Літературна премія імені Ришарда Капусцінського

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Премія імені Ришарда Капусцінського M:
Засновник(и) Варшавська міська рада
Країна Польща
Рік заснування 2010

Премія імені Ришарда Капусцінського (пол. Nagroda im. Ryszarda Kapuścińskiego) — головна щорічна польська міжнародна літературна премія, найважливіша відзнака в жанрі літературного репортажу[1].

Історія[ред. | ред. код]

Премію засновано з метою відзначати та популяризувати найвагоміші книжки репортажів, які торкаються важливих проблем сучасності, спонукають до роздумів і поглиблюють знання про інші культури, а отже, і про самих себе. Нагорода має на меті вшанувати спадщину журналіста та письменника Ришарда Капусцінського (1932–2007), почесною патронесою премії є пані Аліція Капусцінська, дружина письменника.

Нагорода, заснована в січні 2010 року Варшавською міською радою, має форму грошової винагороди: 100 тис. злотих для автора найкращого літературного репортажу року та 20 тис. злотих автору найкращого перекладу репортажу року[2]. Членами журі були такі діячі й діячки: Йоанна Батор, Мацей Дрігас, Ольга Станіславська[en], Мацей Заремба[sv], Малґожата Шейнерт, Андерс Бодегорд, Юлія Федорчук, Вільям Р. Бранд і Пьотр Міцнер[3].

Нагороду не слід плутати з двома іншими нагородами імені Ришарда Капусцінського : Премією Польського агентства преси[en] імені Ришарда Капусцінського, заснованою 2010 року[4][5] та Перекладацькою премією імені Ришарда Капусцінського, заснованою 2015 року[6].

Переможці[ред. | ред. код]

Рік Лауреат(и) Зображення Громадянство(а) Назва Нагорода за переклад Формулювання
2022 Андер Ісагірре[pl] Ander Izagirre Іспанія Іспанія «Потосі» (ісп. Potosí)[7] Єжи Волк-Ланевський за переклад книжки Андера Ісагірри «Потосі»
2021 Джессіка Брудер[en] – США США «Земля кочівників. У дорозі по працю» (англ. Nomadland)[8] Мартина Томчак за переклад з англійської книжки Джессіки Брудер «Земля кочівників. У дорозі по працю»
2020 Катажина Кобилярчик[pl] – Польща Польща Струп. Іспанія роз’ятрює рани (пол. Strup. Hiszpania rozdrapuje rany)[9] Ірена Ковадло-Пшедмойська, Томаш Піндель[pl] і Марек С. Задура (ex aequo) за переклади, відповідно, книжок Ларса Берґа «Добрий вовк. Трагедія в шведському зоопарку», Оскара Мартінеса «Звір. Про людей, яким всеодно» і Артема Чеха «Точка нуль»
2019 Мацей Заремба[sv] Maciej Zaremba Швеція Швеція «Дім з двома вежами» (швед. Huset med de två tornen)[10] Маріуш Калиновський[pl] за переклад зі шведської книжки Мацея Заремби «Дім з двома вежами»
2018 Анна Біконт[en] Anna Bikont Польща Польща «Сендлерова: В укритті» (пол. Sendlerowa. W ukryciu)[11] Сергіуш Ковальський[pl] за переклад з англійської мови книжки Бена Роуленса[en] City of Thorns: Nine Lives in the World’s Largest Refugee Camp
2017 Рана Дасгупта[en] Rana Dasgupta Велика Британія Велика Британія «Столиця: Портрет Делі в 21-му столітті» (англ. Capital: A Portrait of Delhi in the Twenty‑First Century)[12] Барбара Копець-Умястовська[pl], Януш Охаб і Марта Шафранська-Брандт (ex aequo) за переклади, відповідно, книжок Рани Дасгупти «Столиця: Портрет Делі в 21-му столітті», Еда Вуллямі[en] The War is Dead, Long Live the War: Bosnia: The Reckoning і Мартіна Капарроса Голод (ісп. El Hambre)
2016 Павел Пьотр Решка[pl] Piotr Reszka Польща Польща «Диявол і плитка шоколаду» (пол. Diabeł i tabliczka czekolady)[13] Не присуджували –
2015 Вільям Далрімпл[en] Svetlana Alexievich Шотландія Шотландія «Повернення короля» (англ. Return of a King)[14][15] Не присуджували –
2014 Елізабет Осбрінк[en] Elisabeth Åsbrink Швеція Швеція І у Віденському лісі все ще стоять ці дерева (швед. Och i Wienerwald står träden kvar)[16] Ірена Ковадло-Пшедмойська за переклад книжки Елізабет Осбрінк «І у Віденському лісі все ще стоять ці дерева»
2013 Ед Вуллямі[en] Ed Vuillamy Велика Британія Велика Британія «Амексика: Війна вздовж кордону» (англ. Amexica: War Along the Borderline)[17][18] Януш Охаб за переклад книжки Еда Вуллямі «Амексика: Війна вздовж кордону»
2012 Ляо Їу[en] Liao Yiwu Китай КНР The Corpse Walker: Real Life Stories, China from the Bottom Up (кит. 中国底层访谈录)[19] Вень Хуан і Агнєшка Покойська[pl] за переклад з китайської на англійську мову книжки Ляо Їу The Corpse Walker: Real Life Stories, China from the Bottom Up
2011 Світлана Алексієвич Svetlana Alexievich Білорусь Білорусь «У війни не жіноче обличчя»[20] Єжи Чех[pl] за переклад польською мовою книжки Світлани Алексієвич «У війни не жіноче обличчя»
2010 Жан Атцфельд[en] Jean Hatzfeld Франція Франція Стратегія антилоп[fr] (фр. La Stratégie des antilopes)[21] Яцек Гіщак[pl] за переклад польською мовою Жана Атцфельда «Стратегія антилоп»

