Любимівська сільська рада (Дніпровський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Любимівська сільська рада
Розташування
Основні дані
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район/міськрада Дніпровський район
Адм. центр c. Любимівка
Код КОАТУУ 1221484000
Облікова картка Любимівська сільська рада 
Склад
Кількість членів 20
Голова ради Желяб'Єва Катерина Павлівна
Територія і населення
Площа 111,4 км²
Населення 3132
Населені пункти 3
Контактні дані
Поштовий індекс 52042
Адреса 52042, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, с.Любимівка, вул.Садова,1
Телефонний код +380 56
Електронна скринька: mailto:dnlubymsil@mail.dp.gov.ua
Любимівська сільська рада — орган місцевого самоврядування у Дніпровському районі Дніпропетровської області з адміністративним центром у c. Любимівка.

Знаходиться на лівобережжі Дніпра у південно-східному куті Дніпровського району на березі Дніпра й Татарки.

Населені пункти[ред. | ред. код]

Сільській раді підпорядковані населені пункти:

Склад ради[ред. | ред. код]

Рада складається з 20 депутатів та голови.

Керівний склад сільської ради[ред. | ред. код]

ПІБ Основні відомості Дата обрання Дата звільнення
Желяб'єва Катерина Павлівна Cільський голова, 1948 року народження, освіта вища, член Партії регіонів 31.10.2010
Желяб'єв Ігор Володимирович Cільський голова, 1957 року народження, освіта, безпартійний 26.03.2006 31.10.2010

Примітка: таблиця складена за даними джерела[1]

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Любимівська сільрада розміщена у східній частині Дніпровського району, у центральній частині Дніпропетровської області, на лівому березі річки Дніпро (Дніпровського водосховища).

Межує суходолом з містом обласного підпорядкування Дніпро (на північному заході, півночі, північному сході), Іларіонівською селищною радою Синельниківського району (на сході), Мар'ївською та Дібровською сільськими радами Синельниківського району (на півдні), через Дніпровське водосховище — із Волоською та Новоолександрівською сільськими радами Дніпровського району (на південному заході). Адміністративним центром сільради є село Любимівка. Відстань від с. Любимівка до обласного центру — м. Дніпра — на північний захід становить 25 км, до районного центру — смт Слобожанське на північ — 45 км, до смт Іларіонове на північний схід — 9 км.

У межах сільради відсутні автошляхи міжнародного, національного, регіонального, територіального значення; наявні лише місцеві (з твердим та перехідним покриттям) і ґрунтові дороги.

Фізико-географічна характеристика[ред. | ред. код]

Абсолютна висота території сільради над рівнем моря становить в середньому 100 м. Поверхня являє собою лівобережні частини долини річки Дніпро та її лівої притоки Самари, представлену найпівденнішою частиною Придніпровської низовини та найпівнічнишими відрогами Приазовської височини. Найвища позначка висот у межах сільради — 170,6 м над р.м. (курган Могила Довга, на південний захід від верхів'їв балки Липова близько Західного лісу). Схили річкової долини Дніпра переважно обривчасті (середня висота обривів 1,5-3 м). Заплава Дніпра затоплена водами Дніпровського водосховища.

За геоморфологічною будовою територія сільради відноситься до цокольних рівнин Українського кристалічного щита, що сформувалася в умовах диференційованих неотектонічних піднять, є субгоризонтальною слабохвилястою рівниною на міоценових відкладах; належить до суцільного масиву поширення покривних лісових та лісоподібних-делювіальних утворень, що охоплюють усю Південну Україну, і залягають на відкладах неогенового періоду. По долинах Дніпра та деяких значних балок наявні виходи на денну поверхню найдавніших архей-протерозойських порід, що складають структуру Українського кристалічного щита.

Територією Любимівської сільради протікають малі річки — р. Течія (Татарка) і частина течії р. Маячка (колишня назва — Кислячкова), обидві мають характер тимчасових водотоків по днищах балок. Любимівська сільрада має вихід до Дніпровського водосховища у його нижній — глибоководній — частині, що тягнеться нижче міста Дніпра і займає усю колишню порожисту ділянку річки Дніпро. Берегова лінія цієї ділянки порізана численними вузькими і глибокими затоками, що утворилися в результаті затоплення балок, ярів і долин невеликих річок. Дно піщане і кам'янисте, місцями покрите шаром мулу. Течія сповільнюється з наближенням до південної частини.

