Любимівка (Любимівська сільська громада)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Любимівка
Герб Любимівки
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район Дніпровський район Дніпровський район
Громада Любимівська сільська громада
Облікова картка Любимівка 
Основні дані
Засноване 1782
Населення 2 610
Територія 2,04 км²
Густота населення 1 279 осіб/км²
Поштовий індекс 52042
Телефонний код +380 56(2)
День села 30 вересня
Географічні дані
Географічні координати 48°22′18″ пн. ш. 35°10′39″ сх. д. / 48.37167° пн. ш. 35.17750° сх. д. / 48.37167; 35.17750Координати: 48°22′18″ пн. ш. 35°10′39″ сх. д. / 48.37167° пн. ш. 35.17750° сх. д. / 48.37167; 35.17750
Середня висота
над рівнем моря
101 м
Водойми Дніпро, Дніпровське водосховище, Татарка
Відстань до
обласного центру
24 км
Відстань до
районного центру
25 км
Найближча залізнична станція Іларіонове
Відстань до
залізничної станції
9 км
Місцева влада
Адреса ради с. Любимівка, вул. Садова, 1
Сільський голова Желяб'єва Катерина Павлівна
Карта
Любимівка. Карта розташування: Україна
Любимівка
Любимівка
Любимівка. Карта розташування: Дніпропетровська область
Любимівка
Любимівка
Мапа
Мапа

CMNS: Любимівка у Вікісховищі

Люби́мівка (запорозька назва Норівка; до 1917 року — Олексіївка) — село адміністративний центр Любимівської сільської громади у Дніпровському районі Дніпропетровської області.

Географія[ред. | ред. код]

Любимівка розташована на лівому березі Дніпровського водосховища при впадінні в нього річки Татарки.

На протилежному березі Дніпровського водосховища розташоване село Старі Кодаки. На північ від Любимівки починаються лівобережні околиці Дніпра.

Любимівка розташована в центрі Дніпропетровської області. Фізико-географічна зона — Придніпровська низовина. Висота над рівнем моря в селі змінюється від 50-60 метрів на березі Дніпра до 110—120 метрів у східній частині.

Археологічні дослідження[ред. | ред. код]

Поблизу села досліджено поселення ямної культури доби бронзи (3 тисячоліття до н. е.). У балці Татарка відкрито поселення пізньої бронзи (початок 1 тисячоліття до н. е.) та черняхівської культури (3—4 століття).

Історія[ред. | ред. код]

За часів Запорізької Січі на місці теперішньої Любимівки стояли запорізькі зимівники та хутори.

Після ліквідації Січі, коли почали розчищати Дніпровські пороги тут були помешкання (землянки або нори) робітників, які працювали на розчищенні каналу у Дніпрових порогах.

У 1781 році «село Норівку з землею» навпроти порогу Ненаситець одержав брат тодішнього катеринославського намісника Олексій Максимович Синельников.[1] У наступному році він переселив сюди з Воронезької губернії селян-кріпаків, а поселення назвав за своїм іменем Олексіївкою. Згодом сюди переселили й кріпаків-українців.

У 1790 році за ініціативою Олексія Синельникова село назване Любимівкою. Хоча назва Олексіївка також існувала до 1917 року.

Станом на 1886 рік слобода Любимівка була центром Любимівської волості Новомосковського повіту. Тут мешкало 789 особи, було 137 подвір'їв, волосне правління, православна церква, школа[2].

До Любимівки приїжджали відомі російські поети Гаврило Державін, Василь Жуковський та Олександр Пушкін. В. Жуковський під враженнями від спостережень порогу Ненаситець написав твір «Громобой» — першу главу поеми «Дванадцять сплячих дів».

У часи радянської влади в Любимівці була центральна садиба радгоспу «Україна».

1989 року за переписом тут проживало приблизно 2 700 осіб.

Сучасність[ред. | ред. код]

У Любимівці функціонують загальноосвітня школа, дитячий садок, дільнична лікарня, будинок культури, бібліотека.

Село газифіковане. Діє ТОВ «Любимівка», що займається вирощуванням зернових та технічних культур.

Населення[ред. | ред. код]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Відсоток
українська 84,3%
російська 15,2%
інші/не визначилися 0,5%

Постаті[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Д. І. Яворницький. Дніпрові пороги (нарис). — Харків: Перша друкарня держ. видавництва України, 1928. С. 11
  2. «Волости и важнейшие селения Европейской России по данным обследования, произведенным статистическими учреждениями Министерства внутренних дел по поручению статистического Совета», Спб., 1886 г
  3. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела[ред. | ред. код]

  • Історія міст і сіл Української РСР. Том 4. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — С. 266—267
  • Феодосий Макаревский: Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской Епархии: Церкви и приходы прошедшего XVIII столетия. — Екатеринослав, типография Я. М. Чаусского, 1880.

Література[ред. | ред. код]

  • Люби́мівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.266-267

Посилання[ред. | ред. код]