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Ryszard Kapuscinski Award for Literary Reportage. Процитовано 27 серпня 2021.
  2. ↑ About the Award. City of Warsaw. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 20 травня 2015.
  3. ↑ Jury (пол.). Архів оригіналу за 6 June 2019. Процитовано 27 серпня 2021.
  4. ↑ Ogłoszono Nagrodę PAP im. Kapuścińskiego (пол.). Процитовано 27 серпня 2021.
  5. ↑ Polish journalist's legacy under threat 'because he was a commie'. Процитовано 27 серпня 2021.
  6. ↑ Award for Kapuściński translator. Процитовано 27 серпня 2021.
  7. ↑ Ander Izagirre laureatem Nagrody im. Ryszarda Kapuścińskiego (пол.). Процитовано 23 червня 2022.
  8. ↑ Kapuściński prize for Nomadland. Процитовано 26 вересня 2021.
  9. ↑ Katarzyna Kobylarczyk z Nagrodą Kapuścińskiego 2020 za reportaż literacki (пол.). 28 травня 2020. Процитовано 27 серпня 2021.
  10. ↑ Maciej Zaremba Bielawski laureatem nagrody im. Kapuścińskiego (пол.). Процитовано 27 серпня 2021.
  11. ↑ Anna Bikont laureatką nagrody im. Ryszarda Kapuścińskiego za Reportaż Literacki (пол.). 20 травня 2018. Процитовано 27 серпня 2021.
  12. ↑ CCSA's Visiting Scholar, Rana Dasgupta Wins Ryszard Kapuściński Award for Literary Reportage. Процитовано 27 серпня 2021.
  13. ↑ Paweł Piotr Reszka z Nagrodą Kapuścińskiego 2016 (пол.). Процитовано 27 серпня 2021.
  14. ↑ https://twitter.com/bloomsburyindia/status/642243151558672384. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  15. ↑ William Dalrymple wins the Kapuściński Prize.
  16. ↑ Gliński, Mikołaj (27 червня 2013). Åsbrink: The Founder of IKEA Is a Model Example of Swedish Entanglements in Nazi Ideology. culture.pl.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  17. ↑ Observer writer wins Ryszard Kapuściński award 2013. Процитовано 27 серпня 2021.
  18. ↑ O'Shaughnessy, Hugh (7 листопада 2010). Amexica: War Along the Borderline by Ed Vulliamy – review. The Guardian.
  19. ↑ Jazowska, Marta (11 травня 2012). Chinese Dissident Wins the 2012 Kapuściński Award. culture.pl.
  20. ↑ Heberlein, Ann (29 жовтня 2012). Svetlana Aleksijevitj: "Kriget har inget kvinnligt ansikte". Dagens Nyheter.
  21. ↑ Steinick, Karl (19 квітня 2009). De överlevande saknar de dödas röster (Antilopernas list). Svenska Dagbladet.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Літературна_премія_імені_Ришарда_Капусцінського&oldid=42397217