Люїс Кумпаньш і Ховер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Люїс Кумпаньш і Ховер
Lluís Companys i Jover
Lluis Companys.jpg
Народився 21 червня 1882(1882-06-21)[1][2][3] або 21 червня 1883(1883-06-21)[4][5][6]
Ель-Тарросd, Tornabousd, Уржель[7][4][…]
Помер 15 жовтня 1940(1940-10-15)[8][1][…]
Замок Монтжуїк, Барселона, Іспанія[4]
·вогнепальне поранення[9]
Поховання
Громадянство Іспанія Іспанія
Національність каталонець
Діяльність політик, адвокат, профспілковий діяч
Alma mater Барселонський університет і Liceu Poliglotd
Знання мов іспанська[9] і каталанська[8]
Посада президент Женералітату Каталонії[d], депутат іспанських кортесів часів Реставраціїd[9], член міської ради Барселониd[9], громадський губернатор провінції Барселонаd[9], депутат парламенту Каталоніїd[9], президент Женералітату Каталонії[d][9], член міської ради Барселониd[9], міністр військово-морського флоту Іспаніїd, голова Парламенту Каталоніїd[9], голова Лівої республіканської партії Каталоніїd[9], голова Лівої республіканської партії Каталоніїd[9], член республіканських Кортесівd[6], член республіканських Кортесівd[4] і член республіканських Кортесівd[5]
Партія Unió Federal Nacionalista Republicana, Partido Republicano Liberal Demócrata
Батько Жозеп Компаніс і Фонтанетd
Мати Марія Льюіза де Жоверd
Брати, сестри Josep Companys i Joverd
У шлюбі з Карме Баллестер і Лласатd[9] і Мерсе Міко і Бускетсd[9]
Діти Луїс Компаніс і Мікоd[9] і Марія де л'Альба Компаніс і Мікоd[9]
Автограф Signatura Lluís Companys.png

Люїс Кумпаньш і Ховер кат. Lluís Companys i Jover, ісп. Lluís Companys i Jover (*21 червня 1882, Тарраса, Леріда, Іспанія — †15 жовтня 1940, Барселона, Каталонія, Іспанія) — каталонський і іспанський політичний і державний діяч.

Життєпис[ред. | ред. код]

Люїс Кумпаньш народився в Ель-Таррос[en], нині кумарка Уржель у провінції Льєйда.

У 1898 році вступив до Барселонського університету, де вивчав право.

Люїс Кумпаньш був одним з лідерів лівих націоналістів у Каталонії.

У березні 1931 року брав участь в організації Республіканської лівиці Каталонії.

У 1933—1934 роках був головою уряду автономної Каталонії.

6 жовтня 1934 року Люїс Кумпаньш очолив Каталонське повстання проти центру та правого крила республіканського уряду Лерруса Гарсії, і проголосив каталонську державу (Estat Català)[10]. За це він був заарештований і 6 червня 1935 року засуджений до 30-ти років ув'язнення.

Звілнений після перемоги Народного фронту на виборах 1936 року. Знову очолив уряд Каталонії.

1939 року після перемоги фалангістів виїхав до Франції. У серпні 1940 року заарештований агентами Гестапо. Вивезений до Іспанії.

Суд над Кумпаньшем тривав менше години. Останньою його фразою перед розстрілом була «За Каталонію». Тіло Люїс Кумпаньш похована в замку Мотжуїк, на місці його страти.

На честь Люїса Кумпаньша названий «Олімпійський стадіон» у Барселоні.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б SNAC — 2010.
  2. а б Find a Grave — 1995.
  3. Diccionario biográfico españolReal Academia de la Historia, 2011.
  4. а б в г http://www.congreso.es/portal/page/portal/Congreso/Congreso/Iniciativas?_piref73_2148295_73_1335437_1335437.next_page=/wc/servidorCGI&CMD=VERLST&BASE=DIPH&FMT=DIPHXD1S.fmt&DOCS=4-4&DOCORDER=FIFO&OPDEF=Y&NUM1=&DES1=&QUERY=%2827450%29.NDIP.
  5. а б в http://www.congreso.es/portal/page/portal/Congreso/Congreso/Iniciativas?_piref73_2148295_73_1335437_1335437.next_page=/wc/servidorCGI&CMD=VERLST&BASE=DIPH&FMT=DIPHXD1S.fmt&DOCS=5-5&DOCORDER=FIFO&OPDEF=Y&NUM1=&DES1=&QUERY=%2827450%29.NDIP.
  6. а б http://www.congreso.es/portal/page/portal/Congreso/Congreso/Iniciativas?_piref73_2148295_73_1335437_1335437.next_page=/wc/servidorCGI&CMD=VERLST&BASE=DIPH&FMT=DIPHXD1S.fmt&DOCS=3-3&DOCORDER=FIFO&OPDEF=Y&NUM1=&DES1=&QUERY=%2827450%29.NDIP.
  7. Gran Enciclopèdia CatalanaGrup Enciclopèdia Catalana, 1968.
  8. а б Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  9. а б в г д е ж и к л м н п р с т Gran Enciclopèdia CatalanaGrup Enciclopèdia Catalana, 1968.
  10. Від Шостого жовтня до Дев'ятого листопада. Архів оригіналу за 5 жовтня 2017. Процитовано 5 жовтня 2017. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Кольцов М. Е. Испания в огне. Т. 1. Испанский дневник. Кн. 1—2 (7 ноября — 30 дек. 1936 г.).— М.: Политиздат, 1987.— 351 с., ил.