Ліліан Беттанкур

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ліліан Беттанкур
фр. Liliane Bettencourt
Liliane Bettencourt Portrait Painting Collage By Danor Shtruzman.jpg
Ім'я при народженні фр. Liliane Henriette Charlotte Schueller[1]
англ. Liliane de Bettencourt
Народилася 21 жовтня 1922(1922-10-21)[1][2][…]
Париж, Франція[4][5][1]
Померла 21 вересня 2017(2017-09-21)[3][6][7] (94 роки)
Нейї-сюр-Сен[1]
·хвороба Альцгеймера
Громадянство
(підданство)
Flag of France.svg Франція
Діяльність підприємниця, бізнесмен, світська левиця
Батько Eugène Schueller[d][1]
У шлюбі з Андре Беттанкур[d][1]
Діти Франсуаза Бетанкур-Маєрс[1]
Нагороди
кавалер ордена Почесного легіону

Ліліан Беттанкур (фр. Liliane Bettencourt; нар. 21 жовтня 1922, Париж, Франція — пом. 21 вересня 2017, там само) — французька підприємниця та меценатка, співвласниця заснованої її батьком компанії L'Oréal. Статки Беттанкур оцінювали у 39.5 млрд. доларів США, вона була однією з найбагатших людей у світі.[8]

Біографія[ред. | ред. код]

Беттанкур народилась у Парижі. Вона — єдина дитина Ежена Шюллера, засновника L'Oréal. Мати Ліліан померла у 1927 році, коли дівчині було лише 5 років, і вона дуже зблизилась з батьком, котрий після цього більше не женився.[9]. У віці 15 років вона почала працювати у компанії батька.[10]

У 1950 році вона вийшла заміж за французького політика Андре Беттанкура, котрий у 1960-х працював міністром, а у 70-х став заступником голови L'Oréal. Беттанкур був членом La Cagoule, французької фашистської групи, котру в 1930-х батько Ліліан фінансував і підтримував, співпрацюючи з нацистами під час Другої світової війни. Після війни Андре, як і іншим членам La Cagoule, було надано притулок в L'Oréal, де він зміг позбутися слідів свого минулого.[11] Врешті-решт, подружжя оселилось в особняку, збудованому в 1951 році.[12] 10 липня 1953 року у них народилась єдина дочка Франсуаза.

У 1957 році Ліліан Беттанкур успадкувала L'Oréal після смерті її батька, ставши головним акціонером компанії. У 1963 році компанія стала публічною, хоча Беттанкур зберегла контрольний пакет акцій. У 1974 році вона обміняла майже половину своєї долі на три проценти акцій Nestle.[13]

Благодійність[ред. | ред. код]

У 1987 році Ліліан Беттанкур спільно з чоловіком та дочкою заснували Беттанкур Шуеллер Фонд (la Fondation Bettencourt Schueller) для підтримки і розвитку медичних, культурних та гуманітарних проектів. Фонд заснований у Нейї-сюр-Сен (Франція).

Фонд, річний бюджет якого становить £ 160 млн.[14], виділяє близько 55 % своїх коштів на наукові дослідження та освіту, 33 % на гуманітарні і соціальні проекти та 12 % на культуру та мистецтво.[15] Фонд є спонсором премій для вчених різних сфер. Наприклад, «Премія для науки про життя» є щорічною премією для передових європейських біомедичних дослідників віком до 45 років. Переможці одержують € 250 000 для підтримки наукових робіт.

Фонд профінансував будівництво нового крила в музеї Мармоттан-Моне.[14]

Публічність[ред. | ред. код]

Беттанкур в основному уникала уваги ЗМІ. Однак, з 2007 року, вона зіштовхнулась з прискіпливою увагою засобів масової інформації, котрі висвітлювали її стосунки з Франсуа-Марі Баньє та можливе фінансування нею консервативних французьких політиків, зокрема, президента Франції Ніколя Саркозі.(англ.)[16]

«Справа Беттанкур»[ред. | ред. код]

Вважають, що Беттанкур познайомилась з Франсуа-Марі Баньє, французьким письменником, художником і фотографом знаменитостей, у 1987 році, коли він фотографував її для французького журналу Égoiste.[9][17][18] Пізніше Баньє і Беттанкур стали друзями, і вона стала його головним благодійником — сумарна вартість її подарунків склала € 1,3 млрд. Серед цих подарунків — поліс страхування життя на суму € 253 млн в 2003 році та ще один поліс за € 262 млн в 2006 році[19], 11 витворів мистецтва (у 2001 році), серед яких картини Пікассо, Матісса, Мондріана, Делоне і Леже, фотографію сюрреаліста Ман Рея[9][20] і гроші.

