиторами він написав «The Windmills of Your Mind (Вітряні млини твоєї свідомості)» для фільму «Афера Томаса Крауна», яка отримала «Оскар» і «Золотий глобус» як краща пісня.

Композитор працював з режисерами Жан-Люком Годаром, Жаком Демі та іншими. Після смерті у 2009 році композитора Моріса Жарра Мішель Легран став найвідомішим.

26 січня 2019 року у Франції помер на 87-му році життя. Його серце перестало битися в Парижі, проте інші подробиці смерті Леграна не наведені[9].

Мішель Легран в Україні[ред. | ред. код]

23 грудня 2011 року французький композитор Мішель Легран виступив у Києві в Палаці «Україна» на концерті «Людина і жінка» з співачкою Тамарою Гвердцителі, був автором її музики.

5 березня 2015 року маестро Легран виступив у Львівській національній філармонії з світовими зірками джазу — ударником Франсуа Лезо (Francois Laizeau) і контрабасистом П'єром Бусаґе (Pierre Boussaguet) у супроводі Академічного молодіжного симфонічного оркестру «INSO-Львів»[10] у рамках турне «Best of Michel Legrand».

У грудні 2015 року Мішель Легран дав чотири концерти в Україні: 13-го грудня у Вінниці, 14-го в Національному Палаці «Україна» в Києві[11], 15-го у Харкові та 17-го в Одесі[12].

Приватне життя[ред. | ред. код]

Мішель Легран був одружений двічі: з Крістін Бушар та пізніше з Ізабель Рондон. 16 вересня 2014 року він одружився втретє в мерії Монако з комедійною акторкою Машею Меріль, з якою вперше зустрівся сорок років тому, у вересні 1964, на джазовому фестивалі в Ріо-де-Жанейро. Але Маша тоді була нареченою іншого, а Мішель — батьком маленьких дітей. У нього є дві дочки (1952, 1970) та двоє синів (1959, 1962).

Вибрані альбоми[ред. | ред. код]

  • 1954 I Love Paris
  • 1955 Holiday in Rome
  • 1956 Castles in Spain
  • 1957 Bonjour Paris
  • 1957 C'est magnifique
  • 1958 Legrand in Rio
  • 1958 The Columbia Album of Cole Porter
  • 1959 Paris Jazz Piano
  • 1959 The New I Love Paris
  • 1959 Legrand Jazz
  • 1967 Plays for Dancers
  • 1968 At Shelly's Manne-Hole
  • 1974 Twenty Songs of the Century
  • 1982 After the Rain
  • 1995 Michel Legrand Big Band
  • 2013 Entre elle et lui (з Наталі Дессе)


Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]