Лісовий Василь Семенович
Лісовий Василь Семенович | ||||
---|---|---|---|---|
В'язничне фото Василя Лісового, липень 1972 | ||||
Народився |
17 травня 1937 с. Старі Безрадичі, Обухівський район, Київська область | |||
Помер |
19 липня 2012 (75 років) Київ | |||
Поховання | Тарасівка, Обухівський район, Київська область | |||
Громадянство | УРСР → Україна | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | філософ, поет, дисидент, політичний в'язень | |||
Сфера роботи | філософія[1], логіка[1], поезія[1] і захист прав людиниd[1] | |||
Alma mater | Історико-філософський факультет Київського університетуd | |||
У шлюбі з | Лісова Віра Павлівна | |||
Діти | Лісова Мирослава Василівна, Лісовий Оксен Васильович | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Висловлювання у Вікіцитатах |
Васи́ль Семе́нович Лісови́й (17 травня 1937, с. Старі Безрадичі, Обухівський район, Київська область — 19 липня 2012, Київ) — український філософ, громадський діяч, дисидент, політв'язень. Організатор самвидаву в 1960-х роках.
Чоловік Віри Лісової, батько Оксена Лісового[2].
Біографічні відомості[ред. | ред. код]
Народився 17 травня 1937 року в селі Старі Безрадичі Обухівського району Київської області в селянській родині. Батько загинув на війні.
У 1962 році закінчив історико-філософський факультет Київського університету, викладав філософію в Тернопільському медичному інституті.
У 1966–1969 рр. навчався в аспірантурі Київського університету за спеціальністю логіка, викладав у цьому університеті.
З 1969 — співробітник Інституту філософії АН УРСР. У 1971 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Логіко-філософське дослідження побутової мови».
Дисидентська діяльність[ред. | ред. код]
Самвидав розповсюджував з 1961 року. З 1966, паралельно з науковою роботою, інтенсивно організовував його виготовлення, зберігання та розповсюдження серед аспірантів і в студентському середовищі. Лісовий — автор самвидавної статті «Лист виборця Антона Коваля».
Виступив із відритим листом на захист заарештованих шістдесятників і на знак солідарності побажав бути засудженим разом з ними.
Хвиля арештів інтеліґенції 1972 підштовхнула Василя Лісового до відкритого протесту. Разом з Євгеном Пронюком видав № 6 самвидавського журналу «Український вісник», відновленого ними з метою дати громадськості інформацію про заарештованих і відвести від них звинувачення у виданні попередніх випусків.
Київський обласний суд 6 грудня 1973 засудив його до 7 років позбавлення волі в таборах суворого режиму та 3 років заслання за ст. 62 ч. 1 КК УРСР. Одночасно з Лісовим було засуджено Євгена Пронюка та Василя Овсієнка.
Офіційна реабілітація[ред. | ред. код]
Звільнений з ув'язнення в липні 1983.
1989 — реабілітований, відновлений у званні кандидата філософських наук і на роботі в Інституті філософії НАН України.
Викладав філософію, готував навчальну літературу, виступав зі статтями в галузі політології. Викладав філософію в київських університетах, брав участь у виробленні програм та ідеології багатьох політичних і громадських організацій, готував навчальну літературу, уклав (у співавторстві з Олегом Проценком) антології «Консерватизм», «Націоналізм», «Лібералізм», перекладав філософську літературу з англійської та німецької мов.
Автор книжок «Культура — ідеологія — політика» (1997), «У багатоголоссі політичних дискусій» (2007).
Помер 19 липня 2012 року у віці 75 років у Києві. Був похований 21 липня на кладовищі села Тарасівка Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області (нині Козинська селищна територіальна громада Обухівського району).
Нагороди[ред. | ред. код]
Указом Президента України Віктора Ющенка від 26 листопада 2005 нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Лісовий Василь Семенович |
- В. Овсієнко. Лісовий Василь Семенович // Віртуальний музей «Дисидентський рух в Україні» [Архівовано 2 червня 2011 у Wayback Machine.]
- Спогади Василя Лісового // Віртуальний музей «Дисидентський рух в Україні» [Архівовано 3 червня 2011 у Wayback Machine.]
- Українська Гельсінська спілка з прав людини [Архівовано 19 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- Василь Овсієнко В'язень власного сумління 19.07.13 [Архівовано 3 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Лісовий Василь Семенович (29.08.1937-20.07.2012) [Архівовано 20 грудня 2014 у Wayback Machine.]
Література[ред. | ред. код]
- Лісовий, Василь Семенович // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
- Народились 17 травня
- Народились 1937
- Померли 19 липня
- Померли 2012
- Кавалери ордена «За заслуги» III ступеня
- Уродженці Обухівського району
- Українські філософи
- Філософія в Україні
- Українські правозахисники
- Українські політв'язні
- Шістдесятники
- Випускники історико-філософського факультету Київського університету
- Науковці Інституту філософії НАН України
- Автори Енциклопедії сучасної України