Луї-Жозеф Папіно

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Луї-Жозеф Папіно
Louis-Joseph Papineau by William Notman.jpg
Народився 7 жовтня 1786(1786-10-07)[1]
Монреаль
Помер 25 вересня 1871(1871-09-25) (84 роки)
Montebello[d]
Поховання Louis-Joseph-Papineau Funeral Chapel[d]
Громадянство/підданство Канада
Діяльність адвокат і політик
Батько Joseph Papineau[d]
Брати, сестри Denis-Benjamin Papineau[d] і Q21030833?
Діти Amédée Papineau[d]
Автограф Louis-Joseph Papineau Signature.svg

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Луї́-Жозе́ф Папіно́ (фр. Louis-Joseph Papineau; *7 жовтня 1786, Монреаль — †25 вересня 1871, Монтебелло) — квебекський політик, один з лідерів Повстання Патріотів.

Син депутата Законодавчої асамблеї Нижньої Канади Жозефа Папіно. За фахом — юрист; з 1808 року — депутат парламенту Нижньої Канади. Активіст Канадської партії (фр. Parti canadien), у 1815 році стає її лідером.

У 1826 стає лідером Патріотичної партії (фр. Parti patriote), а вже в 1837 році, разом з Робертом Нельсоном (англ. Robert Nelson) очолює Повстання Патріотів. Повстанці проголошують незалежність Нижньої Канади, унаслідок чого британська влада оголошує Папіно поза законом — і він вимушений утекти до Сполучених Штатів. Звідти у 1939 переїжджає до Парижу, де в травні того ж року видає у журналі «Прогре» (фр. Progrès) «Історію канадського повстання всупереч Доповіді Лорда Дюрема» («фр. Histoire de l'insurrection du Canada en réfutation du Rapport de Lord Durham»).


У 1845, після оголошення амністії, повертається до Квебеку.

Джерела[ред.ред. код]

  1. data.bnf.fr: open data platform, платформа відкритих даних, платформа открытых данных — 2011.