Лука Кальдірола

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Лука Кальдірола
Лука Кальдірола
Особисті дані
Народження 1 лютого 1991(1991-02-01) (31 рік)
  Дезіо, Італія
Зріст 189 см
Вага 75 кг
Громадянство Flag of Italy.svg Італія
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Італія «Монца»
Номер 5
Юнацькі клуби
1995—1999
1999—2010
Італія «Басе 96»
Італія «Інтернаціонале»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2010–2013 Італія «Інтернаціонале» 0 (0)
2010–2011   Нідерланди «Вітесс» 11 (0)
2012   Італія «Брешія» 19 (0)
2012–2013 Ø Італія «Чезена» 18 (0)
2013   Італія «Брешія» 18 (0)
2013–2019 Німеччина «Вердер» 46 (1)
2015–2016   Німеччина «Дармштадт 98» 34 (0)
2019–2021 Італія «Беневенто» 74 (8)
2021– Італія «Монца» 27 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2006–2007 Італія Італія U-16 14 (1)
2007–2008 Італія Італія U-17 9 (0)
2009 Італія Італія U-18 3 (0)
2009–2010 Італія Італія U-19 12 (0)
2010 Італія Італія U-20 1 (1)
2010–2013 Італія Італія U-21 31 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 29 травня 2022.

Лука Кальдірола (італ. Luca Caldirola, нар. 1 лютого 1991, Дезіо) — італійський футболіст, захисник клубу «Монца».

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 1 лютого 1991 року в місті Дезіо. Розпочав займатись футболом в клубі «Басе 96», з якого 1999 року перейшов в академію «Інтернаціонале», де пройшов усі вікові щаблі, вигравши національний чемпіонат юніорів (U-15) у 2006 році, на чемпіонаті U-17 в 2008 і турнір Віареджо в тому ж 2008 році з молодіжною командою, у складі якої також був капітаном. З 2008 року залучався до тренувань з першою командою і навіть виходив на поле в товариських іграх, але в офіційному матчі за першу команду так і не зіграв.

29 червня 2010 року був відданий в оренду на сезон у нідерландський «Вітесс»[1], взявши участь в 11 матчах чемпіонату.

По завершенні оренди Лука повернувся в «Інтер» і почав тренування з першою командою. 30 червня 2011 року половину прав на гравця отримала «Чезена» в рамках угоди по переходу Юто Нагатомо в зворотньому напрямку[2]. Однак Кальдірола залишився грати за «Інтернаціонале» і був включений в заявку першої команди. Дебютував в офіційному матчі за «Інтер» 7 грудня в матчі останнього туру групового етапу Ліги чемпіонів проти московського ЦСКА (1:2), замінивши по перерві Крістіана Ківу на позиції лівого захисника. Цей матч так і залишився єдиним для Луки у футболці «Інтера»

4 січня 2012 року був відданий в оренду «Брешії» з Серії В[3], зігравши до кінця року у 19 матчах чемпіонату.

22 червня «Інтер» і «Чезена» 2012 року погодились на продовження співволодіння, але цього разу футболіст став виступати за «Чезену», зігравши до кінця року 18 матчів в Серії В, після чого 11 січня 2013 року був знову відданий в оренду «Брешії».

У червні 2013 року «Інтернаціонале» повернув собі усі права на футболіста[4] і відразу продав його у німецький «Вердер» за 2,5 млн. євро[5]. 15 липня 2015 року Кальдірола був відданий в оренду на один рік в клуб «Дармштадт 98»[6][7], по завершенні якого повернувся у «Вердер». За наступні два з половиною роки лише шість разів виходив на поле в офіційних іграх бременської команди.

30 січня 2019 року повернувся на батьківщину, уклавши на правах вільного агента контракт з друголіговим «Беневенто». В сезоні 2019/20, провівши 33 матчі у Серії B, допоміг команді повернутися до елітного італійського дивізіону.

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

2006 року дебютував у складі юнацької збірної Італії, взяв участь у 38 іграх на юнацькому рівні, відзначившись одним забитим голом.

2010 року залучався до складу молодіжної збірної Італії. У 2013 році він як капітан італійської молодіжки взяв участь у чемпіонаті Європи серед молодіжних команд, де завоював срібні медалі, поступившись у фіналі збірній Іспанії (2:4)[8]. На молодіжному рівні зіграв у 32 офіційних матчах, забив 2 голи.

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2010–11 Нідерланди «Вітесс» E 11 0 КН 0 0 - - - - - - 11 0
2011–12 Італія «Інтернаціонале» A 0 0 КІ 0 0 ЛЧ 1 0 СІ 0 0 1 0
Усього за «Інтернаціонале» 0 0 0 0 1 0 0 0 1 0
2011–12 Італія «Брешія» B 19 0 КІ - - - - - - - - 19 0
2012–13 Італія «Чезена» B 18 0 КІ 1 0 - - - - - - 19 0
2012–13 Італія «Брешія» B 18+1[9] 0 КІ - - - - - - - - 19 0
Усього за «Брешію» 37+1 0 - - - - - - 38 0
2013–14 Німеччина «Вердер» БЛ 33 0 КН 1 0 - - - - - - 34 0
2014–15 БЛ 7 1 КН 1 0 - - - - - - 8 1
Усього за «Вердер» 40 1 2 0 - - - - 42 1
2015–16 Німеччина «Дармштадт 98» БЛ 34 0 КН 2 0 - - - - - - 36 0
2016–17 Німеччина «Вердер» БЛ 5 0 КН 0 0 - - - - - - 5 0
2017–18 БЛ 1 0 КН 0 0 - - - - - - 1 0
2018-січ. 2019 БЛ 0 0 КН 0 0 - - - - - - 0 0
Усього за «Вердер» 46 1 2 0 - - - - 48 1
січ.-черв. 2019 Італія «Беневенто» B 14+2 3 КІ 0 0 - - - - - - 16 3
2019–20 B 33 3 КІ 1 0 - - - - - - 34 3
2020–21 A 2 2 КІ - - - - - - - - 2 2
Усього за «Беневенто» 49+2 8 1 0 - - - - 52 8
Усього за кар'єру 197+3 9 6 0 1 0 0 0 207 9

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Luca Caldirola joins SBV Vitesse. FC Internazionale Milano. 29 червня 2010. Архів оригіналу за 6 липня 2010. Процитовано 16 серпня 2010. 
  2. Transfer market: Nagatomo belongs to Inter now. FC Internazionale Milano. 1 липня 2011. Архів оригіналу за 15 червня 2014. Процитовано 11 червня 2014. 
  3. Mercato: Caldirola, prestito al Brescia. FC Internazionale Milano (Italian) (www.inter.it). 4 січня 2012. Архів оригіналу за 16 квітня 2012. Процитовано 5 січня 2012. 
  4. AC Cesena SpA bilancio (financial report and accounts) on 30 June 2013 (італ.)
  5. Transfer fix! Vier-Jahresvertrag für Luca Caldirola (German). Werder Bremen. 26 червня 2013. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 11 червня 2014. 
  6. Werder leiht Caldirola nach Darmstadt aus. Архів оригіналу за 15 липня 2015. Процитовано 14 серпня 2016. 
  7. Lilien leihen Luca Caldirola von Werder Bremen aus. Архів оригіналу за 15 липня 2015. Процитовано 14 серпня 2016. 
  8. Under 21, iberici ancora campioni FINALE: Italia-Spagna 2-4 gazzetta.it
  9. Плей-оф за вихід в Серію А

Посилання[ред. | ред. код]