Луньов Павло Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луньов Павло Федорович
Народився 8 серпня 1918(1918-08-08)
Єлисаветград, Херсонська губернія, Українська Держава
Помер 10 березня 1994(1994-03-10) (75 років)
Кишинів, Молдова
Поховання Кишинів
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Учасник німецько-радянська війна
Військове звання підполковник
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Вітчизняної війни I ступеня орден Червоної Зірки медаль «За відвагу» медаль «За бойові заслуги» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За взяття Кенігсберга» медаль «За взяття Берліна» медаль «За визволення Варшави»

Павло́ Фе́дорович Луньо́в (нар. 8 серпня 1918(19180808), Завадівка) — учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу (1944).

Народився в селі Завадівка на Кіровоградщині. Навчався у Кіровській восьмирічній школі № 12. Після закінчення семи класів розпочав трудову діяльність у колгоспі (1937). Згодом працював токарем на заводі сільськогосподарського машинобудування «Червона 3ірка». У 1939 переходить на роботу до обкому партії. У Червоній Армії пройшов шлях від рядового прикордонника до підполковника, заступника командира артилерійського полку. Воював під Сталінградом, на Курській дузі, штурмував Берлін. Особливо відзначився в червневих боях 1944 на Першому Прибалтійському фронті. Очоливши групу добровольців з 26 комуністів і комсомольців, 24 червня форсував Західну Двину й до підходу основних підрозділів утримував захоплений плацдарм. Відбивши шість контратак, викликав на себе вогонь артилерії радянських військ. Був тяжко поранений.

Нагороджений орденами Леніна та двома Червоної 3ірки, дванадцятьма медалями. Мешкає в Кишиневі.

Література[ред. | ред. код]

  • Чабаненко В. В. «Прославлені у віках: Нариси про Героїв Радянського Союзу — уродженців Кіровоградської області». — Дніпропетровськ: Промінь, 1983, стор. 190—191.