Літинський парк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Літинський парк
Центральна алея парку
51°01′27″ пн. ш. 24°42′30″ сх. д. / 51.024250° пн. ш. 24.708556° сх. д. / 51.024250; 24.708556Координати: 51°01′27″ пн. ш. 24°42′30″ сх. д. / 51.024250° пн. ш. 24.708556° сх. д. / 51.024250; 24.708556
Тип парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва
Відкрито ХІХ століття
Площа 8,4 га
Керівна установа Туличівська сільська рада
Країна  Україна
Розташування Україна Україна
Волинська область,
Турійський район,
с. Літин
Літинський парк. Карта розташування: Україна
Літинський парк
Літинський парк
Літинський парк (Україна)
Мапа
CMNS: Літинський парк у Вікісховищі
Див. також: Літинський

Лі́тинський парк — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення в Україні. Розташований у селі Літин Турійського району Волинської області. Належить до одного із найкращих парків Волині.

Схема Літинського парку

Історія[ред. | ред. код]

Парк був заснований панами Сумовськими у другій половині XIX століття. У парку був розташований маєток. У 1972 році йому надано статус парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва.

Опис парку[ред. | ред. код]

Фруктовий сад

Парк розташований на території площею 8,4 га. Перебуває у віданні Туличівської сільської ради.

Незважаючи на загущеність насаджень, можна визначити первісний задум автора і перевагу того чи іншого типу ландшафту в різних його ділянках.

На плані парк має форму прямокутника, який простягається з півночі на південь. Рельєф території рівнинний, майже плоский з нахилом у сторону долини струмка. Це відповідає вимогам побудови класичної садиби, будова якої розташовувалась у партерній частині парку, але до наших днів не збереглася. У парку виділяються 3 послідовно розміщених одна за одною частини: на початку — фруктовий сад, за ним — власне парк, у кінці знову фруктовий сад. Кожна з цих частин відрізняється функціональним призначенням та характером насаджень. Вони чітко відділені одна від одної широкими алеями. Від входу в парк відходить головна алея, яка є основною домінантною його планування. Розташування вікових дерев свідчить, що через парк проходила мережа прогулянкових алей і доріжок.

Найбільшу цінність становить центральна частина парку. Посередині парку через перші дві частини проходить широка алея з вікових дерев липи, крони яких у верхньому ярусі зімкнулися, утворивши природну альтанку. Цей парк гарний у будь-яку пору року. Приваблюють його тінисті алеї тополі та липи широколистої, ялини, горіха. Найдовша тополина алея простяглася майже на 300 метрів. Вона своєю могутньою стіною захищає парк від холодних вітрів з півночі. Влітку зацвітає бузок, жасмин, акація. Росте чимало і рідкісних для цих країв дерев — червоний дуб, оцтове дерево тощо.


Література[ред. | ред. код]

  • Літинський парк [Архівовано 7 грудня 2016 у Wayback Machine.]
  • Історія міст і сіл Української РСР. Волинська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 745 с.
  • Рубцов Л. И. Садово-парковый ландшафт. — Киев: Изд-во АН УССР, 1956. — 212 с.