Ялина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ялина
Ялина європейська (Рісеа abies)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Судинні (Tracheophyta)
Надклас: Насінні (Spermatophyta)
Клас: Хвойні (Pinopsida)
Порядок: Соснові (Pinales)
Родина: Соснові (Pinaceae)
Рід: Ялина (Picea)
A.Dietr., 1824
Види
Понад 35; дивитись текст.
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Picea
EOL logo.svg EOL: 14029
IPNI: 31978-1
ITIS logo.svg ITIS: 18033
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 3328
Fossilworks: 83629
Picea abies, Ілюстрація, 1887

Яли́на, смерека (Picea) — рід хвойних дерев родини соснових; близько 50 видів, поширених від субтропіків на великій висоті до помірних і холодних районів Північної півкулі. Найпівденніший вид, Picea morrisonicola живе на Тайвані на 23° пн. широти, на висотах 2500–3000 метрів.

Опис[ред. | ред. код]

Це вічнозелені дерева 20–60(-90) м заввишки; крони широко конічні; стовбур прямий. Кора від сірого до червонувато-коричневого кольору, тонка і луската. Бруньки яйцеподібні, на вершині округлюється до гострого, іноді смолисті. Листя окреме, залишається на дереві до 10 років, вершина зазвичай гостра. Шишки ростуть на однорічних гілках. Пилкові шишки ростуть по одному або згруповані, довгасті, від жовтого до фіолетового кольору; пилок проливається навесні. Насіннєві шишки від зеленого до фіолетового кольору, коли зрілі, восени від блідо до темно-коричневого кольору, обмежені в основному верхніми гілками, від яйцевидих до циліндричних. Насіння крилате.

Ялини-рекордсмени[ред. | ред. код]

Найтовще дерево з виду Picea sitchensis завтовшки на рівні грудей 539 см. Два найвищі записані дерева виду Picea sitchensis 96,7 м і 96,4 м, ростуть у штаті Каліфорнія. Вік 852 років записаний для представника виду Ялина Енґельмана, вочевидь, є поточним рекордом для роду.

Поширення в Україні[ред. | ред. код]

В Україні поширена ялина звичайна або європейська (Picea abies (L.) Karsten, або Picea excelsa Link.), 20–40(50) м заввишки, та до 1 м товщини. Плодоношення з 15, у насадженнях з 25–30 років; вік до 150, іноді й до 200 років.

Ялина тіньо- та вологотривке дерево, витримує незначне заболочення, найкраще розвивається на суглинкових і супіскових ґрунтах. В Україні ялина займає близько 850 000 га або 12,5 % всіх лісових порід (третє місце після сосни й дуба). Ялина поширена насамперед у КарпатахГаличині й на Буковині та на сході й північному-сході Закарпаття); у нижчій смузі лісів разом з буком і ялицею, у вищій (понад 900–1 200 м) становить суцільні ліси з убогим трав'яним настилом. Менші простори займає ялина на Передкарпатті й Розточчі; невеликі острови (зазвичай як домішка до сосни й дуба) на Підляшші, південно-західному Поділлі й Чернігівщині.

Популяції ялини в Карпатах раніше вважали за окремий вид (Picea montana). Однак, дуже низькі значення генетичної дистанції для чотирьох висотних і п'яти низинних популяцій вказують на відсутність у високогір'ї Українських Карпат (>1200 м) самостійного виду[1].

Застосування[ред. | ред. код]

Ялина дає цінну деревину (вона біла, легка і м'яка), яку широко використовують у будівництві, деревообробній, целюлозно-паперовій промисловості, у виготовленні музичних інструментів тощо; кора смереки має 7—15 % дубильних речовин. З ялини добувають смолу, дьоготь, терпентину, живицю, деревний оцет; її розводять як декоративне дерево в парках, використовують у лісосмугах тощо.

Деревина ялини використовується для багатьох цілей, починаючи від загальних будівельних робіт і виготовлення ящиків до вузькоспеціалізованого застосування в різних сферах діяльності, зокрема перший літак братів Райт, «Флаєр-1», був побудований з ялинових планок.[2]

Оскільки деревина ялини не має стійкості до комах-шкідників та до гниття після вирубки, вона зазвичай рекомендується тільки для виконання будівельних робіт всередині приміщень.

Деревина ялини має довгі деревні волокна, які необхідні для отримання міцного паперу, тому її широко застосовують для виробництва деревної маси та виготовлення найкращего паперу.

Свіжі пагони багатьох ялин є природним джерелом вітаміну С.[3] Капітан Джеймс Кук робив алкогольне ялинове пиво на основі цукру під час своїх морських подорожей, щоб запобігти захворюванню цингою серед членів екіпажу його корабля.[4][5]

Ялина як атрибут[ред. | ред. код]

Ялинка є атрибутом новорічних свят.

У Карпатах деякі селяни над дверима, просто на даху прив'язують ялинку для означення того, що божественна енергія священного Дерева життя сходитиме на хату, на родину[6].

Класифікація[ред. | ред. код]

Picea asperata (Ялина драконова)
Picea mariana (Ялина чорна)

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Приваліхін С.М. Популяційно-генетичне різноманіття ялини європейської (Picea abies (L.) Karst.) в Українських Карпатах. — Дис... канд. наук, 2008.
  2. Milestones of Flight - 1903 Wright Flyer. Smithsonian National Air and Space Museum. 2016-04-28. Архів оригіналу за 5 April 2004. Процитовано 21 August 2016. 
  3. Tree Book - Sitka spruce (Picea sitchensis). British Columbia Ministry of Forests, Lands and Natural Resource Operations. Процитовано 29 July 2006. 
  4. Crellin, J. K. (2004). A social history of medicines in the twentieth century: to be taken three times a day. New York: Pharmaceutical Products Press. с. 39. ISBN 978-0789018441. Процитовано 21 August 2016. 
  5. Stubbs, Brett J. (June 2003). Captain Cook's beer: the antiscorbutic use of malt and beer in late 18th century sea voyages. Asia Pacific Journal of Clinical Nutrition 12 (2): 129–137. Архів оригіналу за 25 July 2008. Процитовано 21 August 2016. 
  6. Спочатку — Київська, а потім — Русь. Club-tourist (en-US). Процитовано 2017-03-15.