У грудні 2007 року, всього лиш через місяць після смерті свого батька, Франсуаза Беттанкур Майерс подала позов проти Маньє, звинувативши його в abus de faiblesse (експлуатації фізичної або психологічної слабкості з метою особистої вигоди).[21] У результаті було організовано розслідування; після допиту співробітників Беттанкур справу було передано до суду у вересні 2009 року[22]. У грудні 2009 суд відклав рішення у цій справі до квітня 2010 (пізніше — до липня 2010) до отримання результатів медичного засвідчення психічного стану Беттанкур.[18] Беттанкур відмовилась пройти перевірку.

Політичний скандал[ред. | ред. код]

У липні 2010 Беттанкур було втягнуто в політичний скандал після того, як стали доступними широкому загалу плівки, записи на котрих вважають розмовою між Беттанкур та її фінансовим консультантом. З цього аудіозапису випливає, що Беттанкур, можливо, ухилилась від сплати податків, зберігаючи значну кількість грошей на прихованих рахунках у швейцарських банках. Інший запис на плівці — начебто розмова між Беттанкур та Еріком Вертом, котрий вимагав для своєї дружини роботу, в той час як він займав посаду міністра і очолював гучні кампанії з вилову тих, хто ухилився від сплати податків в особливо значних розмірах. Крім того, Беттанкур одержала податкову знижку в € 30 млн під час перебування Верта на посаді міністра.[23]

У червні 2010 року скандал набув ще більшого розмаху — після того, як колишній бухгалтер Беттанкур, Клер Трибу, зізналась в інтерв'ю сайту Mediapart, що французькі політики-консерватори одержували гроші в конвертах в особняку Беттанкур. Вона стверджувала, що Верт, діючи як казначей «Союзу за народний рух» (UMP), одержав конверт з € 150000 готівкою в березні 2007. За словами Трибу, сам Саркозі був частим гостем у домі Беттанкур в той час, коли він був мером Нейї-сюр-Сен з 1983 до 2002, і також одержував конверти з готівкою. Через декілька днів Клер поскаржилась на тиск зі сторони французької поліції, котра вимагала відмовитись від свідчень проти Саркозі.[24] Саркозі та Верт відкидають звинувачення.[25][26] Після цих звинувачень французька поліція провела рейд у домі та офісі де Местра, голови компанії, що керує статками Беттанкур.[27]

Рейтинг Forbes[ред. | ред. код]

За даними журналу Forbes, Беттанкур знаходиться на 15 місці у списку найбагатших людей світу, її статки оцінюють у 23 мільярди доларів США. Вона є найбагатшою жінкою Європи; Беттанкур за багатством посідає третє місце серед жінок у світі. Серед французів Ліліан за багатством поступається лише Бернару Арно.[8]

У 2005 Forbes розмістив Беттанкур на 39 позиції у рейтингу найвпливовіших жінок світу[28].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж https://nyti.ms/2jNIaDF
  2. http://www.nndb.com/people/310/000095025/
  3. а б Find a Grave — 1995. — ed. size: 165000000
  4. http://antifraudintl.org/threads/liliane-bettencourt-loreal-paris.78927/page-2
  5. http://antifraudintl.org/threads/liliane-bettencourt-loreal-paris.78927/
  6. Le MondeParis: Societe Editrice Du Monde, 1944. — 364240 екз. — ISSN 0395-2037
  7. Munzinger-Archiv — 1913.
  8. а б #17 Liliane Bettencourt, Forbes(англ.)
  9. а б в The bitter family battle for the L'Oréal billion Архівовано 8 лютий 2011 у Wayback Machine.(англ.)
  10. Factbox — L'Oreal heiress Liliane Bettencourt, Reuters(англ.)
  11. Obituary: André Bettencourt, The Daily Telegraph(англ.)
  12. Villa Bettencourt: Less is More when it's only the Best, Emily Evans Eerdmans blog.(англ.)
  13. History of L'Oréal, The Daily Telegraph(англ.)
  14. а б Because he's worth it?, The Daily Telegraph(англ.)
  15. Official website of the Bettencourt Schueller Foundation.(англ.)
  16. France: Because she's worth it, Financial Times(англ.)
  17. Did man con French heiress out of $1.5 billion?(англ.)
  18. а б Heiress Case Delayed, With Medical Tests Ordered(англ.)
  19. Photographer on Trial for Receiving Gigantic Gifts from French Heiress, ABC News(англ.)
  20. Because she's worth charming, The Times(англ.)
  21. Une affaire de famille, Forbes(англ.)
  22. Generous to a Fault?, New York Times(англ.)
  23. Can Sarkozy Survive the Bettencourt Scandal?(англ.)
  24. Mediapart' folder about the affair, Mediapart(англ.)
  25. Heiress' accountant claims cash destined for Sarkozy, CNN(англ.)
  26. Sarkozy 'never received regular cash from Bettencourt', BBC(англ.)
  27. French police search home of Bettencourt's adviser, BBC(англ.)
  28. #39 Liliane Bettencourt, Forbes(англ.)

Посилання[ред. | ред. код]