Згідно з фізико-географічним районуванням територія Любимівської сільради відноситься до Східноєвропейської рівнини, степової зони, північностепової підзони, Лівобережно-Приазовського краю (провінції), Кінсько-Ялинської низовинної області, Синельниківсько-Вільнянського району. Структуру ландшафтів території сільради визначають лесові височини, розчленовані долинами, балками та ярами, врізаними в докембрійські породи, з чорноземами звичайними мало гумусними, у минулому під різнотравно-типчаково-ковиловою рослинністю.

Структура ґрунтового покриву характеризується домінуванням чорноземних типів ґрунтів, переважно звичайних малогумусних слабозмитих.

Клімат в межах сільради помірно-континентальний, в цілому характеризується відносно прохолодною зимою і спекотним літом. Середня річна температура знаходиться у межах +7 °С — +9 °С. Найхолодніший місяць — січень (середньодобова температура −4 °С — −6 °С, а самий теплий — липень +21°С — +23 °С. Період з температурою +10 °С становить 185 днів. На протязі року переважають північно-західні та північні вітри, навесні — південно-східні та східні. Середня річна швидкість вітру становить взимку 5-5,5 м/с. Максимум хмарності припадає на зимові місяці. Найбільше ясних днів спостерігається в серпні. Річна кількість опадів становить 450—490 мм з добре вираженим літнім максимумом (до 60 % річної норми). Мінімальна кількість опадів спостерігається у лютому та жовтні (30-35 мм). Режим особливих атмосферних явищ: днів з туманами 40-60 (максимум — у грудні, мінімум — у червні), середньорічна кількість днів з ожеледдю — 14-17 (максимум у січні та лютому); грозових днів — 25-30 з максимумом у червні — липні; град спостерігається один — два рази на рік.

Тривалість зими — 3-3,5 місяці. Мінусові середньодобові температури встановлюються у третій декаді листопада, а стійкі морози 5-7 грудня. Мінімальних показників температура досягає в січні. У середньому за зиму спостерігається 6-8 відлиг, відзначається до 40 днів з опадами, загальна кількість яких доходить до 100—110 мм. Стійкий сніговий покрив встановлюється звичайно в двадцятих числах грудня і зберігається до початку березня. Товщина снігового покриву частіше за все не перевищує 10-15 см.

Природоохоронні об'єкти[ред. | ред. код]

На території Любимівської сільської ради наявний лише один діючий природоохоронний об'єкт загальнодержавного значення — лісовий заказник "Урочище «Яцеве». Заказник створений Постановою № 198 Ради Міністрів УРСР від 19.04.1977 р., розташований між с. Любимівка та с. Перше Травня на площі 175,0 га (рис. 1.16). Наявна охоронна зона площею 1189,0 га. Знаходиться у віданні Дніпропетровського лісгоспзагу.

Територія Любимівської сільради повністю лежить у зоні перехрещення двох національних екокоридорів — широтного Степового (Південноукраїнського) та меридіонального річкового Дніпровського.

До зарезервованих для подальшого заповідання територій віднесені:

  • Ландшафтний комплекс «Любимівські балки» (перспективний ландшафтний заказник) — включає систему р. Течія (Татарка) із урочищами — балками Войськова, Попова, Попасна, Ягідна;
  • Ландшафтний комплекс «Балка Сад» (перспективний ландшафтний заказник) — включає систему лівої притоки р. Маячка;
  • «Дніпровські Пороги» — перспектива розширення діючого регіонального ландшафтного парку «Придніпровський» за рахунок ландшафтного урочища — балки Лоханська та усього узбережжя р. Дніпро у межах сільради і акваторії Дніпровського водосховища.

Археологічні пам'ятки[ред. | ред. код]

Поблизу села Любимівка досліджено поселення ямної культури доби бронзи (ІІІ тисячоліття до н. е.). В балці Татарці відкрито поселення пізньої бронзи (поч. І тисячоліття до н. е.) та черняхівської культури (ІІІ-IV ст.). На території с. Перше Травня, в балці Яцевій, відкрито поселення пізньої бронзи (XV-ІХ ст. до н. е.) та кілька ранньослов'янських поселень (IV-ХІІІ ст.).

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]